№ 317/1944/15-к

№ 1-кп/317/234/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2015 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області

в складі:

головуючого судді: Нікітіна В.В.

при секретарі судового засідання: Московкіній І.С.

за участю:

прокурора: Мехальчука В.П.

обвинуваченого: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження № 1201408023001245 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Юркова, Оріхівського району, Запорізької області, громадянина України, не працюючого, раніше судимого:

1.17 січня 2007 року Оріхівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, ст.ст. 75, 76 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки з випробуванням строком на 1 рік;

2.30 січня 2008 року Оріхівським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 296, ст.ст. 70, 71 до позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць;

3.01 червня 2010 року Оріхівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці; 04.02.2013 року звільнився умовно-достроково на невідбутий строк 6 місяців 28 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2014 року приблизно о 16 годині 30 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та маючи злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, знаходився на перехресті вулиць Центральна та провулку Мирний в селищі Лежено Запорізького району Запорізької області, де також знаходився потерпілий ОСОБА_2

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, діючи повторно, ОСОБА_1 завдав потерпілому ОСОБА_2 кілька ударів в область голови та тулуба, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження, тобто вчинив насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.

Після того, як потерпілий впав на землю, ОСОБА_1 витяг з його кишені мобільний телефон "Samsung SHG?U800" в корпусі чорного кольору, вартістю 700 гривень, після чого зник з місця злочину.

Викраденим ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 було завдано матеріальну шкоду в розмірі 700 (сімсот) гривень.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що наприкінці липня 2014 року (більш точну дату він не пам'ятає) в районі ринку «Анголенко» в місті Запоріжжі він познайомився з потерпілим ОСОБА_2 В той же день приблизно о 16 годині 00 хвилин вони разом з потерпілим приїхали до селища Лежино в район перехрестя вулиці Центральна та провулку Мирний, де почали спільно вживати спиртні напої - етиловий спирт, розведений водою, який мав при собі потерпілий.

Потерпілий при цьому слухав музику з мобільного телефону за допомогою навушників. Самого мобільного телефону він не бачив.

Приблизно о 16 годині 30 хвилин під час вживання спиртних напоїв між ним та потерпілим відбулась сварка, в ході якої він кілька разів вдарив потерпілого ОСОБА_2 по обличчю та тулубу. Коли вони з потерпілим впали в ході бійки, він ще раз вдарив ОСОБА_2 рукою в область голови та витягнув з його кишені мобільний телефон Самсунг, з яким пішов звідти.

Вказаний мобільний телефон він продав згодом за 30 гривень.

У скоєному щиро розкаюється.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1в судовому засіданні свою вину у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 186 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, сторона обвинувачення та сторона захисту не висловлюють жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд вважає недоцільним дослідження доказів у справі, оскільки дані обставини ніким не оспорюються й у суду немає сумнівів у добровільності позиції сторін кримінального провадження, суд приймає рішення щодо проведення судового розгляду в даному кримінальному провадженні в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Прийнявши до уваги добровільні пояснення обвинуваченого, враховуючи обставини кримінального провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються, суд вважає, що вина обвинуваченого повністю доведена та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки він повторно вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, думку потерпілого, який просив суд суворо не карати обвинуваченого (а.к.п. 27), особу винного, який раніше судимий, за місцем тримання під вартою характеризується задовільно, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд враховує: щире каяття у скоєному та активне сприяння у розкритті злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, є скоєння ним злочину в стані алкогольного сп'яніння.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд виходить з того, що останній повністю визнав свою провину у скоєнні злочину, проявив щире каяття, характеризується задовільно та не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра.

За таких обставин, враховуючи особу винного та думку потерпілого, для досягнення цілей, встановлених ст. 50 КК України, суд вважає доцільним призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та поклавши на нього обов'язки, передбачені п.п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експерта покласти на обвинуваченого.

Суд вважає необхідним змінити до набрання вироком законної сили обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання.

Керуючись ст.ст. 349, 370, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки.

Покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки, передбачені ст. 76 КК України:

●не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

●повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

●періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили змінити з тримання під вартою в Запорізькому слідчому ізоляторі на особисте зобов'язання, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 588 (п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 00 коп. за проведені експертизи.

Речові докази:

-мобільний телефон потерпілого "Samsung SHG?U800" в корпусі чорного кольору, переданий на зберігання потерпілому - залишити в користуванні власника, ОСОБА_2;

-одну пластикову пляшку, ємкістю 0,5 л. від напою «Бон Буасон», одну скляну пляшку з-під пива «Чернігівське», одну скляну пляшку з-під пива «Жигулівське», одну скляну пляшку з-під напою «Бад», дві пачки з-під сигарет «Президент», що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Запорізького ВР ГУМВС України в Запорізькій області - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Запорізький районний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України.

Головуючий суддя: В.В.Нікітін