Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

м. Южноукраїнськ, вул. Дружби народів, 3a, 55001, (05136)5-66-16

Справа № 2а-232/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2011 року Суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Боровський І.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Южноукраїнську Миколаївської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеною заявою і вказав, що згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона є дитиною війни.

Згідно ст. 6 Зазначеного Закону відповідач зобов'язаний виплачувати їй щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але виплачує лише 10%.

ЗУ «Про Державний бюджет України на 2010 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинялась і не обмежувалась, тобто відповідач діє неправомірно.

Просить визнати дії відповідача по виплаті йому щомісячної державної соціальної допомоги не в повному обсязі неправомірними. Зобов’язати відповідача перерахувати його пенсію з врахуванням державної соціальної допомоги, як дитині війни, відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та здійснювати виплату в період дії ст. 6 Зазначеного Закону. Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу "Дітям війни" за період з липня.2007 року по січень 2011 року в сумі 7089.00 грн., витрати за надання правової допомоги в сумі 300.00 грн., відшкодування моральної шкоди в сумі 1000.00 грн., витрати по сплаті судового збору та зобов’язання автоматично нараховувати та виплачувати пенсію з лютого 2011 року.

09.02.2011 року судом винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження у справі, копії якої надіслано сторонам. Даною ухвалою позовна заява ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни" з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, 01.12.2009 року по 08.08.2010 року залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Згідно приписів ст. 183-2 КАС України адміністративні справи про оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання пенсійних виплат, виплат та пільг дітям війни можуть розглядатися суддею в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідач в установлений законом строк надав суду заперечення проти позову в якому зазначив, що Управління Пенсійного фонду України (далі УПФУ) в місті Южноукраїнську є виконавчим органом, який діє на підставі законодавчих актів та нормативних документів. В зв’язку з тим, що механізм реалізації положень ст. 6 Закону України № 2195 відсутній, УПФ при виплаті соціальної допомоги дітям війни керується постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», в 2009-2010 роках виплачує позивачу соціальну допомогу в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що становить 49,80 грн., тобто діє правомірно.

Дослідивши письмові матеріали справи, заперечення відповідача, проаналізувавши положення чинного законодавства вважаю, що наявних в справі доказів достатньо для розгляду справи в порядку скороченого провадження і позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Приписами ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дитина війни, це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

 Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до соціальної категорії «Дитина війни», перебуває на обліку в УПФ України в місті Южноукраїнську Миколаївської області, має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, що підтверджується копіями документів, які знаходяться в матеріалах адміністративної справи: паспортом (а.с. 5), пенсійним посвідченням (а.с. 7), тобто на нього розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно ст. 72 КАС України дана обставина доказування не потребує як така, що визнається сторонами, сумнівів щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання немає.

В ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18.11.2004 року (зі змінами), зазначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету.

П.п. 3, 4 ст. 22, ст. 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що Управління Пенсійного Фонду, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету, отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України чи рішенні про місцевий бюджет.

Розмір мінімальної пенсії за віком встановлено ч. 1 ст. 38 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-VI від 09.07.2003 року, відповідно до якого за наявності достатнього страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

У рішенні Конституційного Суду України № 26-рп/2008 від 27.11.2008 р зазначено, що зi змiсту частини другої статті 95 Конституцiї України, якою встановлюється, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-якi видатки держави на загальносуспiльнi потреби, розмiр i цiльове спрямування цих видаткiв, випливає, що вони не можуть визначатися iншими нормативно-правовими актами. Самі ж загальносуспільні потреби, до яких належить і забезпечення права на соціальний захист громадян України, проголошений у статтi 46 Конституцiї України, передбачаються у державних програмах, законах, інших нормативно-правових актах. Визначення вiдповiдних бюджетних видаткiв у Законi про Державний бюджет України не може призводити до обмеження загальносуспiльних потреб, порушення прав людини i громадянина, встановлених Конституцiєю України, зокрема щодо забезпечення рiвня життя для осiб, якi отримують пенсiї, iншi види соцiальних виплат та допомоги, що є основним джерелом iснування, не нижчого вiд прожиткового мiнiмуму, визначеного законом.

