КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

          01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

21.08.06 р.                                                                                                    № 8/14                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий                                                                                Агрикова  О.В.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Мостова  Г. І.

                                                                                                         Поліщук В.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу  Державного дорожнього науково-дослідного інституту імені М.П.Шульгіна на рішення господарського суду Полтавської області від 20.04.2006р.

у справі № 8/14 (суддя Плеханова Л.Б.)

за позовом          Державного дорожнього науково-дослідного інституту імені М.П.Шульгіна,    м. Київ;

до          Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Центр ЛТД», обл. Полтавська, м. Кременчук

про          стягнення 35 730,00грн.

В С Т А Н О В И В :

Державний дорожній науково-дослідний інститут ім. М.П. Шульгіна (далі –ДДНДІ ім. М.П. Шульгіна) звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Центр ЛТД»(далі –ТОВ «БФ «Центр Лтд») про стягнення основного боргу у сумі 30 000 грн. за виконані НДР згідно договору № 42-94-4 від 23.03.2004р., встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов’язання в сумі 5 730 грн. всього за позовом 35 730 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 20.04.2006р. відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим що,  зваживши на п. п. 3.1, 4.2 договору № 42-94-4 від 23.03.2004р. та те, що двосторонній акт здачі-приймання робіт підписано 19.04.2006р., на момент подачі позовної заяви  (11.01.2006р) у ДДНДІ ім. М.П. Шульгіна  не було правових підстав вимагати оплати робіт в судовому порядку, оскільки, відповідач гарантує оплату позивачу виконаних робіт протягом 30 днів після підписання акту здачі-приймання робіт.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ДДНДІ ім. М.П. Шульгіна звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 20.04.2006р., скасувати, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що рішення місцевого суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи. Зокрема, приймаючи оскаржуване рішення, на думку позивача, суд першої інстанції помилково не застосував до спірних правовідносин положення ст. 193 ГК України, ст. 611, п.1ст. 613, ст. 614 ЦК України. При цьому, скаржник зазначає, що факт приймання робіт підтверджується актом приймання-передачі № 350 від 22.09.2004р.

Таким чином, скаржник вважає, що він виконав покладені на нього договором № 42-94-4 від 23.03.2004р. та додатковою угодою про продовження строку дії договору зобов’язання вчасно –до 30.09.2004р.

Крім того, на думку позивача, відповідачем всупереч ст. ст. 525, 615 ЦК України, було порушено вимоги п. п. 2.2 та 4.2 договору, не був здійснений платіж виконаних науково-дослідних робіт.

Також, скаржник зазначає, що зваживши на ст. 610 ЦК України та враховуючи, що відповідач залишив без розгляду його претензію № 25-7/1-372 від 16.03.2005р., суд першої інстанції, на думку позивача, повинен був застосувати до спірних правовідносин п. 1 ст. 613, п. 1 ст. 614 ЦК України.

Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги. Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти  задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у матеріалах справи та у відзиві.

В матеріалах справи міститься відзив  ТОВ „Будівельна фірма „Центр ЛТД” від 16.08.2006р №837 на апеляційну скаргу Державного дорожнього науково-дослідного інституту імені М.П. Шульгіна. В даному відзиві відповідач зауважує, що апелянт в апеляційній скарзі вказує на начебто порушення норм матеріального  права, однак при цьому не вказуючи яким чином вказані норми матеріального права стосуються даної справи. Крім того, відповідач вважає, що позивач намагається ввести суд в оману вказуючи на те, що факт приймання-передачі роботи підтверджується актом №350 від 22.09.2004р..Однак, на думку відповідача, це не відповідає дійсності так як вищезгаданим актом підтверджено лише факт виконання роботи, а не її передачі. До того ж відповідач звертає увагу колегії суддів, що апелянт взагалі не згадує про те, що 19.04.2006р. між ними та позивачем підписано акт здачі-приймання науково-технічної продукції. Таким чином, згідно п.п. 3.1, 4.2 Договору саме з 19.04.2006р. розпочинається відлік тридцятиденного строку для оплати робіт.

Таким чином, відповідач просить в задоволенні апеляційної скарги позивачу відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судовою колегією апеляційного суду встановлено наступне.

