Справа 22-8541/2006                       Головуючий першої інстанції Семиряд І.В.

Категорія 18                                      Доповідач Денисенко Л.Л.

РІШЕННЯ Іменем України

18 грудня 2006 рок  Судова палата у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

Головуючого Лісової В.І.

судді Денисенко Л.Л. ЛоленкоА.В.

при секретарі Проляпа О.В. з участю :

представника позивача ОСОБА_1 відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу по апеляції ОСОБА_2

на рішення Пролетарського районного суду м.Донецька

від 14 липня 2005 р.

по справі за позовом ЗАТ „ПроКредитБанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованності по кредиту.

В С Т А Н О И В :

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просе скасувати рішення Пролетарського районного суду м.Донецька від 14 липня 2005 року, яким стягнуто з ОСОБА_3 і нього на користь ЗАТ „ПроКредитБанк" заборгованність по кредитному договору і судовий збір всього 20 564,24 грн., посилаючись на те, що суд недостатньо перевірив обставини справи, оскільки він немає ніякого відношення до кредитного договора і не укладав договір поруки від 24 травня 2004 року., а підпис на договорі не його. 

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 просив задовольнити апеляційну скаргу, представник банку просив вирішити справу у відповідності з вимогами закону.

Вирішуючи справу суд виходив з того, що 24 травня 2004 року ОСОБА_3 уклав з ЗАТ „ПроКредитБанк" договір кредити на суму 16 000 грн. на 18 місяців з виплатою річних 34%, але на 17 травня 2005 року кредит не виплаченно і заборгованність склала 12 361,43 грн., проценти за користування кредитом 1 475,64 грн. та штрафні санкції 20 880 грн. По договору поруки від 24 травня 2004 року ОСОБА_2 виступив гарантом виплати кредиту. Тому сума заборгованності і штрафа підлягає стягненню з ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

-    2 -

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_2, представника банку, дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає частковому скасуванню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.309 п.п.3,4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Матеріалами справи встановлено, що 24 травня 2004 року ОСОБА_3 уклав з ЗАТ „ПроКредитБанк" договір кредиту на 16 ООО грн. на 18 місяців з уплатою 34% річних, також було укладено договір поруки від 24 травня 2004 року, в якому вказано поручителя ОСОБА_2, однак в апеляційну інстанцію представлено Научно-дослідного експертно-криміналстичного центру Управління МВД України у Донецькій області від 8 серпня 2006 року, які дані по кримінальній справі у встановленому законом порядку, згідно якого підпис на договорі поруки від 24 травня 2004 року, який укладено між ЗАТ „ПроКредитБанк" і ОСОБА_2, виконаний не ОСОБА_2. Суд достатньо не перевірив обставини справи і помилково виходив з того, що договір поруки підписано ОСОБА_2. Відповідач ОСОБА_2 пояснив, що він не приймав участі в укладенні договору кредиту між ОСОБА_3 і банком і не давав свій паспорт для використання його даних.

Тому рішення суду в частині стягнення заборгованості і штрафу з ОСОБА_2 підлягає скасуванню і в цій частині слід відмовити у задоволенні позову.

В іншій частині рішення суду є правильним, оскільки ОСОБА_3 не виплатив частково кредит і у відповідності з вимогами ст.ст.526,530,549 ЦК України повинен сплатити борг 12 361,43 грн, проценти за користування кредитом 1 475,64 грн. і штраф 20 880 грн.

Керуючись ст.ст.307,309 п.п.3,4,316 ЦПК України апеляційний суд,

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Пролетарського районного суду м.Донецька від 14 липня 2005 року в частині стягнення заборгованості по кредиту, процентів та штрафу з ОСОБА_2 скасувати і в цій частині у задоволенні позову відмовити, в іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційну інстанцію протягом двох місяців після набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.