№ 2-183/2008
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2008 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Степаненка Ю.І.,
при секретарі Кузуб К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 35 114 гривень 69 копійок, обґрунтовуючи позов тим, що 01 травня 2007 року, в11 годин 30 хвилин на автошляху в селі Мала Кохнівка, Кременчуцького району водій ОСОБА_2, який керував автомобілем ГАЗ-31029, державний номерний знак НОМЕР_1, порушив Правила дорожнього руху та допустив зіткнення з належним йому на праві власності автомобілем Ауді А6 ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_2, 1996 року випуску, яким він керував, рухаючись у попутному напрямку.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю Ауді А6 з вини відповідача ОСОБА_2 завдані механічні пошкодження. Згідно висновку автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди № 105 від 10 травня 2007 року вартість відновлювального ремонту автомобіля Ауді А6 складає 35 114 гривень 69 копійок.
Добровільно відшкодувати завдану йому матеріальну шкоду відповідач відмовляється, у зв"язку з чим він змушений звернутися до суду з вказаним позовом про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у примусовому порядку.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, в його обґрунтування пояснив так, як викладено в описовій частині рішення.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що не вважає себе винним у дорожньо-транспортній пригоді, у зв'язку з цим він звернувся з заявою до прокурора про опротестування постанови судді Кременчуцького районного суду Полтавської області від 13 червня 2007 року, вважаючи винним у ДТП і позивача ОСОБА_1
Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом установлено, що 01 травня 2007 року, в11 годин 30 хвилин, на автошляху в селі Мала Кохнівка, Кременчуцького району водій ОСОБА_2, який керував автомобілем ГАЗ-31029, державний номерний знак НОМЕР_1, порушив Правила дорожнього руху та допустив зіткнення з належним позивачу ОСОБА_1 на праві власності автомобілем Ауді А6 ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_2, 1996 року випуску, яким керував позивач, рухаючись у попутному напрямку. Вина водія ОСОБА_2 підтверджується постановою судді Кременчуцького районного суду Полтавської області від 13 червня 2007 року, згідно якої останній був притягнений до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП.
Згідно повідомлення прокурора Кременчуцького району від 23 червня 2008 року ОСОБА_2 зі зверненням про внесення протесту на постанову судді Кременчуцького районного суду про притягнення його до адміністративної відповідальності впродовж 2007-2008 року не звертався.
В результаті ДТП автомобіль позивача був ушкоджений і у відповідності до висновку автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди № 105 від 10
травня 2007 року вартість відновлювального ремонту автомобіля Ауді А6 складає 35 114 гривень 69 копійок.
Добровільно відповідачем матеріальна шкода позивачу не відшкодована.
Частиною 2 статті 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч.2 п.4 роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 з наступними змінами "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Згідно ч.5 ст.1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню матеріальна шкода в сумі 35 114 гривень 69 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 1187, 1188 ЦК України, ст., ст. 10, 11, 81, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, у сумі 35 114 ( тридцять п'ять тисяч сто чотирнадцять) гривень 69 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Кременчуцький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.