Деражнянський районний суд Хмельницької області

м. Деражня, вул. Миру, 43, 32200, (03856) 2-10-24

ВИРОК

і м’я м у к р а ї н и

23 липня 2010 року Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої-судді ОСОБА_1

при секретарі Демчишиній Н.Г.

з участю прокурора Кисіля В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Деражні справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 27 червня 2000 року Полонським районним судом за ст.ст. 81 ч.З, 140 ч.З, 140 ч.2, 42, 44 КК України ( в редакції 1960 року) до 2 років позбавлення волі, 22 березня 2002 року Деражнянським районним судом за ст.ст. 185 ч.З, 69 КК України до 2 років позбавлення волі, 27 жовтня 2004 року Летичівським районним судом за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, 30 липня 2009 року Віньковецьким районним судом за ст. 185 ч.З КК України 'до 3 років 1 місяця позбавлення волі,

за ст. 185 ч.З КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2, раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, на початку березня 2009 року в смт. Вовковинці Деражнянського району, з метою крадіжки, проник через вхідні двері в кімнату житлового корпусу Вовковинецької школи інтернату, звідки повторно, умисно, таємно викрав належні неповнолітньому ОСОБА_3 дві пари штанів джинсових вартістю 150 гривень за пару на суму 300 гривень, футболку синього кольору вартістю 140 гривень, футболку коричневого та сірого кольорів вартістю 150 гривень, сумку спортивну вартістю 160 гривень, дві футболки вартістю 50 гривень за одну на суму - 100 гривень, зарядний пристрій до телефону „Нокіа” вартістю 60 гривень, наушники до телефону „Нокіа” вартістю 60 гривень, шнур „USB” вартістю 80 гривень, комплект шкільної форми вартістю 130 гривень, чим заподіяв шкоду потерпілому в розмірі 1180 гривень.

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні виним себе не визнав і показав, що крадіжки особистих речей ОСОБА_3 він не скоював, а під час досудового слідства давав пізнавальні показання тільки тому, що до нього застосовувалися недозволені методи ведення слідства.

Незалежно від не визнання своєї вини підсудним ОСОБА_2 його винність у скоєнні злочину підтверджується сукупністю зібраних і перевірених в ході судового слідства доказів.

Так, потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що на початку березня 2009 року в смт. Вовковинці, із кімнати житлового корпусу Вовковинецької школи інтернату, у нього викрали сумку, в якій знаходилися джинси, футболки, шкільна форма, зарядний пристрій і навушники до телефону „Нокіа”, шнур „USB”. Від братів ОСОБА_4 він дізнався, що крадіжку скоїв ОСОБА_2. Через місяць останній повернув йому сумку, речі, які знаходилися в сумці, повернуті не були.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що він бачив як ОСОБА_2 викрав сумку потерпілого з речами, після чого відразу поїхав в м. Хмельницький. Крім того ОСОБА_2 запропонував йому спільно скоїти крадіжку сумки, але він відмовився.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що він був запрошений працівниками міліції в якості понятого під час відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_2. Останній добровільно показав як саме він викрав сумку потерпілого, будь-який тиск з боку працівників міліції до нього не застосовувався.

Правдивість показань підсудного ОСОБА_2 на досудовому слідстві перевірялась шляхом відтворення обстановки та обставин події. Під час проведення цієї слідчої дії він розказав і показав у який спосіб була вчинена крадіжка сумки з речами потерпілого ОСОБА_3 (а.с.21-23).

Наведені у сукупності докази підтверджують вину ОСОБА_2 в повному обсязі.

Що стосується твердження підсудного ОСОБА_2 про застосування до нього недозволених методів ведення слідства, то даними службової перевірки вони не підтвердилися.

За таких обставин невизнання ОСОБА_2 своєї вини суд розцінює як намагання уникнути відповідальності.

Таким чином, суд вважає, винність підсудного доведеною повністю і його дії кваліфікує за ст. 185 ч.З КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

Вибираючи міру покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Скоєний підсудним злочин класифікується законодавством, як тяжкий. Підсудний раніше неодноразово судимий, він негативно характеризується за місцем проживання і навчання.

Обставини, що пом’якшують покарання підсудного судом не встановлені.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного є рецидив злочинів.

Враховуючи наведене, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі за правилами ст. 70 ч.4 КК України.

Провадження за. цивільним позовом потерпілого ОСОБА_3 закрити, у зв’язку з відмовою потерпілого від позову.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним за ст. 185 ч.З КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Згідно із ст. 70 ч.4 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбуте покарання за вироком Віньковецького районного суду від 30 липня 2009 року за ст.185 ч.З КК України у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі, і остаточно призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Провадження за цивільним позовом потерпілого ОСОБА_3 закрити, у зв’язку з відмовою потерпілого від позову.

Речові докази: спортивну сумку і футболку залишити потерпілому ОСОБА_6

Зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання строк його утримання під вартою з 9 липня 2009 року.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити засудженому ОСОБА_2 попередню - утримання під вартою.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Хмельницької області через Деражнянський районний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя І.В. Зарєчна