ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" березня 2009 р. |
Справа № 6/238 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНФОРМАЦІЯ_1”
до Приватного підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за паливно-мастильні матеріали в сумі 118 682,61 грн.
Суддя Паскарь А. Д.
за участю представників:
від позивача -ОСОБА_2, довіреність від 15.08.2008 НОМЕР_1;
від відповідача -ОСОБА_3, довіреність від 10.10.2008.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “ІНФОРМАЦІЯ_1”, м. Луцьк, звернулося з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Чернівці, про стягнення заборгованості за паливно-мастильні матеріали в сумі 118 682,61 грн.
Позов мотивується тим, що 05.05.2006 сторонами був укладений договір купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів (ПММ) з використанням пластикових старт-карт на ІНФОРМАЦІЯ_2. Того ж дня сторони уклали ще один договір купівлі-продажу НОМЕР_2, на виконання умов якого позивачем було передано відповідачу пластикові старт-карти в кількості 6 штук, які слугують технічним засобом отримання ПММ через систему ІНФОРМАЦІЯ_2. Наявність пластикової старт-карти дозволяє її пред'явнику отримати ПММ. Позивачем в період з 21.08.2007 по 20.11.2007 відповідно до умов укладеного сторонами договору було передано, а відповідачем було прийнято партії ПММ на загальну суму 86 023,00 грн. з врахуванням знижки, або 86 969,06 грн. без врахування знижки. Відповідачем частково оплачено вказані партії ПММ лише на суму 5 647,37 грн. У зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача 80105,81 грн. основного боргу, 21429,66 грн. пені, 2131,64 грн. трьох процентів річних та 15015,50 грн. інфляційних втрат.
Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що згідно п. 4.4 договору НОМЕР_2 від 05.05.2006 продавець відпускає покупцю ПММ з відтермінуванням їх оплати протягом семи календарних днів, але не більше ніж на 5000 грн. Отже, максимальний ліміт авансованих ПММ, а також заборгованість не може перевищувати суму, ніж зазначена в даному договорі, оскільки в такому випадку смарт-карта повинна блокуватись відповідно до пунктів 4.4, 5.4.1 договору. Пунктом 5.3.3 договору передбачено, що позивач (продавець) зобов'язаний здійснювати поповнення рахунку смарт-карти покупця (відповідача) при наступній оплаті, а тому за відсутності оплати за ПММ позивач не міг здійснювати поповнення рахунку смарт-карти відповідача. Так, у п. 3.2 вищезгаданого договору вказано, що продавцем вчиняються дії, щодо поставки (відпуску) ПММ покупцю при виконанні останнім умов оплати згідно умов Договору. Отже, при відсутності оплати за ПММ позивач не міг здійснювати їх поставку. Крім того, п. 3.4 договору передбачено, що відпуск ПММ здійснюється на підставі акту приймання-передачі, який складається один раз на місяць. Аналогічна умова закріплена в п. 5.1.3 договору, згідно якого при вибірці ПММ сторони підписують акт приймання-передачі, яким підтверджується факт передачі ПММ у власність покупця. Тому, при відсутності даних актів, факт передачі ПММ у власність відповідача жодним чином не був підтверджений. Відповідно до п. 6.5 договору, у випадку непроведення відповідачем протягом шести місяців наступної (чергової) оплати за ПММ здійснюється автоматичне блокування операцій з використанням смарт-карти. На думку відповідача, позивачем не доведено порушення відповідачем правил здійснення господарської діяльності.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 05.05.2006 сторонами був укладений договір купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів (ПММ) з використанням пластикових старт-карт на ІНФОРМАЦІЯ_2. Того ж дня сторони уклали ще один договір купівлі-продажу НОМЕР_2, на виконання умов якого позивачем було передано відповідачу пластикові старт-карти в кількості 6 штук, які слугують технічним засобом отримання ПММ через систему ІНФОРМАЦІЯ_2. Наявність пластикової старт-карти дозволяє її пред'явнику отримати ПММ.
Пунктом 3.4 договору НОМЕР_2 визначено, що накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей виписується продавцем подекадно, а відпуск ПММ здійснюється на підставі акту приймання-передачі, який складається один раз на місяць. Аналогічна умова закріплена в п. 5.1.3 договору, згідно якого при вибірці ПММ сторони підписують акт приймання-передачі, яким підтверджується факт передачі ПММ у власність покупця.
Однак, всупереч вимог статті 33 ГПК України позивач підписаних сторонами накладних на відпуск ПММ та актів прийому передачі ПММ не надав, тобто обґрунтованість своїх позовних вимог не довів.
Тому, відмовляючи у задоволенні необґрунтованого позову, судові витрати слід покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84, 85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати віднести на позивача.
Суддя А. Паскарь