донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
08.06.2006 р. справа №16/328
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Акулової Н.В. |
суддів | Гези Т.Д., М'ясищева А.М., |
при секретареві судового засідання | Полякова В.Є. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Попова Т.П. (дов. б/н від 05.01.06.) Маленький О.В. (дов. б/н від 04.05.06.), |
від відповідача: від прокуратури: | Маляр Я.М. (дов. №238 від 13.03.06.) Новгородська В.В. (дов.№473164 від 07.06.06.), Сімонова І.В. (посвідчення №2765) |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання | Прокурора Володарського району Донецької області в інтересах Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” Кальчицький елеватор с.Кальчик Володарський район Донецька область |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 24.11.2005 року |
по справі | №16/328 (суддя Манжур В.В.) |
за позовом | Дочірнього підприємства "Кальчицький елеватор" державної акціонерної компанії "Хліб України" с.Кальчик Володарський район Донецька область |
до | Державного сільськогосподарського підприємства Відкритого акціонерного товариства "Приазов'є" с.Новоселівка Тельмановський район Донецька область |
про | відшкодування шкоди в розмірі 87тон зерна пшениці 3-го класу |
В С Т А Н О В И В:
Дочірнє підприємство "Кальчицький елеватор" державної акціонерної компанії "Хліб України" с.Кальчик Володарський район Донецька область звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Державного сільськогосподарського підприємства Відкритого акціонерного товариства "Приазов'є" с.Новоселівка Тельмановський район Донецька область про відшкодування шкоди в розмірі 87тон зерна пшениці 3-го класу.
Рішенням від 24.11.2005р. господарський суд Донецької області (суддя Манжур В.В.) відмовив у позові в зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Рішення мотивовано тим, що 12.11.1997р. між сторонами був укладений договір №36 на поставку сільсьхозвиробнику трактору ЮМЗ-6 на вимогах розстрочки платежу та поставки у рахунок державного контракту сільськогосподарської продукції в якості оплати за отриману техніку згідно Постанови Кабінету Міністрів України №25-р від 21.01.1997року; позивач передав відповідачу трактор ЮМЗ- 6 акл вартістю 23000грн. (акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки та бюджетної позички від 12.11.1997р.); сторони взяли на себе зобов'язання укласти між собою договір на поставку зерна пшениці м’якої третього класу у державні ресурси у рахунок оплати за отриману техніку, але такий договір сторонами не укладався; будь-які зміни до договору не вносились; сторони фактично погодились відносно зустрічної поставки відповідача позивачу продукції в рахунок оплати поставленого трактору; за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором міни; зобов'язання по виконанню вимог договору повинні були виконані до 01.10.1999р., тобто строк позовної давності по виконанню зобов'язань за 1997 рік минув в 2000 році, за 1998 рік - 2001 році, за 1999 рік - 2002 році, під час дії ЦК УРСР 1963р., який і має застосовуватися при розгляді питання про позовну давність; початковим моментом витікання строку позовної давності у даній справі слід вважати момент витікання строку виконання зобов'язань, а саме: за 1997 рік минув в 2000 році, за 1998 рік - 2001 році, за 1999 рік - 2002 році; позивачем було порушено строк позовної давності щодо подачі в суд позовних матеріалів, реальних перешкод для пред'явлення позову своєчасно у позивача не було; не надано клопотання щодо поновлення строку позовної давності; графік погашення заборгованості не був укладений з підприємством відповідача; відповідач не укладав з позивачем договору на покупку зерна за державним замовленням.
Прокурор Володарського району Донецької області в апеляційному поданні просить скасувати рішення господарського суду Донецької області повністю, прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги, судові витрати віднести на відповідача.
Апеляційна подання мотивоване тим, що господарський суд прийняв не правомірне рішення, порушивши норми права, а саме державне майно у вигляді 87,0тон пшениці м'якої 3 класу перебуває у відповідача у незаконному володінні, тоді як повинно було надатися позивачеві для зберігання, за отриману на основі Постанови Кабінету Міністрів від 21.01.1997р. №25-р відповідачем сільськогосподарську техніку, цей факт підтверджується наявним у справі тристороннім договором (договір №36 від 12.11.97 р.); позовна давність не поширюється на вимоги підприємств про повернення майна із незаконного володіння інших організацій, витікання строку позовної давності припиняється в силу введення законодавством відстрочки виконання зобов'язань.
