ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
ПОСТАНОВА
Іменем України
10.07.06 № 23/219/06-АП
суддя Садовий І.В.
за позовною заявою Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя, м.Запоріжжя, вул. Бородинська, 1-а
про скасування податкового повідомлення-рішення
Суддя Садовий І.В.
Секретар Щока Н.В.
У засіданні приймали участь представники:
Представники:
Від позивача - ОСОБА_2 -предст., дов. б/н від 12.04.2006р.
Від відповідача - Гришаєва Л.С. -предст., дов. № 18683/10/10 від 19.10.2005р.
Білецька О.В. -предст., дов.№ 18625/10/00-010 від 18.10.2005р.
Заболотній О.А., предст., дов. № 2092/10/10 від 18.11.2005р.
Міщенко О.В., предст., дов. № 7941/10/10 від 07.07.2006р.
СУТЬ СПОРУ:
06 березня 2006р. до господарського суду звернувся позивач з позовною заявою про скасування податкового повідомлення -рішення №НОМЕР_1 про визначення податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 2817633,06 грн. (1878422,04 грн. -основний платіж, 939211,02 грн. -штрафні (фінансові) санкції, яке винесене ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя.
Ухвалою суду від 07.03.06 позовну заяву залишено без руху на підставі ч.1 ст.108 КАС України для приведення її у відповідність до ст.106 КАС України.
24.03.06 відкрито провадження у адміністративній справі №23/219/06-АП, закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд на 17.04.06.
Ухвалою заступника голови Господарського суду Запорізької області від 17.04.06 розгляд справи перенесено на 03.05.06. У судовому засіданні оголошувались перерви до 11.05.06. Ухвалою суду від 11.05.06 за клопотанням відповідача у судове засідання викликано свідка ОСОБА_3, який мешкає у АДРЕСА_2., розгляд справи відкладався до 23.05.06
Свідок у засідання суду не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Ухвалою суду від 23.05.06 за клопотанням відповідача провадження у справі зупинялося до 10.07.06 на підставі ч.2 п.4 ст.156 КАС України.
Ухвалою суду від 29.05.06 провадження у справі поновлено з 10.07.06, у судове засідання за клопотанням відповідача повторно викликано свідка ОСОБА_3
Згідно ст.129 КАС України суд заслухав думку осіб, які беруть участь у справі про можливість продовження судового розгляду справи за відсутності свідка. Сторони зазначили про можливість продовження судового розгляду справи за відсутності свідка.
У судовому засіданні 10.07.06 судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови та час виготовлення постанови у повному обсязі.
Позивач підтримав позовні вимоги та, відповідно до наданих доповнень від 17.04.06 та від 28.04.06 просить скасувати податкове повідомлення -рішення №НОМЕР_1 про визначення податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 2817633,06 грн. (1878422,04 грн. -основний платіж, 939211,02 грн. -штрафні (фінансові) санкції, яке винесене ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя у повному обсязі. Вважає, що перевірка проведена з порушенням встановленого порядку її проведення, без дотримання вимог діючого законодавства України, а її результати викладені упереджено. Зазначає, що виникнення права платника податку на включення сум ПДВ у звязку з придбанням товарів до податкового кредиту, відповідно до ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, залежить лише від здійснення першої з подій (у даному випадку -дати отримання податкових накладних) та відповідності вимогам законодавства щодо оформлення отриманої податкової накладної. Виникнення права платника податку на включення сум ПДВ у звязку з придбанням товарів до податкового кредиту жодною мірою не залежить від наявності або відсутності цих податкових накладних на час проведення позапланової перевірки, оскільки попередньою плановою перевіркою було встановлено їх наявність у платника податків, а отже і правомірність включення сум ПДВ по них у відповідні звітні періоди. Крім того, вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки відповідно до абз.3 п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181 (надалі- Закон України № 2181) повторна скарга позивача підлягала задоволенню в повному обсязі в звязку із закінченням строків її розгляду.
Відповідач позов не визнав з підстав, зазначених у наданих запереченнях від 03.05.06 та поясненнях від 11.05.06. Зокрема зазначив, що перевірка проведена у відповідності до вимог чинного законодавства. Результати перевірки оформлені належним чином В ході перевірки встановлено, що позивач придбав у ПП “Еліта” металеві вироби на загальну суму 11270532,24 грн., в т.ч. ПДВ 1878422,04 грн. Оскільки за результатами перевірки встановлено, що ПП “Еліта” не нараховувало ПДВ, не складало податкові накладні та не мало фінансово-господарських взаємо відносин з ПП ОСОБА_1, позивач в порушення п.п.7.4.1 та п.п.7.4.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” неправомірно включив до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 1878422,04 грн. Вважає твердження позивача стосовно задоволення повторної скарги безпідставними, оскільки скарга позивача не вважається такою, що надана з додержанням передбачених Законом України № 2181 строків. Просить у позові відмовити.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд, -
ВСТАНОВИВ:
Підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення став акт ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 27.09.2005р. № НОМЕР_2 “Про результати позапланової виїзної документальної перевірки субєкта підприємницької діяльності без створення юридичної особи ОСОБА_1 з питання дотримання діючого податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП “Еліта” (ІПН 302570904035) за період з 01.01.2004р. по 31.12.2004р.”