23.03.2004р. між Державним дорожнім науково-дослідним інститутом ім. М.П. Шульгіна (виконавець) та ТОВ Будівельна фірма «Центр Лтд»(замовник) було укладено договір № 42/94/4 на виконання науково-дослідної роботи (а. с. 5) (далі –договір № 42/94/4), відповідно до п. 1.1. якого, замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) приймає на себе розробку заходів по підвищенню якості бітумів виробництва ТОВ Будівельна фірма «Центр Лтд»для влаштування покриттів при реконструкції автомагістралі Київ-Одеса.

Відповідно до п. 2.1, 2.2 даного договору, за виконану роботу згідно з цим договором відповідач перераховує позивачу 30 000 грн. Оплата проводиться одноразового за закінчену роботу на підставі акту про виконання роботи.

Згідно п. 3.1 договору № 42/94/4, після завершення роботи виконавець (позивач) передає замовнику (відповідачу) акт здачі-приймання роботи з додатком до нього звіту, в якому представлені технології модифікації бітумів адгезійною та полімерною добавками.

Пункти 4.2, 4.3 договору № 42/94/4 зазначають, що замовник (відповідач) гарантує оплату виконавцю (позивачу) виконаних робіт протягом. 30 днів після підписання акту здачі-приймання робіт. У разі невиконання п. 4.3 замовник сплачує пеню 0,05 % за кожен день затримки, не більше подвійної облікової ставки НБУ.

В день укладення договору –23.03.2004р. № 42/94/4 сторони підписали додаткову угоду № 42/94/4 до нього на проведення науково-дослідних робіт, якою продовжили строк дії договору до 30.09.2004р. (а. с. 6).

Того ж дня, позивач та відповідач підписали календарний план до договору № 42/94/4 від 23.03.2004р. (а. с. 7), відповідно до якого, строк виконання вказаних у даному плані етапів НДДКР лютий-квітень 2004р., а його вартість 30 000 грн. –100% вартості розробки.

23.03.2004р. сторони підписали протокол угоди про договірну ціну на науково-технічну продукцію (а. с. 8), згідно з яким, сторонами досягнуто угоди про розмір договірної ціни на створення (передачу) науково-технічної продукції в сумі 25 000 грн., крім того. ПДВ 20%- 5000 грн. Усього –30 000 грн. Даний протокол є основою для проведення взаємних розрахунків і платежів між виконавцем та замовником.

22.09.2004р. позивачем та відповідачем складено та підписано у двосторонньому порядку акт № 350 (а. с. 10), відповідно до якого, виконавцем виконано 100 % загальної вартості роботи по договору «Розробка заходів по підвищенню якості бітумів виробництва ТОВ Будівельна фірма «Центр-Лтд»для влаштування покриттів при реконструкції автомагістралі Київ-Одеса, що складає 30 000 грн.

16.03.2005р. ДДНДІ ім. М.П. Шульгіна звернувся до ТОВ «БФ «Центр Лтд»з претензією № 25-7/1-372 на суму 30 000 грн. щодо сплати вартості виконаних НДР згідно умов договору № 42/94/4 від 23.03.2004р. і акту виконаних робіт № 350 від 22.09.2005р. та відповідно до бухгалтерських даних.

Не отримавши відповіді на претензію від 16.03.2005р. № 25-7/1-372 ДДНДІ ім. М.П. Шульгіна звернувся з позовом до суду.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, сторони 19.04.2006р. підписали акт здачі-приймання науково-технічної продукції за договором № 42/92/4 (дод. угод. № 42/94/4 від 08.04.2004р.), відповідно до якого, продукція задовольняє умовам договору.  

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права,  при ухваленні оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що  підлягає задоволенню з наступних підстав.

З висновками суду першої інстанції не можливо погодитися, оскільки останні не ґрунтуються на фактичних обставинах справи. Так, умовами договору чітко визначено порядок оплати(п.п.2.2;4.2), а саме протягом 30 днів після підписання акта здачі –приймання виконаних робіт. Форма такого акта сторонами не передбачена, тобто останній складається в довільній формі. Матеріали справи містять акт №350 від 22.09.2004р. (а.с.10), який свідчить про виконання позивачем робіт по договору №42/94/4 від 23.03.2004р., підписаний повноважними представниками двох сторін та скріплений печатками підприємств. Це підтверджує своєчасне виконання позивачем своїх зобов’язань по договору в повній мірі. Відповідач в  порушення ст.525 ЦК України, згідно якої одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом, не здійснив платіж передбачений умовами договору. Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та законодавства.

Отже, колегією суддів встановлено, що за договором, на момент розгляду справи, за позивачем рахується заборгованість у розмірі 30 000грн.  