Державне сільськогосподарське підприємство Відкрите акціонерне товариство "Приазов'є" с.Новоселівка Тельмановський район Донецька область у відзиві просить залишити рішення без змін, а подання прокурора без задоволення, тому що апеляційне подання є необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню, у зв'язку з тим, що сторонами за договором №36 від 12.11.97р. є ДП ДАК «Хліб України»і ДСП ВАТ «Приазов'я», що є самостійними суб'єктами господарювання, прокурор просить скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення в справі №16/328 від 24.11.05р., яким задовольнити позовні вимоги ДП ДАК «Хліб України», тобто зобов'язати ДСП ВАТ «Приазов'я»перерахувати на адресу ДП ДАК «Хліб України»суму боргу - 87 тонн зерна пшениці 3-го класу, а не на адресу Мінагрополітики України або Мінфіну України які не укладали договорів із ДП ДАК «Хліб України»і не є сторонами у справі. Отже, прокурор в апеляційному поданні неправильно визначив позивача, тобто орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.
Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації, та складено протокол.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України „Про судоустрій” та ст. 101 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційного подання, заслухавши у судовому засідання представників сторін судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Правовідносини між сторонами виникли та були реалізовані до набрання чинності Цивільним кодексом України. Відповідно до ст. 58 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи; п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. П.5 Прикінцевих та перехідних положень ГК України передбачено, що вони застосовуються до цивільних та господарських відносин, що виникли після набрання ними чинності. З урахуванням наведеного, в даному випадку підлягає застосуванню ЦК УРСР 1963року.
Згідно ст. 151 Цивільного кодексу УРСР зобовязання виникають з договору або інших підстав, зазначених у ст. 4 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 4 Цивільного кодексу УРСР цивільні права і обовязки виникають із договору, адміністративних актів, інших дій громадян і організацій, тощо. Зазначена норма права вказує на те, що є правопороджуючими фактами та діями.
Відповідно до ст. 161 Цивільного кодексу УРСР зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 162 Цивільного кодексу УРСР одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.
12.11.1997року між Акціонерним товариством закритого типу “Агротехніка” (Постачальником), Дослідним господарством “Приазовє” (Товаровиробником) та Дочірнім підприємством ДАК “Хліб України” “Кальчикський елеватор” (Хлібоприймальним підприємством) укладено договір №36 про поставку сільгоспвиробнику тракторів ЮМЗ-6 на умовах розстрочки платежу та поставки за рахунок державного контракту сільгосппродукції у якості оплати за отриману техніку згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.1997року №25-р (а.с.68).
Державне сільськогосподарське підприємство “Приазов’є” с.Новоселівка Тельмановського району є правонаступником Дослідного господарства “Приазов’є”, що підтверджується Статутом Державного сільськогосподарського підприємства “Приазовє” с.Новоселовка Тельмановського району, який зареєстровано Розпорядженням голови Тельмановської райдержадміністрації №670 від 30.12.2003року. (постанова Донецького апеляційного господарського суду №36/316, ст.35 ГПК України).
Відповідач у справі є правонаступником Державного сільськогосподарського підприємства “Призов’є”, що підтверджується Наказом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області №1835 від 10.12.2004року (а.с.36).
Згідно п. 1.1 Постачальник (Акціонерне товариство закритого типу “Агротехніка”) зобовязується поставити Товаровиробнику в повнокомплектному стані трактор ЮМЗ-6акл у кількості одна штука на суму 23000грн, у тому числі ПДВ 3833грн.00коп. з даним обовязком Постачальника кореспондується обовязок Товаровиробника прийняти від Постачальника трактор, вказаний в п.1.1 договору, за актом передачі –приймання (п.2.2. договору).
Акціонерне товариство закритого типу “Агротехніка” виконало свої обовязки за договором, передавши відповідачу за актом №36 передачі-приймання сільськогосподарської техніки та бюджетної позички від 12.11.1997року (а.с.67).
Пункт 2.1 договору №36 передбачає зобовязання Товаровиробника (відповідача) укласти з Хлібоприймальним підприємством (позивачем) договір про поставку зерна пшениці м’якої третього класу у державні ресурси в рахунок оплати за отриману техніку. В свою чергу Хлібоприймальне підприємство зобовязується укласти відповідний договір з Товаровиробником (п.3.1 договору).
