ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" січня 2011 р. справа № 2а-399/09/0811
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Мірошниченка М.В.
суддів: Добродняк І.Ю ОСОБА_1
розглянувши у порядку письмового провадження
апеляційну скаргу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Кам’янсько –Дніпровському
районі Запорізької області
на постанову Кам’янсько –Дніпровського районного суду Запорізької області
від 14.10.2009р.
у справі № 2а-399/2009
за позовом ОСОБА_3
до відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Кам’янсько –Дніпровському
районі Запорізької області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся з позовом до відповідача про: визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення перерахунку та невиплати позивачу у повному обсязі надбавки до пенсії згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за періоди: з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.08.2009р.; зобов’язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату надбавки до пенсії, згідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за періоди: з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.08.2009р. у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Постановою суду першої інстанції від 14.10.2009р. позовні вимоги задоволено частково: визнано дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу надбавки до пенсії як дитині війни за період з 22 травня 2008 року до 31 серпня 2009 року протиправними; зобов’язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 22 травня 2008 року до 31 серпня 2009 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з відрахуванням отриманих позивачем сум підвищення у період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. та з 01.01.2009р. по 31.08.2009р. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що Позивач відноситься до соціальної категорії –«дитина війни», має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни.
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008).
Позивачу поновлено строк для звернення до суду з 22.05.2008р..
Отже, з 22.05.2008р., відповідно, відновлено право Позивача на нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідач, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу / а.с. 33-34/.
Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного застосування судом першої інстанції норм чинного матеріального права, та ухвалення рішення у даній справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів даної адміністративної справи позивач у заяві просив суд розглянути адміністративну справу за його відсутністю / а.с. 17/, відповідач також в апеляційній скарзі просить суд розглянути справи за відсутністю його представника /а.с. 33-34/.
За таких обставин, колегія суддів, вважає, що у даному випадку наявні усі передбачені п. 10 ст.3, ст. 197 КАС України підстави для апеляційного розгляду даної адміністративної справи у порядку письмового провадження.
Розпорядженням голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011р. розгляд справи передано колегії суддів у складі: ОСОБА_4 (головуючий суддя), ОСОБА_5 (суддя), ОСОБА_1 (суддя).
За результатами судового розгляду справи у порядку письмового провадження 25.01.2011р. колегією суддів було прийнято постанову суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскарженої постанови, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Стосовно фактичних обставин справи спір між сторонами відсутній.
Постанова суду першої інстанції підлягає розгляду в межах апеляційної скарги.
Позивач відноситься до соціальної категорії –«дитина війни», відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, перебуває на обліку в ОСОБА_2 Пенсійного фонду, та має право на пільги, встановлені законодавством України.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції що позивачем пропущено строк звернення до суду з поважних причин.
Щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії «Дітям війни»за 2008р. слід зазначити наступне.
Положення пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.
Згідно до статті 152 Конституції України, статті 73 Закону України «Про Конституційний Суд України»від 16 жовтня 1996 року422/96-ВР, у разі якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, з урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що з 22.05.2008р., відповідно, відновлено право Позивача на нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Слід зазначити, що нормами Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» не передбачено обмежень щодо застосування положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року N 107-VI прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на 2008 рік затверджений у наступних розмірах: з 01 січня –470,00 грн., з 01 квітня – 481,00 грн., з 01 липня –482,00 грн., з 01 жовтня –498,00 грн.
Статтею 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009рік»установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься основних соціальних та демографічних груп населення, у розмірах, що діяли у грудні 2008р.
Щодо поширення установленого в Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»терміну "мінімальний розмір пенсії за віком" на правовідносини для підвищення пенсії згідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року N 2195-IV слід зазначити наступне.
У ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»закладено однозначну вимогу щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої цієї статті, - виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом (1058-1V).
Непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону (1058-1V), на чому наполягає заявник апеляційної скарги, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають підвищуватися виплати дітям війни.
Водночас, згідно з п. 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
В силу п. 7 ст. 9 цього Кодексу у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Отже, застосування судом першої інстанції в якості розрахункової величини для мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму, обчисленого відповідно до ч. 1 ст. 28 базового пенсійного Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», є правильним та доводами скарги не спростовується.
Крім того, відповідно до Преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Відповідно до п.15 Положення «Про Пенсійний фонд України», Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створенні в установленому порядку територіальні управління.
Надання дітям війни соціальної підтримки є державною програмою соціальної допомоги, яка згідно ст. 87 Бюджетного кодексу України відноситься до видатків Державного бюджету, а Пенсійний фонд України згідно ст. 21 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів для здійснення програми соціальної підтримки дітям війни та відповідно до ч. 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань та функцій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів, а також розробляє на підставі плану діяльності проект кошторису та бюджетні запити і подає їх до Мінфіну України чи місцевому фінансовому органу, затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (до яких відноситься і відповідач) та інше.
Таким чином, вищенаведені норми свідчать про те, що обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача (який має статус дитини війни), яка передбачена ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»–покладено на відповідні територіальні управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.
Однак судом першої інстанції невірно визначено періоди здійснення перерахунку, оскільки, розмір підвищення до пенсії особам, які мають статус «дитини війни», передбачений ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», повинен обчислюватись виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність, який встановлено чинним законодавством на кожний бюджетний рік.
При прийняті рішення, судом першої інстанції визнано дії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Кам’янсько –Дніпровському районі Запорізької області щодо ненарахування та невиплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни»неправомірними, однак такі дії відповідачем не здійснювались.
Зазначені обставини є підставою для зміни постанови Кам’янсько –Дніпровського районного суду Запорізької області по даній справі.
Керуючись ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 198, ст. 201, ст. 205, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Кам’янсько –Дніпровському районі Запорізької області залишити без задоволення.
Постанову Кам’янсько –Дніпровського районного суду Запорізької області від 14.10.2009р. у справі № 2а-399/2009 змінити.
Викласти резолютивну частину постанови в наступні редакції:
«Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати бездіяльність ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Кам’янсько –Дніпровському районі Запорізької області щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 надбавки до пенсії як дитині війни за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. та з 01.01.2009р. по 31.08.2009р. протиправною.
Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Кам’янсько –Дніпровському районі Запорізької області здійснити щомісячне нарахування та виплату підвищення до пенсії соціальної допомоги ОСОБА_3 в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»починаючи з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. та з 01.01.2009р. по 31.08.2009р. з урахуванням раніше проведених виплат за відповідні періоди.
В іншій частині позову відмовити.»
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та підлягає оскарженню протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції у відповідності до ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: М.В. Мірошниченко
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська