ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2015 року Справа № 904/2155/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)

судді: Кузнецова І.Л., Сизько І.А.

секретар судового засідання: Валяр М.Г.

за участю представників сторін:

представник позивача: Братцева Н.С.

представник відповідача: Галкіна І.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ", смт. Ювілейне, Дніпропетровська область,

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2015р. у справі № 904/2155/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕК ЕКСПОРТ", м. Дніпропетровськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ", смт. Ювілейне, Дніпропетровська область,

про стягнення 673 028 грн. 24 коп.,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "СНЕК ЕКСПОРТ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" про стягнення 673 028 грн. 24 коп., які складаються з суми інфляційних втрат та річних, які нараховані в зв'язку з несвоєчасною сплатою боргу за наказом по справі №910/22284/14.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2015р. по справі №904/2155/15 (головуючий суддя -Кармазіна Л.П.) позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕК ЕКСПОРТ" збитки від інфляції в розмірі 622 816 грн. 06 коп., 3% річних у розмірі 50212 грн. 18 коп. та суму судового збору у розмірі 13460 грн. 56 коп.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2015р. у справі № 904/2155/15, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення господарського суду по справі №904/2155/15 від 14.05.2015р. повністю, та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у позові до відповідача в повному обсязі. Посилається на те, що судом було помилково стягнуто 3% річних та суму інфляційних втрат за період з 07.10.2014р. по 09.03.2015р., тоді як сума основної заборгованості була сплачена відповідачем 05.03.2015р., що підтверджується відповідним платіжним дорученням з відміткою банку.

Розпорядженням секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 04.06.2015р. у зв'язку з перебуванням судді Сизько І.А. - члена постійно діючої колегії суддів у відпустці, справу призначено до розгляду у складі суддів: головуючий суддя - Герасименко І.М. (доповідач), суддів: Кузнецова І.Л., Березкіна О.В.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 30.06.2015р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу; представник позивача просить рішення суду залишити без змін. По справі оголошено перерву до 14.07.2015р.

Зміна складу судової колегії відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 10.07.2015р., справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Герасименко І.М. (доповідач), суддів: Кузнецова І.Л., Сизько І.А.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 14.07.2015р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу; представник позивача просить рішення суду залишити без змін. По справі оголошено перерву до 21.07.2015р.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 21.07.2015р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу; представник позивача просить рішення суду залишити без змін.

Колегія суддів, дослідивши докази по справі, в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду м. Києва від 19.11.2014р. у справі №910/22284/14, встановлено факт неналежного виконання товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" (відповідачем) умов договору №25005 від 15.05.2010р.

Так, 19.11.2014р. рішенням господарського суду м. Києва у справі №910/22284/14 (а.с.9-19), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2015р. (а.с.20-34) та постановою Вищого господарського Суду України від 14.04.2015 року (а.с.75-81), стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Снек Експорт" заборгованість в розмірі 3 966 981 грн. 46 коп., 3% річних в розмірі 81 106 грн. 65 коп., інфляційні втрати в розмірі 636 074 грн. 16 коп. Розрахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат, було здійснено по 06.10.2014р. включно.

Згідно з ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

20.02.2015 року господарським судом м. Києва було видано наказ на примусове виконання рішення суду від 19.11.2014 року у справі №910/22284/14. (а.с.53)

Постановою відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Дніпропетровській області ВП №46688434 від 04.03.2015 року, відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №910/22284/14 від 20.02.2015 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Снек Експорт" кошти в загальному розмірі 4 684 162,27 грн. Зобов'язано боржника (відповідача) самостійно виконати рішення у строк до 10.03.2015 року. (а.с.36)

Судом було встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (відповідач) своєчасно не здійснило розрахунки, а остаточно розрахувалось лише 10.03.2015р. у сумі 4 684 162,27 грн., про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення №33834 від 05.03.2015 року на суму 4 684 162,27 грн. (а.с. 68) та розпорядження №46688434/В2 від 10.03.2015 року, відповідно до якого грошові кошти у сумі 4 684 162,27 грн., що надійшли 10.03.2015 року на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконання виконавчого провадження №46688434, перераховано на користь стягувача ТОВ "Снек Експорт" з призначенням платежу: наказ у справі №910/22284/14 від 20.02.2015 виданий господарським судом м. Києва. (а.с. 37)

Посилаючись на несвоєчасний розрахунок та на підставі положень ст. 625 ЦК України, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача за період з 07.10.2014р. по 09.03.2015р., 3% річних у розмірі 50 212 грн. 18 грн. та збитки від інфляції у розмірі 622 816 грн. 06 коп.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статтей 525 та 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов'язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Судом першої інстанції вірно зазначено, щоПунктом 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" встановлено, що за відсутності

інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум.

