ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
16.04.2009 року Справа № 8/144
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого-судді: Журавльової Л.І.
Суддів: Бойченка К.І.
Єжової С.С.
За участю секретаря
судового засідання: Антонової І.В.
та
представників сторін:
від позивача: Сємєнякін М.В., директор
ТОВ "Компанія "Вдалий улов"
від відповідача: повноважний та компетентний представник в
судове засідання не прибув,
розглянувши матеріали
апеляційної скарги: Товариства з обмеженою відповідальністю
„Атлант-ЛТД”, м.Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 17 лютого 2009 року (підписано 23.02.09)
у справі №8/144 (суддя Середа А.П.)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю
„Компанія „Вдалий Улов”, м.Луганськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю
„Атлант-ЛТД”, м.Луганськ
про стягнення 2505 грн. 88 коп.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Вдалий Улов” звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Атлант-ЛТД” про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 2457 грн. 04 коп. та пені у сумі 48 грн. 84 коп.. за договором купівлі-продажу №У-022 від 23 січня 2008 року.
Рішенням господарського суду Луганської області від 17 лютого 2009 року у справі №8/144 (суддя Середа А.П.) позов задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлант-ЛТД” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Вдалий Улов” основний борг у сумі 2457 грн. 04 коп., пеню у сумі 48 грн. 84 коп., державне мито у сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.
Рішення господарського суду Луганської області мотивовано наступним.
Місцевим господарським судом вказано, що позивач документально довів факт поставки ним на користь відповідача товарів на спірну суму за договором купівлі-продажу від 23.01.08 № У-022.
Посилаючись на статті 11, 509, 525, 526, 530, 610, ч.1 та 2 статті 612, статті 626, 691, ч.1 та 2 статті 692 Цивільного кодексу України місцевим господарським судом зазначено, що позивач не припустився будь-яких порушень чинного законодавства при документальному оформленні відпуску товарів на користь позивача, а з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобов’язань).
Пунктом 7.3 сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату товару покупець повинен сплатити на користь продавця неустойку (пеню) у розмірі 0,5% від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Місцевим господарським судом зазначено, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, тому позов задоволено у повному обсязі.
Не погодившись з рішенням господарського суду Луганської області від 17 лютого 2009 року у справі №8/144 Товариство з обмеженою відповідальністю „Атлант-ЛТД” звернулось з апеляційною скаргою №12/24 від 26.02.09, якою просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заявником вказано, що місцевим господарським судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, рішення прийнято з порушенням норм матеріального права.
Заявником зазначає, що до накладних позивачем не додано довіреності, що підтверджувала б повноваження осіб на отримання товару від продавця, позивач не обґрунтував належне прийняття товару відповідачем.
На думку відповідача сума боргу, на яку посилається позивач, необґрунтована, оскільки до матеріалів справи документи надані не в повному обсязі, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: не надані документи, які підтверджують передачу товару від позивача до відповідача належним чином, а також заявки на поставку товару.
Відзивом на апеляційну скаргу за вихідним № 17/03/01/09 від 17.03.09 позивач не погоджується з наведеними фактами та вважає їх такими, що не відповідають дійсності та є необґрунтованими.
Посилаючись на п. 13 Інструкції про порядок реєстрації наданих, повернутих використаних довіреностей на отримання товарних цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.06.96 р., позивач стверджує, що при централізовано-кільцевих перевезеннях можна обходитись без довіреності. Також позивач зазначає, що твердження відповідача, що позивач не надав жодної заявки є невірним оскільки до матеріалів справи позивачем були надані копії таких заявок.
Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 03 березня 2009 року у справі №8/144 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Атлант-ЛТД” на рішення господарського суду Луганської області від 17 лютого 2009 року у справі №8/144 призначено судову колегію у складі: Журавльової Л.І. –судді –головуючого, суддів –Бойченка К.І., Єжової С.С.
Згідно ст.99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.
Неприбуття у судове засідання сторін, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду за матеріалами наявними у справі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Атлант-ЛТД” слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 17 лютого 2009 року у справі №8/144 слід залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання повинне виконуватись належним чином, відповідно до умов договору і вимог даного кодексу.
Відповідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.01.08 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Вдалий Улов” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Атлант-ЛТД” укладено договір купівлі-продажу №У-022, згідно п.1.1 якого продавець зобов’язується передати у власність, а покупець –прийняти та оплатити товар.
Пунктом 1.2 сторони передбачили, що товар постачається покупцеві за цінами та у асортименті, попередньо узгодженому з продавцем у заявці на отримання конкретної партії товару або Специфікаціях на кожну партію товару, які є невід’ємною частиною цього договору.