Перевірка проведена на підставі направлення на перевірку від 19.09.2005р. № НОМЕР_3, виданого ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, головними державними податковими ревізорами-інспекторами сектору взаємодії із правоохоронними органами відділу контрольно-перевірочної роботи ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя Біленькою О.В. та Чіжовою Е.А. з врахуванням вимог п.1 частини 6 ст.11-1 Закону України від 04.12.90р. № 509 “Про державну податкову службу в Україні” відповідно до затвердженого плану перевірки.
Актом перевірки, зокрема, встановлено:
На момент перевірки книги обліку придбання та продажу товарів (робіт, послуг) не надані, тому правильність ведення книг обліку придбання та продажу товарів (робіт, послуг) встановити не надається можливим, також підприємцем не надані податкові накладні, які були включені до податкового кредиту у перевіряємому періоді.
Декларації з ПДВ за перевіряємий період приватним підприємцем надавались за повною формою у строки, встановлені законодавством, податковий період - календарний місяць.
Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено заниження податку на додану вартість за період 2004р. у сумі 1 878 422,04 грн., у тому числі по періодам:
-березень 2004р. -204 036,86 грн.;
-квітень 2004р. - 233 741,12 грн.;
-травень 2004р. - 239 722,45 грн.;
-червень 2004р. - 138 489,77 грн.;
-липень 2004р. - 313 615,03 грн.;
-серпень 2004р. - 357 742,60 грн.;
-вересень 2004р. - 384 986,24 грн.;
-листопад 2004р. - 6 087,97 грн.
Зведені дані наведені у таблиці № 4 акта перевірки.
25.02.2005р. управлінням оподаткування доходів фізичних осіб була проведена планова документальна перевірка, у ході проведення якої було встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_1 придбавав у 2004р. ПП “Еліта” металеві вироби на загальну суму 11 270 532,24 грн., в т.ч. ПДВ 1 878 422,04 грн.
Для підтвердження взаємовідносин та підтвердження включення приватним підприємцем ОСОБА_1. до складу податкового кредиту сум ПДВ у Декларації з ПДВ за 2004р. при взаємовідносинах з ПП “Еліта”, ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя було направлено запит до ДПІ у м. Дніпродзержинськ від 16.03.05р. за № НОМЕР_4 та від 30.06.2005р. за №НОМЕР_5 (повторно) на проведення зустрічної перевірки ПП “Еліта” (ІПН 302570904035) з питання продажу приватному підприємцю ОСОБА_1 товарів (робіт, послуг) за 2004р. на загальну суму 11 270 532,24 грн., в т.ч. ПДВ - 1 878 422,04 грн.
Згідно відповіді ДПІ у м. Дніпродзержинську від 20.09.2005р. за № НОМЕР_6 повідомлено, що у ПП “Еліта” (ІПН 302570904035, м. Дніпродзержинськ) взаємовідносин з ПП ОСОБА_1. (код НОМЕР_7) у 2004 році не було.
Крім того, ВПМ ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя керівнику ПП “Еліта” було направлено запит від 08.09.05р. за № НОМЕР_8 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження стосовно взаємовідносин з приватним підприємцем ОСОБА_1. за період 2004 рік.
11.09.2005 року ВПМ ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя було отримано відповідь за № НОМЕР_9 від ПП “Еліта”, в якій повідомлено, що взаємовідносин з ПП ОСОБА_1 у 2004 році не було, угоди купівлі-продажу не складались та не підписувались посадовими особами нашого підприємства, податкові накладні не виписувались, товар на адресу ПП ОСОБА_1, не відвантажувався та не купувався. (копія листа додається до акту).
15.09.2005р. ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя було вручено ПП ОСОБА_1 лист за № НОМЕР_10 про надання пояснень та їх документального підтвердження стосовно взаємовідносин з ПП “Еліта” (м.Дніпродзержинськ, іпн. 302570904035, код ЄДРПОУ 30257091) за 2004 рік.
Згідно пояснень приватного підприємця ОСОБА_1 від 16.09.2005р. та від 20.09.2005р. повідомлено, що ПП ОСОБА_1 мав взаємовідносини з ПП “Еліта” (м.Дніпродзержинськ, іпн. 302570904035, код ЄДРПОУ 30257091). Документи фінансово-господарської діяльності велись особисто приватним підприємцем, суми податку на додану вартість по податковим накладним з придбання товару у ПП “Еліта” відображались у книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) та були включені до Декларації з ПДВ у відповідних звітних періодах. Документи, які підтверджують взаємовідносини з ПП “Еліта” надати немає можливості, у зв”язку з їх втратою у вересні 2005р. (додаток № 2 до першого примірника Акту ).
Форма розрахунків за придбану продукцію ПП ОСОБА_1. в ході проведення перевірки не встановлена, у зв”язку з ненаданням документів до перевірки.
Товарно-транспортних накладних, підтверджуючих фактичне транспортування товару, до перевірки не надано.