Європейський Суд з прав людини при розгляді справи «Кечко проти України» (заява №63134\00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, припиняти чи закінчити виплату таких надбавок , вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення суду). Європейський суд не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, постільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Законами України «Про Державний бюджет України на 2010-2011 роки» дія ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» не зупинялась і не обмежувалась, тобто відповідач, виплачуючи позивачу соціальну допомогу як дитині війни в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком, діяв неправомірно.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» у 2010 році прожитковий мінімум для осіб, що відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення (мінімальна пенсія за віком ) складає: з 01 січня 695 грн., з 01 квітня 706 грн., з 01 липня 709 грн., з 01 жовтня 723 грн., з 01 грудня 734 грн.. Статтею 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 750 грн., з 1 квітня - 764 грн., з 1 жовтня - 784 грн., з 1 грудня - 800 грн., отже розмір належного мені підвищення, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має складати: з січня – 225 грн., з 1 квітня – 229,20 грн., з 1 жовтня – 235,20 грн., з 1 грудня - 240 грн..

Враховуючи викладене, вважаю, що відповідач зобов'язаний був щомісячно нараховувати та виплачувати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% визначеної в бюджеті мінімальної пенсії за віком (прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність), його вимоги є законними, обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню.

Ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо відповідач, суб’єкт владних повноважень заперечує проти адміністративного позову, то обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на нього.

Відповідач, заперечуючи проти позову, не надав належних доказів та не довів суду правомірність невиплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за 2010-2011 роки.

Доводи відповідача в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для нездійснення таких виплат або відмови в задоволенні позову.

Відповідно до п.1, п.3, п. 15 «Положення про Пенсійний Фонд України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261 Пенсійний Фонд України є центральним органом виконавчої влади, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат і здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворенні в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.

Згідно ст. 44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається та перераховується відповідним територіальним органом Пенсійного Фонду України.

Позивачем пред’явлено позовні вимоги до управління Пенсійного Фонду України в місті Южноукраїнську Миколаївської області, де вона перебуває на обліку як пенсіонер та особа, що має статус «Дитина війни».

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на УПФУ в місті Южноукраїнську Миколаївської області, за місцем проживання позивача.

При зверненні до суду позивачем було сплачено 300,00 грн. за надання консультативних послуг по справі та складання адміністративного позову, що підтверджується квитанцією (а.с. 9). Так правова допомога в силу ст.90 КАС України має покладатися на сторін судового процесу, а відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, суд присуджує з другої сторони понесені першою і документально підтверджені судові витрати в разі задоволення позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги були задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвокату у розмірі 150,00 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди в сумі 1000,00 грн., відмовити. Визнання судом порушення права позивача, вважати достатньою компенсацією заподіяної моральної шкоди.

Враховуючи, що позивач просить в своїй позовній заяві зобов’язати відповідача нараховувати та виплачувати дану доплату в подальшому при нарахуванні пенсії, то суд вважає, що в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки суд не може на майбутнє визначити протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 11,19, 22, 46, 95, 152 Конституції України, ст. ст. 6, 7, 71, ч. 2, 3 ст. 99, 100,183-2, 158-163, 167 КАС України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р № 2199-1У, ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р № 1058-У1, Законом України «Про Державний бюджет України на 2010р» , Рішенням Конституційного Суду України № 26рп/2008 від 27.11.2008 року , суддя

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Южноукраїнську Миколаївської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Южноукраїнську Миколаївської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 08 серпня 2010 року по 31 січня 2011 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком – неправомірною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Южноукраїнську Миколаївської здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та здійснити відповідні виплати з 08 серпня 2010 року по 31 січня 2011 року, з урахуванням різниці, яка була виплачена позивачу в цей період.

В задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди в сумі 1000.00 грн., відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвокату у розмірі 150,00 (сто п'ятдесят) гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 03 (три) гривні 40 коп..

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Южноукраїнський міський суд протягом 10 (десяти) днів з дня її проголошення.

У разі прийняття постанови у скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадку та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя: І.М. Бобровський