УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

МСП-01601, м. Київ-601, вул. Володимирська, 15

Справа № 22-2474 /08                                 

Головуючий у 1 інстанції: Савлук Т.В.

Доповідач: Коротун В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2008 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва

в складі:                       Головуючого: Коротун В.М.

суддів: Пікуль А.А., Кабанченко О.А. при секретарі: Твердохліб Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 13 листопада 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом та вселення, -

заслухавши доповідь судді Коротуна В.М., пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

встановила:

В грудні 2006 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом та вселення, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько, ОСОБА_3, який до його смерті перебував в шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2 За життя батьку належала на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1

28 листопада 2006 року вона разом з відповідачкою отримали свідоцтво про право власності на вищевказану квартиру як на спадщину за законом, однак, після оформлення спадщини відповідач почала чинити перешкоди в користуванні спірною квартирою і не дає можливості проживати в цій квартирі та належним чином розпоряджатись її частиною майна.

Враховуючи вказане позивачка і просила усунути перешкоди в користуванні спірною квартирою та зобов'язати відповідачку не чинити перешкод в користуванні даним житловим приміщенням та вселити її до квартири АДРЕСА_1

В липні 2007 року відповідачка ОСОБА_2 подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування квартирою, що перебуває у спільній частковій власності.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2007 року справу за вищезазначеною зустрічною позовною заявою передано для об'єднання з справою за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом та вселення.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 листопада 2007 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування квартирою, що перебуває у спільній частковій власності залишено без розгляду.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 13 листопада 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Вселено ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1

Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що при постановленні рішення суд першої інстанції неповно з'ясував суттєві обставини справи, дав невірну оцінку зібраним доказам, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального та процесуального права, неналежним чином повідомив її про розгляд справи, не прийняв до уваги поважність причин неявки її та її представника в судове засідання, чим позбавив можливості надати докази, які мають істотне значення для вирішення справи, внаслідок чого постановив незаконне та необґрунтоване рішення.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками по 1Л частини квартири АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право на спадщину.

Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що, відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції повністю погодитись не можна, оскільки суд до нього прийшов при порушенні норм процесуального права, при неповному з'ясуванні суттєвих обставин справи, внаслідок чого рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Так, в судовому засіданні встановлено, що справа була розглянута у відсутність відповідачки ОСОБА_2

При цьому в матеріалах справи відсутні дані про належне повідомлення  відповідачки про дату та час  судового  засідання  на  13

листопада 2007 року, шляхом вручення їй повістки про виклик до суду на зазначену дату.

Згідно п. З ч. 1 ст. 311 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь - кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

Порушення норм процессуального права призвели до неповноти з'ясування суттєвих обставин справи.

Крім того, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 04 березня 2008 року було скасовано ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 13 листопада 2007 року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування квартирою з тих самих підстав та направлено справу на новий розгляд.

При цьому, суд першої інстанції, залишаючи зустрічний позов без розгляду не врахував той факт, що зустрічний позов взаємопов'язаний з основним позовом і окремий розгляд цих позовів є недоцільним, в зв'язку з чим ці позови і були об'єднані в одне провадження ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2007 року.

За таких обставин, рішення суду не можна визнати законним та обґрунтованим, внаслідок чого воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 13 листопада 2007 року - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду першої інстанції в іншому складі суду.

Ухвала може бути оскаржена на протязі 2 (двох) місяців до Верховного суду України в касаційному порядку з моменту проголошення через суд касаційної інстанції.