Згідно проведеної планової документальної перевірки ПП ОСОБА_1 було встановлено, що основним покупцем металевих виробів, придбаних у ПП “Еліта” за 2004р., було підприємство ТОВ “Ресурстехснаб” (ІПН 327215508291, м.Запоріжжя).
Для підтвердження взаємовідносин ПП ОСОБА_1 з ТОВ “Ресурстехснаб” за 2004р. до ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя було напрвлено запит від 19.09.2005р. за № НОМЕР_11 на проведення зустрічної перевірки. На дату закінчення перевірки відповідь не отримана.
В акті перевірки вчинено запис, що оскільки, ПП “Еліта” не нараховувало ПДВ, не складало податкові накладні та не мало фінансово-господарських взаємовідносин з ПП ОСОБА_1., тому ПП ОСОБА_1. в порушення п.п.7.4.1 та п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.97р. (їз змінами та доповненнями) у березні, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, листопаді 2004р. неправомірно включив до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 1 878 422,04 грн.
За результатами перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя на адресу приватного підприємця було направлено податкове повідомлення-рішення від 10.10.2005р. № НОМЕР_12 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 2817633,06 грн.. в т.ч. 1878422,04 грн. за основним платежем та 93921,02 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погодившись з результатами перевірки та у відповідності до п. 5.2.2. ст.5 Закону № 2181, ПП ОСОБА_1 25.10.2005 року звернувся до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя зі скаргою на спірне податкове повідомлення-рішення.
За результатами розгляду скарги ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя м. Запоріжжя прийнято Рішення від 11.11.2005 року , яким оскаржуване податкове повідомлення -рішення залишено без змін, а скарга ПП ОСОБА_1 без задоволення. Відповідачем за результатами оскарження винесено податкове повідомлення-рішення від 11.11.2005р. № НОМЕР_13 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2817633,06 грн.
Не погодившись з результатами розгляду скарги позивач 26.11.2005 року звернувся до ДПА у Запорізькій області зі скаргою про перегляд вищевказаного податкового повідомлення -рішення.
Працівниками ДПА у Запорізькій області був складений Акт № НОМЕР_14 року про те, що при розкритті конверту від ПП ОСОБА_1 відсутній один з додатків, а саме копія скарги б/н від 25.10.2005 року. Матеріали скарги повернуті позивачу.
16.02.06 ДПА у Запорізькій області було прийнято рішення про залишення повторної скарги позивача без розгляду.
Оцінивши надані докази, вважаю, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в силу наступного.
Законом України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. за №168/97-ВР визначено платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Так, згідно з п.1.3 цього Закону платник податку це особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримування та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.
За визначенням Господарського кодексу України, до набрання ним чинності Законом України “Про підприємництво”, під господарською діяльністю розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Субєктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97 (зі змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до п. 7.4.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Як встановлено матеріалами справи податкові накладні у позивача відсутні, взаємовідносин позивача з ПП “Еліта” у 2004р. не було, угоди купівлі-продажу не складались та не підписувались посадовими особами підприємства, податкові накладні не виписувалися, товар на адресу позивача не відвантажувався та не купувався.
Крім того, пунктом 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість” встановлено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Тобто, законодавцем передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.
Виходячи з поняття платника податку згідно п.1.3 ст.1 Закону, як особи, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем відшкодуванню підлягають лише суми які були сплачені до бюджету, що базується на самої суті поняття податку, його основної функції -формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст.1, ст.9 Бюджетного кодексу України).
Тобто, Законом України “Про податок на додану вартість” встановлено прямий звязок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно повязані між собою: сплата податку і потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.
Враховуючи те, що ПП “Еліта” не нараховувало ПДВ, не складало податкові накладні та не мало фінансово-господарських взаємовідносин з ПП ОСОБА_1., позивач в порушення п.п.7.4.1 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” неправомірно включив до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 1878422,04 грн.
Висновок щодо права платників податків на відшкодування сум податку на додану вартість виникає лише за умови наявності фактичної надмірної сплати податку на додану вартість, знайшли своє підтвердження у висновках Верховного суду України, які викладені в постановах ВСУ від 19.04.2005р. у справі № 3-2088к05 та від 09.08.2005р.
Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Порушень з боку податкового органу при проведенні перевірки та оформленні її результатів суд не вбачає. Всі інші доводи позивача спростовуються вищевикладеним.
Згідно ч.1 ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 3 Розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України встановлено, що судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита. Розмір судового збору визначається відповідно до підпункту “б” пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, крім випадків, встановлених підпунктом 3 цього пункту (щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів).
Тобто, розмір судового збору в даному випадку повинен складати 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, або 3, 40 грн.
При зверненні до господарського суду позивач сплатив згідно квитанції № НОМЕР_15 - 85,00 грн.
За таких обставин господарський суд роз'яснює позивачу вимоги ч.2 ст.89 КАС України: судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом (в даному випадку - це 81, 60 грн.), повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 161,162,163,167 КАС України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанову підписано 14.07.2006р.
Суддя І.В.Садовий