УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 липня 2008 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
Головуючого - судді Бєлан Н. О.
Суддів - Шальнєвої Т.П., Наставного В.В.
за участю прокурора Мішкової Г. О.
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, засуджених вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 25 грудня 2007 року за ст. 152 ч. 1 КК України, за апеляцією захисника ОСОБА_1, який захищав інтереси засудженого ОСОБА_4, на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 9 квітня 2008 року у цій же справі.
Цією постановою захиснику ОСОБА_1 відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження вказаного вироку суду внаслідок порушення такого строку без поважних причин.
В апеляції захисник ОСОБА_1 порушує питання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вироку суду, тому просить постанову судді від 9 квітня 2008 року скасувати, поновити цей строк, який ним був пропущений з поважних причин, та визнати його апеляцію на вирок суду такою, що підлягає розгляду, і дати розпорядження суду першої інстанції виконати вимоги ст. 351 КПК України.
В запереченнях засуджений у цій справі ОСОБА_3 наполягає на безпідставності доводів в апеляції, стверджує, що захисник засудженого .був присутній при проголошенні вироку, після чого всім учасникам судового процесу головуючою був роз'яснений строк та порядок оскарження вироку та право на ознайомлення з протоколом судового засідання, тому вважає зазначені в апеляції причини пропуску цього строку надуманими.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора про законність та обґрунтованість постанови судді, пояснення захисника ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, пояснення захисника ОСОБА_2, який вважав, що
Справа № 11а- 975
Категорія: ст. 152 ч.1 КК України ст.353 КПК України
Головуючий у першій інстанції - Захарова А.С.
Доповідач - Бєлан И.О.
2
апелянтом не доведена поважність причин пропуску строку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, судова колегія не знаходить підстав для її задоволення.
З матеріалів справи убачається, що вирок у вказаній справі був проголошений 25 грудня 2007 року.
В цей же день постановою суду стосовно засудженого ОСОБА_4 до позбавлення волі та йому змінена міра запобіжного заходу у виді утримання під вартою з цього часу, але який не з'явився на проголошення вироку, оголошений розшук.
Згідно довідок, що містяться у справі, засуджені повідомлені про виготовлення протоколу судового засідання 25 грудня 2007 року, кримінальна справа до канцелярії суду здана 26 грудня 2007 року, проте захисник ОСОБА_1 з усною або письмовою заявою про ознайомлення з матеріалами цієї кримінальної справи не звертався (а.с. 443-445 т.4, а.с.6 т.5).
Піддавати сумніву достовірність цих даних судовою колегію не встановлено.
Апеляція на вирок суду захисником ОСОБА_1 направлена поштою.
Іншими учасниками судового розгляду цієї справи вирок суду не оскаржений.
Згідно до вимог ст.89 КПК України час подання апеляції на пошту слід визначати по штемпелю установи зв'язку.
За поштовим штемпелем, апеляція, в якій захисником неправильно зазначена дата проголошення вироку, а саме 27 грудня 2007 року, направлена ним 11 січня 2008 року, тобто з пропуском встановленого законом строку на оскарження вироку, який закінчився 10 січня 2008 року.
У зв'язку з чим постановою судді Апеляційного суду м. Києва від 17 березня 2008 року кримінальна справа була повернута з попереднього її розгляду до районного суду для виконання вимог ст.353 КПК України.
Як убачається з постанови головуючої у справі від 25 березня 2008 року, через відсутність клопотання захисника про відновлення апеляційного строку на підставі частини першої ст.353 КПК України подана ним апеляція на вирок суду визнана такою, що не підлягає розгляду.
В апеляційній інстанції захисник ОСОБА_1 підтвердив, що цю постанову він не оскаржує.
Отже, твердження апелянта про те, що він не зміг ознайомитися з вироком суду, бо головуюча у справі відмовила йому у видачі копії вироку після його проголошення, а в подальшому він не зміг сумлінно виконати свої обов'язки через святкові дні, оскільки з 31 грудня 2007 року до 8 січня 2008 року наказом голови суду були перенесені робочі дні, у зв'язку з чим апеляцію направив поштою тільки 11 січня 2008 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, не заслуговують на увагу.
В апеляції захисник не заперечує про те, що він був поінформований про наказ голови Солом'янського районного суду м. Києва від 11 грудня
3
2007 року № 402 «Про перенесення робочих днів» у зв'язку з святкуванням 1 січня - Нового року, 7 січня - Різдва Христового були перенесені робочі дні з 31 грудня на 29 грудня, з 2, 3, та 4 січня на 12, 26 січня та 9 лютого, що був виданий на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2007 року №1059-р.
Відповідно до частини четвертої ст.89 КПК України, якщо закінчення строку припадає на неробочий день, то останнім днем строку вважається наступний робочий день.
Закінчення апеляційного строку на оскарження вироку у справі припадає на третій робочий день після святкових днів.
Згідно до вимог частини третьої ст.349 КПК України апеляція на вирок може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Захисник ОСОБА_1 не заперечує, що він був присутнім на проголошенні вироку. Тому не можуть бути визнані переконливими його посилання на не ознайомлення з вироком суду або не ознайомлення з матеріалами справи як на поважні причини пропуску строку.
В апеляційній інстанції апелянт також не навів обставини, що об'єктивно перешкодили йому своєчасно подати апеляцію на вказаний вирок.
За таких обставин судова колегія не знаходить підстав для скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.89, 349, 353, 365, 366, 382 КПК України, судова колегія
ухвалила:
Апеляцію захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 9 квітня 2008 року, якою йому відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку цього ж суду від 25 грудня 2007 року щодо ОСОБА_4, без змін.