Справа № 200/9868/15-ц

Провадження №2/200/2586/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«07» липня 2015 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровськ

в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.

при секретарі: Кобзар А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Управління - служба у справах дітей Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради, Орган опіки та піклування Бабушкінської у місті Дніпропетровську ради про визначення місця проживання дитини із батьком,-

В С Т А Н О В И В:

«15» травня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2, треті особи Управління - служба у справах дітей Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради, Орган опіки та піклування Бабушкінської у місті Дніпропетровську ради про визначення місця проживання дитини із батьком.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 14.06.2003 р. одружився із ОСОБА_2 про що в книзі реєстрації актів про одруження відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції м. Дніпропетровська зроблено відповідний актовий запис №372. Починаючи із цього часу вони проживали із відповідачкою однією сім’єю, вели спільне господарство та виконували інші обов’язки як членів подружжя щодо один одного. 08.10.2003р. від таких шлюбних відносин в них народилась дочка ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-КИ №236879. 03.12.2013 р. у зв’язку з припиненням шлюбних відносин рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська шлюб було розірвано. Рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили 14.12.2013р. 31.01.2015 р. між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір про здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 Вказаний вище договір передбачає права батьків щодо участі у вихованні дочки ОСОБА_5, визначає місце проживання та її утримання. Між ним та Відповідачкою було погоджено, що дочка постійно буде проживати із ним у м. Дніпропетровську або у м. Києві. Крім того виховання, утримання дитини, піклування про її стан здоров’я, забезпечення достатнього рівня освіти було покладено на позивача. Проте, починаючи з початку 2015 р. ОСОБА_2 брала дочку на вихідні дні за місцем свого проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 і неодноразово,без будь-яких пояснень повертала дитину з порушенням термінів обумовлених у договорі. У відповідь на мої зауваження повідомляла, що дитина повинна більше знаходитись разом із нею, нотаріально укладений договір вважає необов’язковим для виконання. Крім того наголошувала, якщо захоче взагалі забере дочку назавжди і більше мені не дозволить з нею бачитись. До укладення договору про визначення місця проживання дитини відповідачка повідомляла йому, що планує влаштовувати своє особисте життя за кордоном.

На сьогодні, у зв’язку з протиправною поведінкою ОСОБА_2 існує реальна загроза вважати, що Відповідачка зможе вивезти дочку позивача за кордон.

Враховуючи викладене, позивач просив суд визначити постійне місце проживання дитини ОСОБА_3, 08.10.2003р.н. разом із батьком ОСОБА_1, 05.10.1979р.н., РНОКПП: НОМЕР_1, а також судові витрати залишити за позивачем.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі і наполягав на їх задоволенні.

Відповідачка до суду не з’явилася, надала заяву у якій просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги визнала в повному обсязі, просила задовольнити.

Представник третьої особи Управління - служби у справах дітей Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради у судове засідання не з?явився, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та вважала такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради, у судове засідання не з?явився, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та вважала такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі та просила долучити висновок про доцільність визначення місця проживання дитини з батьком.

Суд дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та наведен ними доводи вважає, заявлені вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів. Ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і запереченні сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Судом встановлені відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до свідоцтва Серії 1-КИ №183910, відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції м. Дніпропетровська 14 червня 2003 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище Барабанова), за актовим записом № 372 (а.с. 6).

03 грудня 2013 року рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.7).

Відповідно до свідоцтва про народження Серії 1-КИ № 236879 ОСОБА_3, народилась 08.10.2003 року, ОСОБА_1, зазначений батьком, ОСОБА_2 зазначена матір'ю (а.с. 6).

31 січня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір стосовно місця проживання та утримання спільної малолітньої доньки - ОСОБА_3.

При цьому судом встановлено, що висновком Бабушкінська районна у м. Дніпропетровську рада, як органу опіки та піклування про визначення місця проживання ОСОБА_3 від 06.07.205 р. за №13/15-245, вважає за доцільне встановити місце проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з батьком ОСОБА_1, оскільки згідно акту обстеження житлово - побутових умов, проведеного спеціалістами управління - служби у справах дітей Бабушкінської районної у місті ради від 26.06.2015 року, квартира №20, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, провулок Джинчарадзе, 4, складається з 3 житлових кімнат, роздільного санвузлу, коридору та кухні, яка об’єднана з лоджією. Санітарний стан житла відповідає нормам, для дитини облаштована окрема кімната, в якій створені умови для навчання та проживання. Спеціалістами управління - служби у справах дітей Бабушкінської районної у місті ради 26.06.2015 року також було проведено обстеження житлово – побутових умов проживання матері дитини ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, та встановлено, що квартира складається з 2-х житлових кімнат, коридору, санвузлу, кладової та 2-х балконів. ОСОБА_6 облаштована окрема кімната, в якій створені умови для навчання та проживання. На засідання комісії з питання захисту прав дитини, яке відбулося 01.07.2015 року розглядалася заява ОСОБА_1 про надання висновку про доцільність визначення місця проживання дитини ОСОБА_3, батьки не з’явилися. ОСОБА_2 написала заяву та п росила розглядати вищевказане питання без її участі та не заперечувала проти встановлення постійного місця проживання дитини з батьком.

Статтею 7 СК України встановлено, що сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками.  Сімейні відносини регулюються лише у тій частині, у якій це є допустимим і можливим з точки зору інтересів їх учасників та інтересів суспільства.

У відповідності до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

У відповідності до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ст..160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Згідно зі ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові  дитини.

Вирішуючи питання про визначення місця проживання малолітньої дитини сторін, суд враховує їх вік, ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, висновок органу опіки та піклування, відповідно до якого є доцільним визначити місце проживання дітини з батьком, а також визнання відповідачем позову, та вважає, що місце проживання малолітньої ОСОБА_3, 08.10.2003 р.ку народження, слід визначити з батьком, що буде відповідати її інтересам.

Згідно ст. 9 Конвенції ООН про права дитини держава має забезпечити, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли за рішенням суду буде встановлено, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. При здійсненні повноважень щодо захисту прав дитини службі у справах дітей слід мати на увазі, що законодавством України не передбачено будь-якої іншої процедури вилучення дитини із сім`ї, крім відібрання на підставі рішення суду, органу опіки та піклування чи прокурора у відповідності до вимогст. 170 СК Українита пункту 8 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно до вимог ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Таким, чином вимоги позивача знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При зверненні до суду із даним позовом позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 243,60 грн., проте, позивач просив витрати по сплаті судового збору з відповідача не стягувати, тому, суд не вирішує питання щодо стягнення судових витрат.

Враховуючи викладене, і керуючись ст.ст. 7, 141, 155, 157, 157-161 СК України, ст.ст. 3, 5-8, 10, 11, 57, 174, 208-210, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визначити постійним місцем проживання дитини ОСОБА_3, 08.10.2003р.н. разом із батьком ОСОБА_1, 05.10.1979р.н., РНОКПП: НОМЕР_1.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення – з дня отримання копії рішення, через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Головуючий-суддя: Е.В. Женеску