УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" січня 2011 р. справа № 2а-394/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Католікяна М.О.
суддів: Панченко О.М. Проценко О.А.
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі Кіровоградської області на постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 02 листопада 2009 року, ухвалену в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі Кіровоградської області, третя особа –Управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області про зобов'язання вчинити певні дії,
у с т а н о в и л а:
12.01.2009 р. позивач звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі Кіровоградської області, в якому просила зобов’язати відповідача нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за 2006, 2007 рр.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що має статус “дитини війни”, тому користується всіма правами та пільгами, передбаченими Законом України “Про соціальний захист дітей війни ” для цієї категорії осіб, і на підставі ст. 6 зазначеного Закону має право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. При вирішенні питання про нарахування вказаної доплати до пенсії позивачу відповідач керувався положеннями нормативних актів що на підставі Рішень Конституційного Суду України були визнані неконституційними, а тому застосуванню не підлягали.
Постановою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 02.11.2009 р. адміністративний позов задоволено частково, а саме зобов’язано відповідача провести нарахування та виплату позивачу підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»починаючи з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., а також з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. включно в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та провести виплату невиплачених сум, з урахуванням різниці, яка була виплачена в цей період. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі Кіровоградської області, не погодившись з постановою суду, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати постанову суду від 02.11.2009 р. в частині щодо здійснення перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання та відмовити в позові.
У скарзі відповідач посилається на те, що розмір мінімальної пенсії за віком, визначений Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується для розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Підвищення до пенсії позивачу виплачувалось у відповідності до Законів України Про Державний бюджет України на відповідний рік. Крім цього, відповідач діє на підставі Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 р. №1261.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач народилася 1945 року та відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус дитини війни що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення та відповідною відміткою в ньому (а.с.5).
Згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»була призупинена п.12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо призупинення дії положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнані неконституційними.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно зі ст. 22 Закону України «Про Конституційний суд України»рішення Конституційного Суду України підлягають безумовному виконанню всіма державними органами, органами місцевого і регіонального самоврядування, установами, організаціями, підприємствами, їх посадовими особами, об’єднаннями громадян та громадянами.
Таким чином, приймаючи до уваги той факт, що ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»про зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2007 рік втратила чинність з 09.07.2007 р., відповідач повинен був здійснити перерахунок та виплатити щомісячне підвищення до пенсії позивачу відповідно до чинного законодавства, починаючи з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р.
Управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі Кіровоградської області будь-яких дій, пов’язаних з перерахунком та виплати позивачу підвищення до пенсії відповідно до положень ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни»з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. не здійснювало.
Отже, з урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі Кіровоградської області здійснити відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивачу у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09.06.2007 р. по 31.12.2007 р.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок підвищення до пенсії як «дитині війни»з 22.05.2008 р., оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/08 від 22 травня 2008 року положення п.п.2 п.14 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та встановлено з 01.01.2008 р інший порядок розрахунку підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії «дітям війни», були визнанні неконституційними та втратили чинність з дня прийняття вказаного рішення.
Проте, Управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі Кіровоградської області будь-яких дій з цього приводу не здійснювало.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі Кіровоградської області провести перерахунок та виплатити позивачу недоотримані суми щомісячної надбавки до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р.
Право позивача на отримання підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку органи Пенсійного фонду України, і несе обов’язок по своєчасній та повній виплаті підвищення до пенсії саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.
Крім цього, і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права, свідчить про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни суд обґрунтовано до уваги не взяв, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом першої інстанції не розглядалось.
Також колегія суддів вважає за необхідне зауважити те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова КМУ від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначено розмір виплат підвищення до пенсії, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення до пенсії, слід керуватися Законом (Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а не підзаконним нормативно-правовим актом (Постановою КМУ від 28.05.2008р. №530).
Колегією суддів встановлено, що адміністративний позов, в якому заявлені вимоги про перерахунок та виплату підвищення до пенсії за 2007, 2008 рр. подано до суду 12.01.2009 р., тобто за межами строку, який встановлено ст. 99 КАС України, яка діяла на час розгляду справи в суді першої інстанції.
У відповідності до ст. 100 КАС України, що діяла на час розгляду справи в суді першої інстанції, пропущення річного строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, що на цьому наполягає одна із сторін.
В той же час, при розгляді справи у суді першої інстанції відповідач в запереченнях на позов (а.с. 13) не наполягав на відмову у задоволенні позову, з підстав пропуску річного строку звернення до суду, у зв’язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано не застосував вимоги ст. ст. 99, 100 КАС України.
В апеляційній скарзі відповідач також не порушує питання щодо пропуску позивачем річного строку для звернення до суду з позовом, що позбавляє суд процесуальної можливості розглядати справу з урахуванням вимог ст. 100 КАС України, оскільки на застосуванні наслідків, які передбачено названою нормою процесуального права, сторони не наполягали.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції в достатньому обсязі встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись п. 1 ч.1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі Кіровоградської області залишити без задоволення, а постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 02 листопада 2009 року без змін.
Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: М.О. Католікян
Суддя: О.М. Панченко
Суддя: О.А. Проценко