ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА                    

07.06.06                                                                                           Справа  № 2/16

Львівський апеляційний господарський суд  у складі колегії:

Головуючого - судді                                Л.Л.Давид

суддів                                                         Х.В.Мурської

                                                                   Я.О.Юрченка

розглянувши матеріали апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства “Магній” за вих. № 97/280 від 19.04.2006 року

на рішення  Господарського суду  Івано-Франківської області від 06.04.2006 року

у справі      №  2/16 (суддя – Круглова О.М.)

за позовом Дочірнього транспортно-експедиційного підприємства “ІСТ-Захід” , м. Львів

до відповідача Закритого акціонерного товариства “Магній”, м. Калуш

про  стягнення 4 550 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Олійник О.В. -  представник (довіреність за № 239 від 08.02.2006 року)

від відповідача:  не з”явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 06.04.2006 року у справі № 2/16 задоволено позовні вимоги Дочірнього транспортно-експедиційного підприємства “ІСТ-Захід” , м. Львів ( надалі –Позивач) до Закритого акціонерного товариства “Магній” , м. Калуш , Івано-Франківськ (надалі –Відповідач)  про стягнення 4 550 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що Позивачем та Відповідачем укладено договір –доручення № 19-05/І про надання транспортно –експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні, на виконання якого Позивачем надано послуги Відповідачу на суму 4 550, 00 грн., що підтверджується  товарно - транспортною накладною № 945578 від 06.08.2005 року .  Відповідно до цього , враховуючи вимоги ст. 256 ЦК України , позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідач , Закрите акціонерне товариство “Магній” , не погоджуючись з прийнятим рішенням подав апеляційну скаргу (вих. № 97/280 від 19.04.2006 року) , в якій покликається на те, що місцевим господарським судом неповно досліджено матеріали справи та порушено норми матеріального права , а саме: судом не враховано того , що з метою врегулювання спору в порядку ст. 6 ГПК України , на підставі п. 8 Договору № 919 від 05.08.2005 року, укладеного Позивачем та Відповідачем , Позивач зобов”язаний направити Відповідачу претензію . Даної вимоги Позивачем не дотримано , отже, на думку скаржника , на сьогоднішній день спір не підлягає розгляду в господарському суді , а тому згідно п. 1 ст. 62 ГПК України , суд зобов”язаний відмовити позивачу в прийнятті позовної заяви. На думку скаржника , задоволивши позовні вимоги Позивача , суд позбавив ЗАТ “Магній” права на врегулювання спору в досудовому порядку та безпідставно відповідно стягнуто державне мито.

Дані положення на думку скаржника , є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Відповідач у запереченні на апеляційну скаргу за № 488 від 24.05.2006 року не погоджується з доводами апеляційної скарги і просить рішення господарського суду Львівської області залишити без змін, оскільки останнє винесено на підставі повного та всебічного дослідження усіх обставин справи та вірного застосування вимог чинного законодавства .

Представник скаржника в судове засідання не з”явився  причини неявки не повідомив , хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги ухвалою господарського суду Львівської області, про що свідчить поштове повідомлення про вручення за № 1509082.

Судова колегія, порадившись на місці, вирішила розглядати справу у відсутності представника скаржника за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог  ст. 75 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, вислухавши думку представника позивача, колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення місцевого господарського суду нормам чинного законодавства, виходячи з наступного.

05.08.2005 року Дочірнє транспортно-експедиційне підприємство „ІСТ-Захід” та Закрите акціонерне товариство “Магній”  уклали договір –доручення № 19-05/І про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом  в міжнародному та міжміському сполученні. (а.с.10-12).

У відповідності із заявкою відповідача про перевезення вантажу (а.с.13) на підставі договору № 19-05/І  від 05.08.2005 р. ДТЕП „ІСТ-Захід” прийняло замовлення на надання транспортно - експедиційних послуг з перевезення вантажу за маршрутом м. Калуш - м. Горлівка ,  узгоджена вартість перевезення становила 4 550 грн.  грн.

У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України зобов”язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 528 ЦК України виконання обов”язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору або суті зобов”язання не випливає обов”язок боржника виконати зобов”язання особисто.

Згідно із статтею 932 ЦК України –експедитор має право залучити до виконання своїх обов”язків інших осіб.

Відповідно до цього , позивач, виступаючи експедитором по договору перевезення, залучив до виконання договору перевізника –власника транспортного засобу ПП Слободяна І.Й.

Товарно транспортною накладною № 945578 від 06.08.2005 року ( а.с. 15) підтверджується факт виконання перевезення та доставки вантажу вантажоотримувачу.

Відповідно до цього, Відповідачу виставлено рахунок № 2844-5 на суму 4 550, 00 грн. , однак останній його не оплатив чим порушив п. 4.5 Договору , в якому вказано , що термін оплати не може перевищувати 15 банківських днів з дня виставлення рахунку , податкової накладної , акту виконаних робіт.

Дані обставини зумовили Позивача звернутись 20.02.2006 року  з позовною заявою до господарського суду Івано-Франківської області ( а.с. 2-3).

В апеляційній скарзі скаржник вказує, що йому не надіслана претензія , а тому спір не врегульовано в досудовому порядку.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 222 ГК України –учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб”єктів , зобов”язані поновити їх не чекаючи пред”явлення їм претензії чи звернення до суду . У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб”єкт господарювання чи інша юридична особа  - учасник господарських відносин , чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право  звернутись до нього з письмовою претензію , якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ГПК України сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 ГПК України , підприємства та організації , чиї права і законні інтереси порушено , з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією.

На адресу Відповідача, 28.11.2005 року направлена заява про вимогу сплати борг на суму 4 550,00 грн. (вих. № 894 від 28.11.2005 року) , в якій Позивач просить оплати заборгованість в 7 –денний термін  а також підписати акт виконаних робіт, примірник якого направити на адресу ДТЕП “ІСТ-Захід” ( а.с. 9) , чого останній не зробив.  Вищезазазначена заява по своїй суті є заходом досудового врегулювання спору , тобто претензією .

Крім того, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо досудового врегулювання спорів” № 2705-ІV від 23.06.2005 р. внесено зміни до Господарсько процесуального кодексу України , в тому числі виключено частину другу у ст. 5 ГПК України , яка передбачала досудовий порядок врегулювання спору, а тому покликання скаржника на недотримання претензійного порядку  - безпідставні.

Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги та законним рішення місцевого господарського суду.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 06.04.2006 року в справі № 2/16 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2.     Постанова набирає законної сили з дня її прийняття  та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.      Матеріали справи № 2/16 повернути Господарському суду Івано-Франківської області.

Головуючий - суддя                                                                            Л.Л.Давид

Суддя                                                                                                     Х.В.Мурська

Суддя                                                                                                     Я.О.Юрченко