21.07.2015 363/2818/15-к

В И Р О К

Іменем України

21 липня 2015 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Котляровій І.Ю.,

при секретарі – Палій Л.О.,

за участю:

прокурора – Костогриз Я.О.,

потерпілого - ОСОБА_1,

обвинуваченого – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Вишгород обвинувальний акт по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № № 12015110150000791 від 15.06.2015 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, маючого повну середню освіту, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, який мешкає за адресою: Київська область, Вишгородський район, с.Рови, вул.Шевченко, 23,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), за наступних обставин.

Так, 04.06.2015 року приблизно о 23.00 годині, ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, спільно з ОСОБА_3, з метою врегулювання конфліктної ситуації, що виникла не передодні між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, прибули до місця проживання останнього, а саме за адресою: Вишгородський район, с.Федорівка, вул.Леніна, 85.

В ході з’ясування стосунків ОСОБА_2, приблизно о 23.30 годині зайшов до вказаного домоволодіння та помітив на столі в спальній кімнаті мобільний телефон марки «Nokia 1200» у корпусі синього кольору, вартістю 360 гривень та грошові кошти у сумі 310 гривень. В цей час, враховуючи сприятливу обстановку, яка виключає втручання сторонніх осіб, які усвідомлюють протиправність його дій, у ОСОБА_2 виник умисел, спрямований на таємне викрадення вказаного майна, що належить ОСОБА_1 Після чого, поклавши до кишені джинсів мобільний телефон та грошові кошти у сумі 310 гривень, покинув територію домоволодіння спільно з ОСОБА_3 та направився до свого місця проживання. При цьому ОСОБА_3 на момент вчинення ОСОБА_2 вказаного кримінального правопорушення, перебував на подвір’ї та про злочині наміри ОСОБА_2, щодо вчинення крадіжки, обізнаним не був.

В подальшому викрадений мобільний телефон марки «Nokia 1200» ОСОБА_2 залишив для власного користування, а грошові кошти витратив на продукти харчування та алкогольні напої.

В результаті крадіжки вказаного майна ОСОБА_2 заподіяв ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 670 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні передбаченому ч.1 ст.185 КК України визнав у повному обсязі.

Суд, враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 повідомив, що 04.06.2015 року приблизно о 23.00 годині, він перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, разом із ОСОБА_3 прибув до місця проживання потерпілого ОСОБА_1, за адресою: Вишгородський район, с.Федорівка, вул.Леніна, 85 з метою з’ясування стосунків з останнім. Під час перебування їх на вказаному подвір’ї ОСОБА_3 наніс декілька ударів потерпілому ОСОБА_1, внаслідок чого співмешканка потерпілого та він намагались припинити бійку, у зв’язку із чим відвели потерпілого до будинку в якому той мешкав. У це час він побачив на столі мобільний телефон «Nokia 1200», у зв’язку із чим у нього виник умисел на його крадіжку, він пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, а саме ОСОБА_3 знаходився на подвір’ї, а потерпілому надавалась допомога його співмешканкою, у зв’язку із чим вони не мали змоги спостерігати за його діями, він поклав мобільний телефон до кишені джинсів та пішов до свого місця проживання. Про вчинення крадіжка майна потерпілого він ОСОБА_3 не повідомляв. Коли він перебуваючи у своєму будинку дістав мобільний телефон то побачив, що разом із телефоном він також викрав грошові кошти у сумі 310 гривень, які належали потерпілому. В подальшому він грошові кошти витратив на алкогольні напої та продукти харчування, а мобільний телефон «Nokia 1200» залишив для власного використання. На теперішній час він частково відшкодував потерпілому матеріальну шкоду у розмірі приблизно 100 гривень, та повернув мобільний телефон. У вчиненому розкаювався та вибачився за вчинене, просив його суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав пояснення обвинуваченого, та зазначив, що у зв’язку із спричиненими йому тілесними ушкодженнями він дійсно не мав змоги спостерігати за діями обвинуваченого, як і його співмешканка ОСОБА_5, оскільки на той час надавала йому медичну допомогу. На теперішній час обвинуваченим приймаються заходи щодо відшкодування спричиненої йому матеріальної шкоди. З приводу покарання не наполягав на призначені суворого покарання.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинив злочин, передбачений частиною 1 статті 185 КК України. Дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.185 КК України.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст. 185 ч. 1 КК України, ступінь тяжкості вказаного злочину, який відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Дані щодо особи обвинуваченого ОСОБА_2, раніше не засуджений в силу ст.89 КК України (а.к.п.52), офіційно не працює, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває (а.к.п.50), не одружений, за місцем проживання характеризується негативно (а.к.п.51).

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає визнання провини та щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

З урахуванням викладеного, враховуючи тяжкість скоєного злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_2, обтяжуючи та пом’якшуючі покарання обставини, враховуючи думку потерпілого, ставлення обвинуваченого до вчиненого злочину, суд вважає можливим виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства та у відношенні нього можливо застосувати ст.ст.75, 76 КК України.

Процесуальні витрати по справі відсутні. Цивільній позов не заявлено.

Речові докази по справі у відповідності до ст. 100 КПК України, а саме – мобільний телефон марки «Nokia 1200», який переданий на зберігання під сохранну розписку потерпілому, повернути потерпілому ОСОБА_1 за належністю.

Керуючись ст.ст. 100, 368-370, 373-374 КПК України, суд, –

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він впродовж іспитового строку 1 (одного) роки не скоїть нового злочину, та виконає покладені на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Речовий доказ – мобільний телефон марки «Nokia 1200», переданий на зберігання потерпілому – повернути ОСОБА_1 за належністю.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Вишгородський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий: І.Ю.Котлярова