Справа № 2а-789/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2010 року Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

головуючого –судді Савіцького Л.П.,

при секретарі –Омельчука С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нетішині адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ у Рівненській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 поданій суду позовній заяві просить скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 300 грн. і посилається на те, що 18.03.2010 року його було оштрафовано за те, що в цей день, близько 05 год.51 хв. , він керував автомобілем «Фольксваген» і нібито в порушення знаку 5.45 Правил дорожнього руху на 136 км автошляху Устилуг-Луцьк-Рівне рухався з перевищенням швидкості руху, рухаючись із швидкістю 88 км/год. Вважає вказану постанову незаконною, оскільки швидкість його автомобіля була зафіксована приладом «Візир» не в автоматичному режимі, а також невідомо якого автомобіля. В судове засідання позивач не з`явився, подав суду заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутності, оскільки він дійсно порушив ПДР і просить застосувати до нього попередження, поновивши строк оскарження вказаної постанови.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки в суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Обгрунтовуючи підстави скасування постанови інспектора ДАІ Рівненської роти ДПС ДАІ від 18.03.2010 року серії ВК № 085236 про накладення на нього адміністративного стягнення у відповідності із ч. 1 ст. 122 КУпАП в розмірі 300 грн. за те, що він в порушення дорожнього знаку 5.45 ПДР рухався із швидкістю 88 км/год. на 136 км автошляху Устилуг – Луцьк - Рівне, позивач посилався на те, що фіксація швидкості була проведена не в автоматичному режимі, не відомо якого автомобіля і копію постанови він отримав невчасно.

В поданій суду заяві ОСОБА_1 фактично визнав порушення ним правил дорожнього руху і просив застосувати до нього усне зауваження. Об`єктивно порушення підтверджується даними постанови від 18.03.2010 року. Тому, суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, а звідси скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Разом з тим, при застосуванні стягнення відповідачем, на думку суду, не враховано характер вчиненого правопорушення, конкретні обставини, особу порушника. Як встановлено, щодо ОСОБА_1 органом ДАІ не надано негативних характеристик щодо його поведінки як водія – учасника дорожнього руху. Не враховано вчинення правопорушення вперше та такого, яке не потягло будь-яких негативних наслідків.

Сукупність вказаних пом’якшуючих обставин, особа винного, значно знижують ступінь його вини та характер вчиненого, а звідси дають підстави на підставі ст. 22 КУпАП визнати вчинене ним правопорушення малозначним, звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежитись усним зауваженням і справу закрити.

Крім цього, підлягає задоволенню вимога позивача, щодо поновлення строку звернення до суду за захистом його прав, оскільки відповідач не надав суду доказів про отримання позивачем копії постанови вчасно.

Керуючись ч. 1 ст. 122, 22, 33, 293 КУпАП, ст.ст. 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду за захистом його прав. Постанову інспектора ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ від 18.03.2010 року за серією ВК № 085236 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. – змінити.

Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та за малозначністю вчиненого звільнити його від адміністративної відповідальності , обмежитись усним зауваженням та справу провадженням закрити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий