ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.02.2007 Справа № 32/284
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Лотоцької Л.О.
суддів: Бахмат Р. М. (доповідача), Євстигнеєва О.С.
при секретарі: Стуковенкової Н.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Тищенко Г.Ф. (дов. № 02-14/587 від 17.10.06 р.);
від відповідача-1: Огородник Т.Л. (дов. б/н від 14.02.06 р.);
від відповідача-2: Вишневський А.Є. (дов. б/н від 06.10.06 р.);
від третьої особи: представник не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Дочірнього підприємства “Балівський елеватор” с.Партизанське на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.06 року у справі № 32/284
за позовом: Державної акціонерної компанії “Хліб України” м.Київ
до В-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Орільський об’єднаний елеватор” смт. Губиниха;
В-2: Дочірнього підприємства “Балівський елеватор” с. Партизанське;
3-тя особа без самостійних позовних вимог на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Примула” м. Київ
про зобов’язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 07.09.06 р. у справі № 32/284 (суддя Васильєв О.Ю.) частково задоволено позов Державної акціонерної компанії “Хліб України” м.Київ до В-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Орільський об’єднаний елеватор” смт. Губиниха; В-2: Дочірнього підприємства “Балівський елеватор” с. Партизанське; 3-тя особа без самостійних позовних вимог на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Примула” м. Київ про зобов’язання вчинити певні дії.
Зобов’язано відповідача-2: Дочірнє підприємство “Балівський елеватор” на протязі 10 днів з часу набрання рішенням чинності відпустити зерно пшениці 3 класу у кількості 1 487,803 тонни на користь позивача –Державної акціонерної компанії “Хліб України”.
Стягнуто з відповідача-2 на користь позивача 10 712,18 грн. витрат на сплату державного мита та 118 грн. витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
В частині позовних вимог стосовно відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Орільський об’єднаний елеватор” відмовлено.
Стягнуто з відповідача-2 в доход державного бюджету України штраф в розмірі 1700 грн. за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.
Відповідач-2, не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської обл. від 07.09.06 р. по справі № 32/284 в частині стягнення майна з ДП “Балівський елеватор” і постановити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
Оскаржуючи рішення господарського суду скаржник вважає, що рішення є необґрунтованим з наступних підстав.
Позивач –ДАК “Хліб України” є неналежним позивачем по справі, так як не є власником оспорюваного майна, оскільки він продав зерно ТОВ “Примула”, уклав біржові контракти щодо передачі зерна ТОВ “Примула”, а також передав документи, які підтверджували право власності на оспорюване майно, що вказані контракти не розірвані і сторони провели розрахунки по ним.
Відповідач-2 вказує в апеляційній скарзі, що суд прийняв рішення про стягнення з нього зерна на користь ДАК “Хліб України” без вивчення всіх суттєвих обставин справи, а саме: вказане зерно, яке належало позивачу, було в примусовому порядку реалізовано відділом державної виконавчої служби Новомосковського районного управління юстиції, при цьому посилається на постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31.05.2005 р., на витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 08.06.2005 р., лист Спеціалізованого державного підприємства “Укрспецюст” від 15.09.2005 р.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення, яке оскаржується, без змін, так як твердження скаржника про те, що ДАК “Хліб України” є неналежним позивачем по справі, не є дійсними.
В позовній заяві зазначено, що за укладеними біржовими контрактами № 967 від 29.09.2005 р., № 1008 від 10.10.05 р., № 1017 від 12.10.05 р. позивач продав 15 200,000 тн зерна пшениці 3 класу.
Відповідно до договору зберігання зерна № 19/8744 від 01.11.2004 р., укладеного між позивачем і відповідачем-2, на зберігання останнього було закладено 16 687,803 тн зерна, що підтверджується подвійним складським свідоцтвом від 18.01.2005 р. № АБ 051587 на пшеницю 3 класу у кількості 16 687,803 тн. Таким чином, у власності позивача залишилося 16 687,803 тн –15 200,000= 1 487,803 тн зерна. Зазначена кількість як раз і співпадає з тою, яка була зазначена у позовних вимогах та оспорюваному рішенні.
Позивач не погоджується з твердженнями відповідача-2 відносно того, що позовна заява викладена незрозуміло і необґрунтовано, вказує на альтернативність висунутих позовних вимог та зазначає, що позивач не навів обґрунтованого розрахунку суми позовних вимог, у зв’язку з чим неможливо визначити правильність підрахунків.
Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач посилається на те, що відповідач-2 додав до апеляційної скарги копії документів (копію постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31.05.05 р., копію витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 08.06.2005 р., копію листа спеціалізованого державного підприємства “Укрспецюст” від 15.09.05), які не надавалися суду першої інстанції під час розгляду справи, що скаржником не надано при розгляді справи жодних документів, які дали б змогу виявити, що виставлене на аукціон зерно зберігалося на ДП “Балівський елеватор”, а саме за подвійним складським свідоцтвом від 18.01.2005 р. № 051537 і було реалізовано.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2006 р. (а.с.133) заступником голови суду Неклесою М.П. було продовжено строк вирішення спору на один місяць, до 06.02.07 р.