Крім того, за розрахунками суми інфляції від розміру боргу, позивачем пред’явлена вимога до відповідача сплатити встановлений індекс інфляції за весь час прострочення грошової заборгованості в сумі 5 730грн. Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, яка вказує, що боржник який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, заперечення відповідача щодо відсутності акта приймання –передачі судом відхиляються, оскільки, ні чинним законодавством, ні умовами договору не визначена різниця між актом виконання робіт та актом приймання –передачі виконаних робіт. Крім цього, сам відповідач не може визначитися, який саме документ він не підписував. В матеріалах справи міститься супровідний лист (а.с.9), в якому зазначається, що на адресу ДД НДІ направляються підписані акти виконаних робіт; в відзиві на позовну заяву (а.с.23) сказано, що акт про виконання робіт сторонами не підписувався, а підписано лише акт здачі –приймання роботи; а в доповненнях до відзиву на позовну заяву, навпаки, зазначається, що не підписано акт здачі –приймання роботи(а.с.35). Колегія суддів зазначає, що це свідчить лише про намагання відповідача відстрочити строк оплати виконаних робіт, а не про відсутність передбаченого умовами договору акта.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що приймаючи рішення суд першої інстанції  припустив порушення норм як процесуального так і матеріального права. Так, завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України “Про судоустрій України” є, зокрема,  захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно до ст.129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен не лише правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін, а й додержуватись норм процесуального права.

В силу ст.43, 47 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Отже, прийняті судові акти повинні бути законними і обґрунтованими.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.1 постанови від 29.12.1976 року №11 “Про судове рішення”, обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Утім, ухвалене у даній справі рішення цим вимогам не відповідають.

Окрім того, в мотивувальній частині рішення, суд першої інстанції зазначив, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а в резолютивній частині рішення, навпаки, відмовив в задоволенні позовних вимог.

Таким чином, рішення  господарського суду Полтавської області від 20.04.2006р. повністю підлягає скасуванню на підставі ст. 104 ГПК. Відповідно до якої підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, які  місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та порушення або неповне застосування норм матеріального чи процесуального права. Згідно з п. 2 ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду  апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення. За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду приймає нове рішення, яким, враховуючи вищевикладене та законність і обгрунтованність позовних вимог,  задовольняє позовні вимоги повністю.

Керуючись ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.          Апеляційну скаргу Державного дорожнього науково –дослідного інститут імені М.П. Шульгіна на рішення  господарського суду Полтавської області від 20.04.2006р. задовольнити.

2.          Рішення господарського суду Полтавської області від 20.04.2006р. у справі                   № 8/14 за позовом Державного дорожнього науково-дослідного інституту імені М.П.Шульгіна до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Центр ЛТД»про стягнення 35730,00грн –скасувати повністю.

3.          Прийняти нове рішення, яким позов Державного дорожнього науково- дослідного інституту імені М.П.Шульгіна до ТОВ «Будівельна фірма «Центр ЛТД»про стягнення 35 730,00грн. задовольнити повністю. Стягнути з  ТОВ «Будівельна фірма «Центр ЛТД»(39622 м.Кременчук, пр-т 50 років Жовтня,54-а                    р\р 26003980236 в Кременчуцькому відділенні Укрсоцбанку МФО 331348 код ЗКПО 21074215) на користь ДерждорНДІ імені М.П. Шульгіна( 03113 м.Київ, пр.Перемоги,57 р/р 26000301000003 в АКБ «Трансбанк»м.Київ, МФО 300089 код 03450778) основний борг у сумі 30 000грн. 00коп. за виконані НДР  згідно договору №42-94-4 від 23.03.2004р. та 5 730,00грн.- інфляційних збитків.

4.          Стягнути з  відповідача ТОВ «Будівельна фірма «Центр ЛТД»(39622 м.Кременчук, пр-т 50 років Жовтня,54-а р\р 26003980236 в Кременчуцькому відділенні Укрсоцбанку МФО 331348 код ЗКПО 21074215) на користь позивача ДерждорНДІ імені М.П. Шульгіна( 03113 м.Київ, пр.Перемоги,57 р/р 26000301000003 в АКБ «Трансбанк»м.Київ, МФО 300089 код 03450778) витрати по державному миту у сумі  535,95грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00грн.

5.          Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідні виконавчі документи.

6.          Справу № 8/14 повернути до господарського суду Полтавської області.

Головуючий                                                                                Агрикова  О.В.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Мостова  Г. І.

                                                                                                         Поліщук В.Ю.