Копія Справа №1-кп/326/111/2015

 ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 р. м. Приморськ

Приморський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Звєздової Н.С.,

при секретарі Кузякіної К.М.,

за участю прокурора Абалуєвої А.М., потерпілого ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12015080340000233 за обвинуваченням:         

ОСОБА_2, який народився 12.05.1975 року в м. Бердянськ Запорізької області, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_1, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, мешкає та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

06.04.2015, приблизно о 14.00 годині, ОСОБА_3, знаходився біля будівлі для утримання худоби, яку розташовано на території колишньої молочно - товарної ферми за адресою вул. Миру 59 в с. Маринівка Приморського району Запорізької області, де побачив у середині будівлі двері, які були обшиті металевими алюмінієвими листами, внаслідок чого у нього виник умисел на таємне їх викрадення. Після чого, ОСОБА_3, продовжуючи свій злочинний намір, скориставшись відсутністю власника та інших осіб, які б могли завадити скоєнню крадіжки, через відсутній віконний отвір, проник до середині вищевказаної будівлі, звідки умисно, з корисливих мотивів, шляхом демонтажу дверей, таємно викрав 4 алюмінієві листи розміром 1.1 х 2 м кожний, які належать на праві приватної власності ОСОБА_1, чим спричинив потерпілому матеріальні збитки на загальну суму 2000 грн..

Викрадені алюмінієві листи ОСОБА_3 виніс за територію будівлі, та в подальшому використав їх на власний розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю, підтвердив фактичні обставини справи і пояснив, що він дійсно 06.04.2015 року приблизно о 14.00 год. проник до будівлі, яка розташована за адресою вул. Миру 59 в с. Маринівка Приморського району Запорізької області, на території колишньої молочно - товарної ферми, та викрав 4 алюмінієві листи розміром 1.1 х 2 м кожний. Просить суд його суворо не карати, висновки для себе зробив.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки такі ніким не оспорюються і вважає достатнім обмежитись тільки допитом обвинуваченого та вивченням документів, які характеризують особу обвинуваченого.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, а його дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням до приміщення.

Призначаючи покарання ОСОБА_3, суд виходить з вимог ст.ст. 65-67 КК України, а також положень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24 жовтня 2003 року, з урахуванням фактичних обставин справи, ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного, а також обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Так, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, враховуючи особу обвинуваченого, який визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, в силу ст. 89 КК України не судимого, задовільно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Разом з тим, суд враховує те, що ОСОБА_3 щиро покаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, активно сприяв розкриттю злочину, про що свідчить поведінка обвинуваченого на досудовому розслідуванні та в суді, що суд визнає обставинами, що пом’якшують його покарання, відповідно до ст. 66 КК України.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, судом не встановлено.

Також суд, при призначенні покарання, враховує, що обвинувачений вину визнав, щиро покаявся, зробив для себе належні висновки, а також думку потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та вважає за правильне призначити покарання із застосуванням положень ст. ст. 75, 76 КК України і таке покарання буде законним, справедливим, сприятиме виправленню засудженого та саме це покарання найбільше відповідатиме меті його призначення, відповідно до ст. 50 КК України.

В судовому засідання потерпілим ОСОБА_1 заявлено цивільний позов до ОСОБА_2 про стягнення з останнього матеріальну шкоду в розмірі 2000 грн..

Обвинувачений ОСОБА_2 цивільний позов визнав повністю.

На підставі ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними діями фізичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд, оцінюючи доведеність позову виходить з того, що матеріальну шкоду у сумі 2000 грн. обвинувачений визнав повністю, вищевказана шкода підтверджується документально і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Прокурором подано суду матеріали кримінального провадження №12015080340000233 щодо ОСОБА_2, які підлягають зберіганню разом зі справою.

Судові витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Питання про речові докази підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 367-371, 374-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати винним обвинуваченого ОСОБА_2 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробувальним строком на два роки.

Відповідно до ст. 76 КК України у зв’язку із звільненням від відбування покарання з випробуванням покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне мешкання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання і роботи; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди в розмірі 2 000 грн..

Запобіжний захід – особисте зобов’язання, вважати продовженим до дати набрання вироком чинності.

Речові докази: 4 алюмінієвих листа розміром 1.1 х 2 м., товщиною 2 мм., повернути по приналежності – ОСОБА_1.

Матеріали кримінального провадження №12015080340000233 щодо ОСОБА_2, зберігати у даній справі.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області, через Приморський районний суд Запорізької області, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Н.С. Звєздова

З оригіналом згідно: суддя Н.С. Звєздова

21.07.2015