ДП “Балівський елеватор” 24.01.07 р. подало клопотання про залучення до матеріалів справи документів, які перелічені у клопотанні.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які були присутні у судовому засіданні, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДП “Балівський елеватор” підлягає задоволенню з наступних підстав.
Між ДАК “Хліб України” та ДП “Балівський елеватор” (відповідач-2) укладено договір № 19/8744 від 01.11.2004 р. складського зберігання зерна.
Відповідно до договору Відповідач-2 отримав від позивача на зберігання пшеницю 3 класу у кількості 16 687,803 тн, що підтверджується подвійним складським свідоцтвом від 18.01.2005 р. № АБ 051587 (а.с. 37).
В подальшому ДАК “Хліб України” реалізувало частину зерна ТОВ “Примула” за біржовими контрактами № 967, 1008, 1017 в кількості 15 200 тн зерна.
Позивач стверджує, що у відповідача залишилося на зберіганні 1 487,803 тн зерна пшениці 3 класу на суму 1 071 218 грн. 16 коп., яку просить зобов’язати ТОВ “Орільський об’єднаний елеватор” та ДП “Балівський елеватор” відпустити йому.
Відповідач заперечує проти позовних вимог, оскільки вказане зерно, яке належало позивачу, було в примусовому порядку реалізовано відділом ДВС Новомосковського районного управління юстиції. На підтвердження відповідачем-2 надано постанову ВДВС Новомосковського міськрайонного управління юстиції від 31.05.2005 р. про примусове виконання наказу господарського суду м.Києва № 8/29 від 11.04.2005 р. (а.с. 107), якою накладено арешт на майно боржника ДАК “Хліб України” на суму 4 325 946,76 грн., а саме на 2862 тн пшениці 3 класу, яка зберігається на ДП “Балівський елеватор”, витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с.109) та протоколи від 17.03.2006 р. № 6040014-28/209А-1 про проведення аукціону по реалізації арештованого рухомого майна, яке належить ДАК “Хліб України”, № 6040016-28/209А-3, № 6040015-28/209А-2, акт про проведення аукціону від 29.03.2006 р., протоколи проведення аукціону з реалізації рухомого майна № 44-45 від 11.04.2006 р., акт про проведення аукціону від 18.04.2006 р.
Як з’ясувалося апеляційним господарським судом надані документи до апеляційної скарги відповідачем-2 не були надані до суду першої інстанції з поважних причин, так як відповідач-2 не був присутнім у судовому засіданні господарського суду 07.09.2006 р., оскільки відповідач-2 не отримав ухвалу суду від 27.07.2006 р. про відкладення і призначення розгляду справи на 07.09.2006 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення та конверт, в якому була повернута направлена ухвала (а.с.90, 91).
У зв’язку з нез’явленням відповідача-2, який не був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, господарський суд, згідно ст. 77 ГПК України, повинен був відкласти розгляд справи, а не розглядати справу.
Оскільки відповідач-2 двічі не надавав господарському суду витребувані судом матеріали, необхідні для розгляду справи, на підставі п.5 ст. 83 ГПК України господарський суд стягнув з ДП “Балівський елеватор” в доход державного бюджету України 1 700 грн. штраф за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.
Колегія суддів вважає, що господарський суд безпідставно стягнув з відповідача-2 вказаний штраф, так як вище вже було зазначено, що відповідач-2 не був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, а тому не міг надати суду витребувані матеріали.
Рішення щодо стягнення з відповідача-2 штрафу в сумі 1700 грн. слід скасувати.
Справу розглянуто господарським судом за відсутністю відповідача-2, який належним чином не повідомлений про час і місце засідання, а тому, згідно зі ст. 104 ГПК України, це є порушення норм процесуального права і підставою для скасування рішення господарського суду.
Приймаючи до уваги докази, які відповідач-2 надав Дніпропетровському апеляційному господарському суду, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними, а тому у позові слід відмовити, а рішення господарського суду слід скасувати.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Балівський елеватор” с.Партизанське задовольнити
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2006 р. у справі № 32/284 скасувати.
В позові відмовити.
Стягнути з ДАК “Хліб України” м.Київ, вул. Саксаганського, 1 на користь Дочірнього підприємства “Балівський елеватор” Дніпропетровська обл., Новомосковський р-ну, с.Партизанське, вул. З.Білої, 91 - 5 356 грн. державного мита.
Зобов’язати господарський суд Дніпропетровської обл. видати наказ відповідно до вимог ст.ст. 116-117 ГПК України.
Повернути ДП “Балівський елеватор” з державного бюджету державне мито в сумі 44 грн. надмірно сплачене за платіжним дорученням № 2116 від 18.09.2006 р., що знаходиться в матеріалах справи, видати довідку.
Головуючий Л.О.Лотоцька
Судді: Р.М.Бахмат
О.С.Євстигнєєв
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г.Логвиненко
12.02.07 р.