Справа № 1-201/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2011 року

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі : головуючого Дубеля Р.М.

при секретарі Півала І.М.

з участю прокурора Левицького М.М.

та адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дрогобича справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, цигана, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, зі слів вдівця, не працюючого, прож. ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України,-

встановив :

ОСОБА_2 17 лютого 2011 року, близько 05 год. 00 хв., знаходячись в будинку № 2 по вул. Сонячній, що в с. Болехівці, Дрогобицького району Львівської області, на ґрунті особистих неприязних стосунків, вчинив словесний конфлікт із ОСОБА_3, під час якого умисно наніс удари металевою палицею по лівій нозі та по тілу, також кулаками наніс удари в область голови, внаслідок чого потерпілий впав на підлогу, отримавши при цьому тілесні ушкодження у вигляді: відкритого перелому лівої великогомілкової кістки у середній третині та перелом лівої малогомілкової кістки у верхній третині зі зміщенням відломків; закриту травму грудної клітки у вигляді переломів ІІІ-УІ ребер зі зміщенням відламків, обмеженими лівобічними гемопневмотораксом та підшкірною емфіземою, синцем на рівні шостого ребра зліва по задній під пахвинній лінії; садна в ділянках лівого колінного суглобу, правої гомілки, другого-п'ятого пальців лівої китиці; синці на чолі зліва, в ділянці зовнішнього контура лівої очниці; крововилив під сполучними оболонками лівого очного яблука, які в сукупності згідно висновку експерта № 139 від 01 березня 2011 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в час спричинення.

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_2 винним себе визнав повністю і пояснив суду, що 17 лютого 2011 року, зранку, приблизно о 05 год., він пішов до свого сусіда ОСОБА_3, для того, щоб поспати, так як він неодноразово його пускав до своєї хати. В цей час ОСОБА_3 лежав на дивані в своїй кімнаті. Він в нього запитав, чи можна поспати в його домі декілька годин, на що ОСОБА_3 відповів, що ні, і відразу взяв в руки металеву палицю і вдарив по нозі. Перелякавшись, він вихопив дану палицю з його рук і почав наносити йому удари по всьому тілу. Вдарив потерпілого три-чотири рази вказаною палицею по лівій нозі, та ще декілька разів по тілу, куди саме, не пам'ятає. Крім цього, наніс ОСОБА_3 декілька ударів рукою в область голови, а саме в область очей. Коли він йому наносив тілесні ушкодження, то ОСОБА_3 до нього виражався нецензурною лайкою, при цьому просив, щоб той перестав його бити. Коли він перестав наносити ОСОБА_3 тілесні ушкодження, то потерпілий йому дозволив залишитись поспати. Він ліг на ліжко та лежав, і в цей час ОСОБА_3, одягнувшись, пішов на вулицю. Пролежавши декілька хвилин, пішов до себе додому. Де в цей час був ОСОБА_3, йому не відомо. Крім них, в будинку нікого не було.

В скоєному щиросердечно розкаюється.

Крім повного визнання підсуднім ОСОБА_2 своєї винності, його винність у вчиненому злочині стверджена і іншими доказами, зібраними по справі, які в судовому засіданні не досліджувались, оскільки проти цього не заперечували учасники судового розгляду і фактичні обставини справи ніким не оспорювалися, тому суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.

Суд переконаний, що дії підсудного ОСОБА_2 правильно кваліфіковано на досудовому слідстві за ст. 121 ч.1 КК України, так як він при вищенаведених обставинах умисно наніс потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, тобто умисне тілесне

ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При обранні виду та розміру покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного ним злочину, його позитивну характеристику по місцю проживання, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою винність та щиросердечно розкаявся у вчиненому.

З врахуванням всіх вищенаведених обставин та особи винного, суд вважає, що підсудному ОСОБА_2 слід визначити покарання у виді позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Також із підсудного ОСОБА_2 слід стягнути в користь Дрогобицької міської лікарні № 1 витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 в сумі 2158 грн.

З речовими доказами по справі слід поступити відповідно до вимог ст.ст. 81, 330 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, –

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України та призначити йому покарання 5 (п'ять) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Згідно ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції Дрогобицького р-ну, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в цей орган.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без змін –підписку про невиїзд.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь Дрогобицької міської лікарні № 1 (р/р № 35420004002491 в УДК у Львівській області, ЗКПО 13815703, МФО 325014) витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 в сумі 2158 грн.

Речові докази по справі –металеву палицю, що знаходиться в камері зберігання Дрогобицького РВ ГУМВСУ у Л/о згідно квитанції № 00016 –знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської обл. на протязі 15 діб з часу його оголошення.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя Р.М.Дубель