ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
ПОСТАНОВА
Іменем України
11.07.06 № 23/132/06-АП-3/157/06-АП-23/263/06-АП
суддя Садовий І.В.
За позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська транспортна компанія” ТОВ “Укртранс”, 69050, м. Запоріжжя, вул. Радгоспна,буд.61 |
До | Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя, 69050, м. Запоріжжя, вул. Оранжерейна, буд.23 |
Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення 0001201502/0 від 03.02.05 |
Суддя Садовий І.В. Секретар судового засідання Щока Н.В. |
Представники: |
Від позивача: Рященко В.В., предст., довір. № 3523 від 14.12.05 Від відповідача: Копан О.С., предст., довір. №1758/10 від 07.06.05
|
СУТЬ СПОРУ: |
13.02.06 позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про визнання недійсним повідомлення-рішення 0001201502/0 від 03.02.06, яким позивачу нараховане податкове зобов’язання з податку з власників транспортних засобів у розмірі 64016,40 грн., у тому числі 60968,00 грн. за основним платежем та 3048,40 грн. штрафних санкцій.
Ухвалою суду від 14.02.06 закінчено підготовче провадження та призначено судове засідання на 15.03.06. У засіданні оголошувалася перерва до 05.04.06.
Ухвалою суду від 05.04.06 у звязку з неявкою відповідача розгляд справи відкладався до 13.04.06.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Запорізької області від 13.04.06 № 376 справу № 23/132/06-АП передано на розгляд судді Соловйову В.М.
Ухвалою суду від 14.04.06 суддею Соловйовим В.М. справу № 23/132/06-АП прийнято до провадження та призначено судове засідання на 22.05.06.
Розпорядженням заступника голови господарського суду від 03.05.06 №432 справу №23/132/06-АП-3/157/06-АП передано на розгляд судді Садовому І.В.
Ухвалою суду від 11.05.06 справу прийнято до провадження, відкрито провадження у адміністративній справі, справі привласнено №23/132/06-АП-3/157/06-АП-23/264/06-АП, розгляд справи призначено на 06.07.06.
Ухвалою суду від 06.07.06 розгляд справи відкладався до 11.07.06 у звязку з неявкою відповідача. У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови та час виготовлення постанови у повному обсязі.
Позивач підтримав вимоги позовної заяви з підстав, зазначених у позовній заяві та наданих уточненнях від 21.03.06. Просить визнати недійсним податкове повідомлення –рішення №0001201502/0 від 03.05.06, яке винесене ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя та яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок з власників транспортних засобів, самохідних машин і механізмів (юридичних осіб) у розмірі 64016,40 грн., у тому числі 3048,40 грн. штрафних (фінансових) санкцій. В обґрунтування вимог зазначає, що акт про результати камеральної перевірки від 24.01.06 №08270126/15-1 прийнятий відповідачем з порушенням Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.05 №327. (надалі- Порядок № 327). Зокрема зазначає, що ставки податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, на яких ґрунтується акт перевірки, визначені Законом України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” та змінені Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005рік” та деяких інших законодавчих актів України” (набрав чинності 01.04.2005р.).
Відповідно до ч.8 ст.1 Закону України “Про систему оподаткування” зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обовязкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.
Вважає, що ТОВ “Укртранс” в 2005р. мало сплачувати вказаний податок за “старими” ставками податку. Позивач сплатив вказаний вище податок у належному розмірі відповідно до Законів України. Натомість ДПІ у Комунарському районі хибно вважає, що даний податок повинен сплачуватися за новими ставками з 2005р. Факт “заниження податку” встановлений ДПІ ґрунтується на хибному тлумаченні Законів, що не відповідає принципам верховенства права, стабільності економічного розвитку, свободи підприємницької діяльності. Просить позов задовольнити.
Відповідач з позовними вимогами не погодився з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов від 14.03.06 та від 06.04.06. Зокрема зазначив, що перевіркою встановлено заниження позивачем податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів по декларації за 2005р. у розмірі 60968,00 грн.
Твердження позивача щодо безпідставності винесеного податкового повідомлення-рішення та порушення при цьому закону, зокрема ч.8 ст.1 Закону України “Про систему оподаткування”, не відповідає дійсності. У звязку з внесеними змінами до Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” юридичні особи –власники транспортних засобів, по яких змінились ставки податку у звязку з введенням в дію Закону № 2505, зобовязані зробити перерахунок суми податку на 2005р. та подати до ДПС уточнюючий розрахунок та довідку. Вважає, що перевірка проведена та результати її оформлені відповідно до чинного законодавства. Просить у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
встановив:
Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став акт ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 24.01.2006р. “Про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової декларації по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів ТОВ “Укртранс” за період з 01.01.05 по 24.01.06р.”
Перевіркою встановлено, що розмір податкового зобовязання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, є меншим, ніж визначено результатами камеральної перевірки.
У висновках акту перевірки зазначено, що на підставі розділу 12 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005рік” та інших законодавчих актів” № 2505 від 25.03.2005р. встановлено заниження податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів по декларації за 2005р. в сумі 60969,00 грн.
За результатами перевірки ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення №0001201502/0 від 03.02.06 про визначення податкового зобов’язання з податку з власників транспортних засобів, самохідних машин і механізмів у сумі 64016,40грн., у тому числі 60968,00 грн. за основним платежем та 3048,40 грн. штрафних санкцій.
Зазначене податкове повідомлення –рішення у адміністративному порядку позивачем не оскаржувалося.
Оцінивши представлені докази, вважаю, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про систему оподаткування", встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування. Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року. Це правило не застосовується у випадку зменшення розміру ставок податків, зборів (обовязкових платежів) або скасування пільг з оподаткування та інших правил, які призводять до порушення правил конкуренції та створення податкових переваг окремим субєктам підприємницької діяльності або фізичним особам.
Тобто, у разі збільшення розміру ставок повинна застосовуватися процедура викладена вище.
В даному випадку, при прийнятті Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” норми Закону України “Про систему оподаткування” враховані не були.
Частиною 3 статті 27 Бюджетного кодексу України встановлено, що Закони України, які впливають на формування доходної чи видаткової частини бюджетів, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому. В іншому разі норми відповідних законів, що впливають на формування доходної та/або видаткової частини бюджетів, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, наступного за плановим.
Згідно із статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, ставки податку, встановлені Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” не можуть бути застосовані у 2005 році.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996р. № 9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” визначено, що оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
При цьому, застосування норм Конституції як акта прямої дії, не свідчить про те, що суд приймає на себе функції Конституційного Суду України, оскільки приймаючи таке рішення суд не позбавляє закон формальної сили, а тільки лише не застосовує його у конкретному випадку.
Посилання позивача на порушення Порядку № 327 при оформленні відповідачем результатів перевірки суд сприймає критично.
На підставі вищевикладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень...
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.
Згідно із ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
З урахуванням викладеного, на користь позивача з державного бюджету підлягають до стягнення судові витрати сплачені ним при подачі позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163, 167, розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя № 0001201502/0 від 03.02.06.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ “Українська транспортна компанія” ТОВ “Укртранс” (69050, м. Запоріжжя, вул. Радгоспна,61, ЄДРПОУ 31197180, р/р № 26009323501 у у АБ “Металург”, м. Запоріжжя, МФО 313582) 3,40 грн. судового збору.
Суддя І.В.Садовий
Відповідно до ст. 186 КАС України Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 167 КАС України 14.07.06.