Таким чином, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем рішення суду виконано 10.03.2015р., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №33834 від 05.03.2015 року на суму 4 684 162,27 грн. (а.с. 68) та розпорядженням №46688434/В2 від 10.03.2015 року, відповідно до якого грошові кошти у сумі 4 684 162,27 грн., що надійшли 10.03.2015 року на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконання виконавчого провадження №46688434, перераховано на користь стягувача ТОВ "Снек Експорт" з призначенням платежу: наказ у справі №910/22284/14 від 20.02.2015 виданий господарським судом м. Києва. (а.с. 37)

Посилаючись на прострочення оплати заборгованості, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 50212 грн. 18 грн. та збитки від інфляції у розмірі 622 816 грн. 06 коп. за період з 07.10.2014 р. по 09.03.2015 р.

Боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 Цивільного кодексу України).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі, з приводу того, що при здійсненні розрахунку позивачем не було враховано, що відповідач оплатив заборгованість не 10.03.2015 р., а 05.03.2015р., колегія суддів дійшла висновку, що грошове зобов'язання було виконано 10.03.2015р., зважаючи на наступне.

Відповідно до п.1.4. Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 року №14, з урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. При цьому порушення банком, що обслуговує платника (боржника), строку перерахування коштів до банку, який обслуговує кредитора, або несвоєчасне зарахування банками коштів на рахунок кредитора, в зв'язку з чим сталося прострочення виконання грошового зобов'язання, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання цього зобов'язання, однак надає боржникові право звернутися до банку, який його обслуговує, з вимогою щодо сплати пені відповідно до пункту 32.2 статті 32 названого Закону.

Таким чином, враховуючи що грошові кошти були перераховані на рахунок позивача 10.03.2015 року, що підтверджується розпорядженням №46688434/В2 від 10.03.2015 року (а.с.37), суд відхилив заперечення відповідача з цього приводу, в зв'язку з їх безпідставністю. У разі несвоєчасного перерахунку коштів банком відповідач має право на стягнення пені з банку, а у разі несвоєчасного винесення розпорядження виконавчою службою - на відшкодування нею відповідних сум.

Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних збитків (а.с.38) за період з жовтня 2014 року по лютий 2015 року, нарахованих на суму основної заборгованості 3 966 981, 46 грн. стягнутої за рішенням суду господарського суду м. Києва від 19.11.2014р. у справі №910/22284/14, встановив, що розрахунок проведено вірно, в зв'язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 622 816 грн. 06 коп. - є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Виходячи з того, що факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором №25005 від 15.05.2010р. встановлено рішенням суду, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 50212 грн.18 коп., підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується заперечень відповідача, з приводу неможливості нарахування 3% річних та інфляційних втрат, через невинесення остаточного рішення суду, в зв'язку з касаційним оскарженням рішення господарського суду м. Києва від 19.11.2014р. у справі №910/22284/14 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2015р., то слід врахувати те, що відповідно до положень ст. 82 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

З матеріалів справи вбачається, що рішення господарського суду м. Києва набрало законної сили 04.02.2015 року, відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2015р. у справі №910/22284/14. Крім того, в матеріалах справи наявна належним засвідчена копія постанови Вищого господарського Суду України від 14.04.2015 року (а.с.75-81), відповідно до якої касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 у справі №910/22284/14 господарського суду міста Києва залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 у справі № 910/22284/14 залишено без змін.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Таким чином, підстави для зміни або скасування рішення суду, передбачені статтею 104 ГПК України, відсутні, а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ", смт. Ювілейне, Дніпропетровська область, - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2015 року по справі №904/2155/15, - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.

Повний текст постанови підписано 22.07.2015р.

Головуючий І.М. Герасименко

Судді І.Л. Кузнецова

І.А. Сизько