Богодухівський районний суд Харківської області

м. Богодухів, м-н. Кірова, 17, 62103, (05758) 3-20-64

2-а-324/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2010 року

Богодухівський районний суд Харківської області у складі головуючого – судді Закопайло В.В., при секретарі Крівошеї Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Богодухівському районі Харківської області «Про поновлення строку для звернення до суду та нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги Дітям війни»

ВСТАНОВИВ:

Позивач, звернувся до Богодухівського районного суду як адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області, в якому просив суд зобов'язати відповідача нарахувати йому, як дитині війни, недосплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що він належить до соціальної категорії «Дитина війни». Всупереч діючого законодавства відповідачем протягом 2006-2007 років зовсім не виплачувалась доплата до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, а у 2008 році виплачувалась в розмірі 10% від мінімальної пенсії за віком, а не в розмірі 30%, як передбачено Законом № 2195-ІV.

Відповідач не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності та надав письмові заперечення, в яких зазначив наступне

Він вважає дії Управління Пенсійного фонду щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( в подальшому Закон № 2195-ІV)правомірними через невизначеність за рахунок яких коштів повинні здійснюватися ці виплати та який розмір мінімальної пенсії за віком необхідно застосувати при обчисленні таких доплат. Враховуючи, що механізм реалізації положень статті 6 Закону № 2195-ІV відсутній, то відповідно до роз'яснень Міністерства юстиції вирішити питання про реалізацію вказаного положення можливо лише шляхом внесення змін до Закону № 2195-ІV. При цьому, відповідач зазначив що такі виплати Законами України «Про державний бюджет України» за 2006-2008 рік передбачені не були. Крім того Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» положення вищевказаних Рішень Конституційного Суду України не враховані.

Також, відповідач наполягав на відмові в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, визначеного ст. 99 КАС України.

Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.

З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне:

Позивач має статус «Дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням та не заперечується відповідачем та відповідно до ст. 6 та 7 Закону № 2195-ІV, має право на підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30% мінімальної пенсії за віком та фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, які здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Законом України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року дію ст.6 зазначеного Закону на 2006 рік зупинено, та Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року, до статті 110 Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” було внесено зміни, якими встановлено, що вищезгадані пільги дітям війни, у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету,проте, у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” запроваджені не були.

Вказані положення неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.

Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону № 2195-ІV , оскільки до 15.03.2006 року дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені.

В зв’язку з чим, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача, які стосуються виплат доплати до пенсії за 2006 рік. Відповідачі по справі протягом 2006 року діяли у відповідності з діючим законодавством та не мали підстав здійснювати позивачу щомісячні доплати до пенсії.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2007 рік, суд вважає їх частково підлягаючими задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону № 2195-ІV, з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп2007 року, щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(справа про соціальні гарантії громадян), яке має преюдиціальне значення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону № 2195-ІV, з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення Рішення Конституційним Судом України Управління пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області повинен був нараховувати та сплачувати позивачу вищезгадану доплату, з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Таким чином позивачу повинно бути нараховане з 9 липня по 31 грудня 2007 року 742 грн. 65 коп.,( липень –серпень 410,06 грн.(мінімальна пенсія за віком) Х 30% =123,02 грн., щомісячно. жовтень - грудень 415,11 грн. (мін. пенсія) х 30% = 124,53 грн. щомісячно)

Доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову на підставі ст.. 64 Конституції України(оскільки конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України) та ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суд не приймає їх, оскільки позивач має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, крім того відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Також, безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України та зазначеною нормою Закону, оскільки це суперечить ст.. 22 Конституції України та ч. 1 ст. 46 Конституції України .

Суд також вважає, що не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покладено обов’язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни, оскільки згідно зі п.15 Положення „Про Пенсійний фонд України обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, покладено на Управління пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області, за місцем проживання позивача.

Суд відхиляє заяву відповідача про наявність підстав для відмови в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом оскільки порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тривало з 09.07.2007 року і не припинилось до теперішнього часу, крім того позивач є людиною похилого віку, що ускладнює ефективність дій по захисту своїх прав та свобод, а тому суд визнає пропуск строку з поважної причини, що є підставою для поновлення строку для звернення до адміністративного суду

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії позивачу за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007 року з підвищенням пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про нарахування відповідачем доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження. В цьому разі суд тільки констатує факт порушення Управлінням ПФ України в Богодухівському районі законодавства.

Між тим, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає за необхідне, на підставі ч.2 ст.11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області, по не виконанню з 09.07.2007 року приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Керуючись ст. ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3,6, ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 1, 3, 8, 94, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, ст.ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Богодухівському Харківської області «Про поновлення строку для звернення до суду та нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги Дітям війни» –задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком в розмірі, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Богодухівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення, та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя