2-01248 2007 p.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

24 січня 2007року. Бердянський міськрайонний суд Запорізької області в складі головуючого        Буднікової Н.П., при секретарі     Старушко І.О.,

за участю представника відповідача територіальної громади м.Бердянська в особі Бердянської міської ради Огуз І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, територіальної громади м.Бердянська в особі Бердянської міської ради Запорізької області, третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

На підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Бердянською державною нотаріальною конторою від 27.09.1979 року, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 2/3 частини домоволодіння АДРЕСА_1, 1/3 частина вказаного домовлодіння на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Бердянською державною нотаріальною конторою від 18.10.2006 року, належить ОСОБА_2 /а.с. 3-4, 25/.

В грудні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, третіх осіб територіальної громади м.Бердянська в особі Бердянської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання за ним права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці домоволодіння АДРЕСА_1, а саме : сіни „а-2", гараж „З", сарай „П", пташники „Л, К", навіс „Н", альтанку „Ж", вбиральню „М", посилаючись на те, що вони йому необхідні для господарських потреб /а.с.2/.

Ухвалою суду від 26.12.2006 року територіальна громада м.Бердянська в особі Бердянської міської ради визнана співвідповідачем по справі, замість третьої особи/а.с. 18/.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав і суду пояснив, що в 1979-1989 p.p. для господарських потреб сім'ї він самочинно збудував сіни, сарай, гараж, два пташники, навіс, альтанку, вбиральню, які бажає узаконити. В період будівництва і в теперішній час сусіди проти будівництва і оформлення належних документів на будівлі не заперечували.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав і суду пояснив, що йому належить 1/3 частина домоволодіння АДРЕСА_1, яку він одержав після смерті брата ОСОБА_5. Він не заперечує проти визнання за позивачем права власності на самочинні будівлі,    оскільки    йому    відомо,    що       ОСОБА_1 займався будівництвом  з дозволу брата.

Представник відповідача територіальної громади м.Бердянська в особі Бердянської міської ради Огуз І.А. /за дорученням/ позов визнала, за умови, якщо це не порушує прав інших осіб, і пояснила, що дійсно ОСОБА_1 самочинно збудував будівлі на земельній ділянці площею 445 кв.м, яка виділена рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради від 23.12.1959 року за НОМЕР_1 для обслуговування домоволодіння АДРЕСА_1.

Третя особа ОСОБА_3   позов визнав.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, про слухання справи повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, від неї поступила заява, що позов визнає /а.с.23-24/.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 376 ЦК України на вимогу власника /користувача/ земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Судом встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради від 23.12.1959 року за НОМЕР_1 була виділена земельна ділянка загальною площею 445 кв.м, розташована АДРЕСА_1 для обслуговування домоволодіння.

Як видно з пояснень позивача, 27.09.1979 року він купив у ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7 2/3 частини домоволодіння АДРЕСА_1, корисна площа яких була недостатньою для його сім'ї. Тому приблизно протягом десяти років будував необхідні для господарських потреб будівлі. Із-за відсутності правових знань не знав порядку будівництва та здачі в експлуатацію. В зв'язку з чим змушений звернутись до суду з позовом про визнання за ним права власності на самочинно збудовані будівлі.

Вказані обставини підтверджуються копією договору купівлі-продажу від 27.09.1979 року, дослідженим в судовому засіданні технічним паспортом на домоволодіння станом на 07.09.2006 року /а.с.3-7/.

Згідно технічного висновку НОМЕР_2 комунального підприємства „Архітектурно-планувальне бюро" Бердянської міської ради від 28.11.2006 року самочинні будівлі відносяться до 111а та У групи вогнетривкості згідно ДБН В. 1.-7-2002 „Пожарная безопасность объектов строительства". На підставі результатів технічного обстеження будівлі знаходяться в задовільному стані, санітарно-гігієнічні та пожарні вимоги не порушені. Несучі та огорожуючі конструкції забезпечують подальшу безпечну експлуатацію будівель. В зв'язку з тим, що при будівництві пташника „Л", вбиральні „М" норми розміщення згідно п.3.25 ДБН 360-92 „Градостроительство. Планировка и застойка городских и сельських поселений" порушені, необхідна згода власників домоволодіння АДРЕСА_2. За умови згоди власників сусіднього домоволодіння АДРЕСА_2 можливо оформити вищевказані самочинно збудовані споруди /а.с. 8-10/.

Довідка Бердянського комунального підприємства з технічної інвентаризації від 22.11.2006 року НОМЕР_3 свідчить про те, що домоволодіння АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_3 /1/3 ч./, та ОСОБА_4 /2/3 ч./, третіми особами у справі /а.с. 10 об./.

Треті особи у справі ОСОБА_3, ОСОБА_4 стверджують, що самочинно збудовані будівлі на земельній ділянці АДРЕСА_1 їх права не порушують, тому вони не заперечують, щоб за ОСОБА_1 було визнано право власності на самочинно збудовані будівлі.

За таких обставин суд вважає, що позов ОСОБА_1 грунтується на законі і підлягає задоволенню.

Керуючись ст.376 ЦК України, ст.ст.208, 212-218,221,223 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов   ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудовані будівлі, розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_1, а саме : сіни „а-2" вартістю 14609 грн., гараж „З" вартістю 3502 грн., сарай „П" вартістю 1172 грн., пташник „Л" вартістю 580 грн., пташник „К" вартістю 267 грн., навіс „Н вартістю 370 грн., альтанка „"Ж" вартістю 2339 грн., вбиральня „М" вартістю 319 грн., на загальну суму 23158 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                                                                                         Буднікова Н.П.