Справа:22-7621/07
Головуючий у 1 інстанції: Шостак О.О.
Доповідач: Жайворонок Т.Є.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" лютого 2008 року м. Київ.
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого: Жайворонок Т.Є., суддів: Лапчевської О.Ф., Кухарської Т.Г.., при секретарі: Косяк О. А , з участю
позивачки: ОСОБА_1, представника позивачки: ОСОБА_2, представників відповідачів: ОСОБА_3, ОСОБА_4 розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами представника відповідачки ОСОБА_3 та представника відповідача ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 липня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, 3-я особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бочкарьова Наталія Михайлівна, про визнання договору про відступне недійсним.
Заслухавши доповідь судді Жайворонок Т.Є., пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів -
встановила: Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 09 липня 2007 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договору про відступне недійсним.
У поданій на рішення суду апеляційній скарзі представник відповідачки ОСОБА_3 вказує, що рішення суду є упередженим, так як суд затягнув розгляд справи, безпідставно визнав обов'язковою явку в судове засідання відповідачів, допустив процесуальні порушення при проведенні попереднього судового засідання. За судовим наказом, який видано на підставі договору про відступне, з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 стягнуто борг в сумі 2 399 175 грн. Судовий наказ має преюдицію. Неправильний висновок суду про вчинення договору шляхом обману, так як позивачка не була стороною в договорі про відступне. Не враховано, що ОСОБА_5 є добросовісним набувачем. Просить рішення скасувати, в задоволенні позову відмовити.
У поданій на рішення суду апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_4вказує, що договір про відступне відповідає вимогам закону, позивачка не була в ньому стороною. Борг у 450 000 дол. ОСОБА_6 взяв у матері ОСОБА_5 у присутності позивачки ОСОБА_1 Рішення суду є упередженим, в ньому не спростовані доводи відповідачки. Просить рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_1 з 22.10.1994 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Відповідно до договору купівлі-продажу від 25.09.2003 року ОСОБА_7 продала, а ОСОБА_1 купила квартиру АДРЕСА_1. 06.06.2006 року Дніпровський районний суд міста Києва видав судовий наказ про стягнення з ОСОБА_6 на користь
ОСОБА_5 борг у сумі 2 399 175 грн. 07.06.2006 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено договір про відступне. За змістом договору у зв'язку з неможливістю виконання ОСОБА_6 грошового зобов'язання щодо повернення ОСОБА_5 2 399 175 грн. (відповідно до розписки про позику від 13.09.2003 року Сторони замінили грошове зобов'язання шляхом передачі у власність ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_1. У пунктах 2,3 цього договору вказано, що квартира належить боржникові на підставі рішення Шевченківського районного суду міста Києві від 13 січня 2006 року і боржник стверджує, що квартира під забороною, заставою не перебуває, іпотекою не обтяжена, ... щодо неї не ведуться судові спори... Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києві від 28 квітня 2006 року скасовано заочне рішення цього суду від 13 січня 2006 року.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обгрунтованість постановлено рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягає до задоволення .
За правилами ст.600 ЦК України зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що 07.06.2006 року між матір'ю та сином ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено договір про відступне, відповідно до якого останній у зв'язку з неможливістю виконання грошового зобов'язання передав у власність ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1. У п.2 договору вказано, що квартира належить ОСОБА_6 на підставі рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 січня 2006 року, право власності зареєстровано комунальним підприємством „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" (а.с.10).
Заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва цього суду від 13 січня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя було скасовано ухвалою цього ж суду від 28 квітня 2006 року (ас. 15). В даний час справа не розглянута.
Тобто, на час укладення оспорюваного правочину у відчужувана ОСОБА_6 були відсутні правові підстави для розпорядження майном, так як квартира за договором купівлі-продажу від 25.09.2003 року була придбана на ім'я позивачки ОСОБА_1 під час перебування з ним у шлюбі (а.с.20).
Інші доводи скарг висновок суду не спростовують.
Рішення постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а тому апеляційні скарги слід відхилити.
Керуючись ст.ст. 307, 308,315 ЦПК України, колегія суддів -
УХВАЛ ИЛА:
Апеляційні скарги представника відповідачки ОСОБА_3 та представника відповідача ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 липня 200? року по даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути
оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох
місяців.