Згідно п. 2.1 договору № У-022 від 23.01.08. товар має бути поставлений протягом 3-х днів з моменту отримання заявки продавцем на склади покупця з 8-00 до 17-00 з понеділка по п’ятницю та з 8-00 до 14-00 у суботу, які розташовані за адресами:
- с/м „Золотий ключик” –м. Луганськ, кв. Олексєєва,10;
- с/м „Ракета” –м. Луганськ, пл. Героїв ВВв,1;
- с/м „Темп” –м. Луганськ, сел. Ювілейне, вул. Артема, 10;
- с/м „Чайка” –м. Луганськ, кв. Героїв Брестської Крепості, 4;
- маг. № 1 –Луганська область, Перевальський район, сел. Михайлівка, вул. Загородна,2 (бензозаправна станція „Сиріус”);
- маг. № 2 –м. Луганськ, вул. Лутугинська, 28 (бензозаправна станція „Сиріус”);
- маг. № 3 –м. Луганськ, вул. Газети „Луганська правда”, 55а (бензозаправна станція „Сиріус”);
- маг. № 4 –м. Луганськ, вул. Павловська, 77 (бензозаправна станція „Сиріус”);
- маг. № 5 –Луганська область, м. Брянка, вул. Луганська, 30 (АЗС МПВКП „Сиріус”).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору продавець відпустив покупцеві партії товару, що підтверджується матеріалами справи, а саме: видатковими накладними: №Рб-1003633 від 03.11.08 - на поставку відповідачу в особі ТТ “Ракета” товарів у асортименті на суму 547,18 грн. (з ПДВ); №Рб-1003634 від 03.11.08 –на поставку відповідачеві в особі ТТ “Золотий ключик” товарів у асортименті на суму 1346,57 грн. (з ПДВ) (з урахуванням повернення покупцем товару на суму 12,50 грн. за накладною №РБ-1003634 від 03.11.08 (а.с.12-13); №Рб-1003645 від 06.11.08 на поставку відповідачу в особі ТТ с/м “Чайка” товарів в асортименті на суму 563,29 грн., всього поставлено товару на загальну суму 2457 грн. 04 коп. Документи мають підписи уповноважених осіб вищезазначених торгових підприємств про отримання товару, скріплені їх штампами.
Одержання товару відповідачем підтверджується письмовими заявками на поставку товарів у асортименті, спрямованими на його адресу за кілька днів до фактичної поставки: ТТ “Золотий ключик” 29.10.08; ТТ “Ракета” від 29.10.08, податковими накладними.
Місцевим господарським судом вказано, що позивач документально довів факт поставки ним на користь відповідача товарів на спірну суму.
Як вірно зазначено місцевим господарським судом, пунктом 2.1 договору передбачено централізовано-кільцевий спосіб завезення (постачання) товару до торгових точок відповідача. Порядок отримання товару при такому способі постачання відрізняється від загально прийнятого.
Умовами п. 2.5 договору сторони чітко встановили момент переходу права власності від Продавця –до Покупця, а саме: після підписання уповноваженими особами Покупця накладних, які свідчать про передачу товару.
Згідно ч.2 ст.8 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Господарський суд Луганської області вірно зазначив, що абзацом 3 п.13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 №99 (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не довів наявність заявок від відповідача та довіреностей до накладних, які б підтверджували повноваження осіб на отримання товару і не обґрунтував належне прийняття відповідачем, не приймаються до уваги судом апеляційної інстанції.
Враховуючи те, що інших договірних відносин між сторонами не існувало, акти звіряння розрахунків на 30 листопада 2008 року та 15 січня 2009 року, у яких зазначено про наявність заборгованості за відповідачем суми 2457 грн. 04 коп., судом приймаються до уваги та оцінюється як один із доказів у справі про передачу товару.
Відповідач не спростував доводи позивача про те, що після складення цих актів відповідачем не була проведена ніяка оплата товару, отриманого за вищезазначеними накладними.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно п.3.1 розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі шляхом банківського переказу.
Пунктом 3.2 договору передбачено, що товар оплачується на умовах відстрочення платежу на 10 календарних днів.
Пунктом 7.3 сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату товару покупець повинен сплатити на користь продавця неустойку (пеню) у розмірі 0,5% від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Господарським судом Луганської області вірно зазначено, що позивач не припустився будь-яких порушень чинного законодавства при документальному оформленні відпуску товарів на користь позивача, а з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобов’язань).
За таких обставин, господарським судом Луганської області вірно позов задоволено повністю, судові витрати покладені на відповідача.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, рішення господарського суду ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин, відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги –Товариство з обмеженою відповідальністю „Атлант-ЛТД”.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Атлант-ЛТД” на рішення господарського суду Луганської області від 17 лютого 2009 року у справі №8/144 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 17 лютого 2009 року у справі №8/144 залишити без змін.
Відповідно ч.3, ч.5 ст.105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Л.І.Журавльова
Суддя К.І.Бойченко
Суддя С.С.Єжова