Справа 22-11305                                                             Суддя 1 інстанції Канішева Н.О.

Категорія 21                                                                      Доповідач Бугрим Л.М.

РІШЕННЯ

Іменем  України

18 грудня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі Головуючого Бугрим Л.М. Суддів Зінов'євої А.Г.

Олейнікової Л.С. При секретарі Іванові В.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у м. Селидове Донецької області на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 24 жовтня 2006 року постановленного по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у м. Селидове Донецької області про стягнення моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді Бугрим Л.М., вислухавши пояснення фонду Сороку В.А.перевіривши матеріали справи, апеляційний суд

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у м. Селидове Донецької області / далі фонд / про стягнення моральної шкоди. Позивач посилався на те ,що знаходився у трудових відносинах з шахтою „ Україна" ДХК „ Селідіввугілля". 1 листопада 2002 року з ним на виробництві стався нещасний випадок, унаслідок чого він отримав травму : перелом шейки стегна, посттравматичний деформующій артроз правого стегенного та колінного суглобів, що призвело до порушеня функції опори. Висновком МСЕК у зв'язку з травмою він втратив професійну працездатність на 40%, та визнаний інвалідом 3 групи. Вказана травма спричинила йому моральну шкоду, оскільки він вимушений був терпіти фізичний біль, його визнано інвалідом, він не може пересуватись на тривалу відстань , тому він вимушений застосовуватись до нових умов життя. Просив стягнути у відшкодування шкоди 42 000 грн

Рішенням Селідівського міського суду - Донецької області від 24 жовтня 2006 року позовні вимоги були задоволені частково. На користь позивача у відшкодування моральної шкоди з фонду було стягнуто 19 тисяч грн.

На зазначене судове рішення фондом була подана апеляційна скарга у якій ставиться питання про скасування судового рішення та відмову у задоволенні позову, оскільки позивач не довів факту спричинення йому моральної шкоди ,окрім того Законом України „ Про державний бюджет України на 2006 рік" була зупинена дія п.3 ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України ,які спричинили втрату працездатності"

-  2    -

У судовому засіданні представник фонду Сорока В. А. підтримувала доводи апеляційної скарги, просила рішення суду скасувати ,а у задоволенні позовних вимог позивачеві відмовити..

Позивач та його представник ОСОБА_2 у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені.

Апеляційний суд   вважає, ,що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду- зміні ,а розмір моральної шкоди - зменшенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач працював на вугільному підприємстві ДВАТ шахті „ Україна „ начальником зміни Л листопада 2002 року з ним на виробництві стався нещасний випадок. Зокрема , пересуваючись в горній  вироботці у зв`язку з відсутністю світла він у повній темріві поскользнувся та впав унаслідок чого було травмовано стегно. Про факт нещасного випадку на виробництві було складено акт за формою Н-1 від 3 11 2002 року. Згідно з висновком МСЕК у зв'язку з данною травмою позивачу встановлено втрату 40% професійної працездатності, його визнано інвалідом 3-й групи.,

У зв`язку з травмою ОСОБА_3 вимушений терпіти фізичний біль, тривалий час лікуватись , застосовуватись до нових умов життя, оскільки наслідки травми призвели до втрати стійкої професійної працездатності і до цього часу стан здоров'я не поновлено діро що позивач довів у судовому засіданні.

За таких обставин, місцевий суд прийшов до обгрунтованного висновку про те ,що у позивача відповідно до вимог ст. 21, 28 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзаворювання .які спричинили втрату працездатності" виникло право на відшкодування моральної шкоди.

Разом з тим, розмір моральної шкоди, який визначений судом є завищеним ,не відповідає фактичним обставинам справи, ступіню втрати професійної працездатності. Докази та обставини на які посилався суд першої інстанції при обгрунтуванні розміру моральної шкоди не давали йому підстав для стягнення її у такому розмірі.

З врахуванням наведенного, та відповідно до вимог ст. 309 ч.1 п.3 ЦПК України,апеляційний суд вважає необхідним рішення суду в частині розміру моральної шкоди змінити та стягнути з фонду на користь позивача моральну шкоду у сумі у 13000 тисяч гривень.

В  іншій частині рішення суду слід залишити без зміни., оскільки інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують .

Керуючись ст ст. 307 ч.1 п. 3, 309 ч.1 п.3, 313 ,314 ч.2 ,316 ЦПК України, апеляційний суд

ВИРІШИВ:.:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у . м. Селідове Донецької області   задовольнити частково

Рішення Селідівського міського суду Донецької області від 24 жовтня 2006 року' частині розміру моральної шкоди змінити.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у м. Селидове Донецької області на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 13000/тринадцять тисяч грн./

В іншій частині рішення суду залишити без зміни.                                 

Рішення суду - набирає чинності після його проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України на протязі двох місяців.