Справа № 2-а-2323/11

ПОСТАНОВА

іменем України

27 квітня 2011 року

Комсомольський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого судді: Черниш О.Л.

при секретарі: Литвиновій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС м. Кемирів молодшого сержанта ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із названим позовом пославшись на те, що постановою по справі про адміністративне правопорушення від 02 листопада 2010 року на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень за порушення Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст.122 КУпАП.

Позивач вказав, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є незаконною, оскільки винесена з порушенням вимог ст.ст. 251, 256, 280, 269 КУпАП. Просив скасувати постанову серії АВ № 219573 від 02 листопада 2010 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1.

Позивач у судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, направив суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 02 листопада 2010 року на позивача постановою інспектора ДПС роти ДПС м. Кемирів молодшого сержанта ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 260,00 грн., за порушення вимог Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 6 березня 2008 року, судам необхідно врахувати, що у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень належить перевіряти обставини визначені в ч.3 ст.2 КАС України. Оскільки позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про оскарження дій інспектора ДПС про притягнення його до адміністративної відповідальності та скасування постанови, то суд відповідно до приписів ч.3 ст.2 КАС України при перевірці вказаних обставин встановив, що оскаржувана постанова постановлена інспектором ДПС на підставі та в межах повноважень, визначених Кодексом України про адміністративні правопорушення, з використанням повноважень, з метою, з якою ці повноваження було йому надано, безсторонньо, добросовісно, з дотриманням принципу рівності перед законом, своєчасно, проте без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, без дотримання визначених вимог закону, які вплинули на прийняття рішення по справі.

Відповідно до вимог ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення визначено ст.279 КУпАП, відповідно до якого посадова особа, яка розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягується до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у справі їх права та обов’язки, після цього оголошує протокол в разі його складання, заслуховує осіб, які беруть участь у розгляді справи, досліджує докази і вирішує клопотання.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному дослідженню обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Проте у постанові відсутні докази порушення позивачем правил дорожнього руху, тобто скоєння адміністративного порушення. Доводи позивача про заперечення проти вчинення ним правопорушення у постанові відповідачем не були оцінені та спростовані.

Відповідно до п.2 ст.71 КАС України: “в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову”.

Відповідачем не було надано доказів щодо правомірності прийнятого рішення та дотримання визначеного ст. 279 КУпАП порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення з обов’язковим з’ясуванням обставин, визначених приписами ст. 280 КУпАП, про що свідчить відсутність посилань на них в оскаржуваній постанові, а також доказів, які б спростовували заперечення позивача у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оцінюючи в сукупності всі докази у справі, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню повним обсягом.

Керуючись ст.ст. 2, 162 КАС України, ст.ст. 7, 251, 252, 279, 280 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС м. Кемирів молодшого сержанта ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення –задовольнити.

Визнати нечинною та скасувати постанову серії АВ № 219573 від 02 листопада 2010 року винесену інспектором ДПС роти ДПС м. Кемирів молодшим сержантом ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 260 гривень на ОСОБА_1.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя:ОСОБА_3