Дані вимоги договору сторонами не виконані, відповідний договір про поставку зерна пшениці між сторонами не укладався. Позивачем не заперечується відсутність між сторонами вище згадуваного договору.
Незважаючи на відсутність окремого договору між сторонами з приводу поставки в рахунок оплати вартості сільськогосподарської техніки, факт відсутності якого встановлено судом першої інстанції, договір №36 від 12.11.1997року передбачає обовязок відповідача поставити позивачу 87тн. зерна пшениці мякої третього класу із розрахунку 270грн. за тону, в свою чергу позивач зобовязаний прийняти від відповідача 87тн. зерна пшениці мякої третього класу, в тому числі за роками 1997-1999 рівномірно, в строк не пізніше 1 жовтня (див. п.п.2.3, 3.3 договору №36).
Будь-яких змін до вказаного договору сторонами не вносилось, що не заперечується представниками сторін, тобто сторони фактично погодились відносно зустрічної поставки відповідача позивачу продукції в рахунок оплати поставленого трактору.
З огляду на те, що у між сторонами відсутні грошові зобовязання по оплаті здійснених поставок, сторони у договорі №36 від 12.11.1997року узгодили здійснення зустрічних поставок, судова колегія вважає що даний договір за своєю правовою природою є договором міни, оскільки за договором міни між сторонами провадиться обмін одного майна на інше.
Відповідно до ст.71 ЦК України загальний строк встановлюється в три роки, а з позовів державних організацій, колгоспів та інших кооперативних та громадських організацій одна до одної в один рік.
Відповідно до ст.75 ЦК України позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін.
Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов (ст.76 ЦК України).
Позовна давність не поширюється на вимоги державних організацій про повернення державного майна з незаконного володіння колгоспів та інших кооперативних та суспільних організацій або громадян (ст.83 ЦК України).
Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові (ст.80 ЦК України).
Предмет позову зобов'язати ДСП «Приазов'є» поставити 87тон зерна пшениці третього класу за договором №36 від 12.11.1997р.
Як вбачається з матеріалів справи договір про поставку зерна пшениці м'якої третього класу у державні ресурси між сторонами не укладався.
Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно ст.33 ГПК України ні прокурор, а ні ДП ДАК "Хліб України" "Кальчицький елеватор" не надало суду доказів укладення договору про поставку зерна пшениці м’якої третього класу у державні ресурси, реєстрації його в інстанціях заготівель та погодження з відділеннями Державного казначейства України в районах, як це передбачено п.1.4 Порядку надання бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997року; доказів звернення з клопотанням про відновлення строків позовної давності з вказівкою поважних причин пропуску строків позовної давності.
Крім того п.1.7 Порядку передбачає обов’язковість порядку укладання договору на закупівлю продовольчого зерна за державним замовленням 1997року з сільськогосподарськими товаровиробниками, які отримали сільськогосподарську техніку в 1995-1996роках, на умовах розстрочки платежу в обсязі, що підлягає поставці в 1997році (а.с.49).
Таким чином, позивачем та прокурором не доведено, що відповідач незаконно володіє пшеницею і ця пшениця є державним майном.
Посилання прокурора на Закон України «Про врегулювання заборгованості за бюджетними позичками, наданими державним та іншим сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності і господарювання через обслуговуючі, заготівельні і переробні підприємства, та реструктуризацію заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) переробних підприємств агропромислового комплексу», який прийнятий у лютому 2001р., судовою колегією не приймається, оскільки між сторонами не укладено договір на закупівлю продовольчого зерна за державним замовленням та графік погашення заборгованості.
Позов про повернення майна, а саме трактора із незаконного володіння позивачем не заявлявся (п.1 ст.83 ЦК України).
Доводи прокурора судовою колегією не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним.
З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких подано апеляційне подання не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 53, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Відновити строк на подання апеляційного подання.
Рішення господарського суду Донецької області від 24.11.2005р. по справі №16/328 залишити без змін, апеляційне подання Прокурора Володарського району Донецької області в інтересах Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” Кальчицький елеватор с.Кальчик Володарський район Донецька область без задоволення.
Головуючий Н.В. Акулова
Судді: Т.Д. Геза
А.М. М'ясищев
Надруковано: 7 прим.
1-Прокурору Володарського району
2-позивачу
3-відповідачу
4-у справу
5-Прокуратура Дон.обл.
6-ГСДО
7-ДАГС