Справа № 2-453/09р.

Р І Ш Е Н Н Я

І  М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частина)

14 квітня 2009 року Дніпровський районний суд м. Києва

в складі:  головуючого судді     Стрижеус А.М.

при секретарі:                             Данилко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за позовом:

ОСОБА_1  

до Дніпровської районної державної адміністрації в м. Києві

третя особа – відділ громадянства і реєстрації фізичних осіб Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві

про визнання права корстування жилим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В :

    Враховуючи що для написання повного тексту рішення необхідно певний час, суд вважає за необхідне оголосити вступну та резолютивну частину рішення

Керуючись   ст. ст. 816, 822, 824 ЦК України, ст. ст. 64, 65 ЖК України, ст. ст. 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 294 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

    В задоволенні позову ОСОБА_1  до Дніпровської районної державної адміністрації в м. Києві третя особа – відділ громадянства і реєстрації фізичних осіб Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві про визнання права користування жилим приміщенням – відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:

Справа № 2-453     2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

І  М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

14 квітня 2009 року Дніпровський районний суд м. Києва

в складі:  головуючого судді     Стрижеус А.М.

при секретарі:                             Данилко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за позовом:

ОСОБА_1  

до Дніпровської районної державної адміністрації в м. Києві

третя особа – відділ громадянства і реєстрації фізичних осіб Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві

про визнання права корстування жилим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В :

    Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати за нею право користування жилим примыщенням – АДРЕСА_1 .

    Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що вона та померлий ОСОБА_2  протягом тривалого часу, з 1998 року по серпень 2008 року проживали однією сім’єю.

    За згодою ОСОБА_2  вони разом проживали на його житловій площі – у квартирі АДРЕСА_1

Весь час сумісного проживання вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет. Їх сімейні стосунки ґрунтувалися на взаємних почуттях, повазі один до одного, взаємодопомозі. Останнім часом ОСОБА_2  не заперечував проти того, щоб її зареєструвати в цій квартирі, але за тривалий час несплати ним комунальних послуг, накопичився значний борг, тому, щоб не нести додаткові витрати, вони вирішили деякий час не реєструвати її в цій квартирі, поки не погасять борг. почав зловживати спиртними напоями і вона намагалася йому допомогти позбавитися цієї пагубної звички. На цьому ґрунті декілька разів у них в родині виникали сварки. Однак вони після них знову проживали разом і продовжували вести спільне господарство.

З часу вселення у 1998 році і до цього часу вона проживає в квартирі АДРЕСА_1

АДРЕСА_1 , користується жилим приміщенням, підтримує його в належному стані, дотримується правил спілкування з іншими мешканцями, які проживають поряд.

ОСОБА_2  не заперечував проти того, щоб її зареєструвати в цій квартирі, але за тривалий час несплати ним комунальних послуг, накопичився значний борг, тому, щоб не нести додаткові витрати, вони вирішили деякий час не реєструвати її в цій квартирі, поки не погасять борг.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги позивачки.

Представник відповідача та прокурор, який виступав в інтересах відповідача, заперечували проти заявлених позовних вимог позивачки, посилаючись на те, що позивач ніколи не проживала на жилій площі померлого ОСОБА_2 , не вела з ним спільне господарство.

Третя особа – відділ громадянства і реєстрації фізичних осіб Дніпровського РУ ГУ МВС України, в судове засідання не з’явилась, суду надали заяву, в якій просили розглянути справу за їх відсутності /а.с.47/.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності третьої особи.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, прокурора, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 25 лютого 1981 року виконавчим комітетом Дарницької районної ради народних депутатів було видано ордер ОСОБА_2  на право зайняття однокімнатної квартири АДРЕСА_1  на сім’ю з однієї особи /а.с.39/.

Згідно довідки за Ф №3 від 08 грудня 2008 року, виданої ЖРЕО №415 Комунального підприємства дирекції з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду Дніпровської районної у м. Києві ради /а.с.37/, в квартирі АДРЕСА_1  зареєстровано двоє осіб: ОСОБА_2  – власник особового рахунку та ОСОБА_3  – син власника особового рахунку, які померли.

Згідно витягу з актового запису, ОСОБА_2  помер ІНФОРМАЦІЯ_1  року /а.с.28/. Відповідно до матеріалів, на підставі яких прийнято рішення про відмовув порушенні кримінальної справи, ІНФОРМАЦІЯ_1  року помер також ОСОБА_3  

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , яка є рідною сестрою ОСОБА_5  дружини померлого ОСОБА_2  суду вказала, що під час спільного проживання її сестри ОСОБА_5  з ОСОБА_2  не було таких випадків щоб вони не проживали однією сім’єю і її сестра ніколи з постійного місця проживання з кв. АДРЕСА_1  не виїжджала. ОСОБА_2  останні п’ять років був лежачим в зв’язку з хворобою ніг і тому її сестра ним опікувалась. Після смерті  її сестри ОСОБА_5  у версені 2007 року, вона безпосередньо приїздила до квартири АДРЕСА_1  де допомагала ОСОБА_2  та своєму племіннику ОСОБА_3  в побутових питаннях, а саме прала і крім того, постійно допомогадла їм продуктами харчування, не надаючи грошей, оскільки останні зловживали спиртними напоями. Ніяких сторонніх осіб в квартирі і зокрема ОСОБА_1  вона ніколи не бачила.

Свідок ОСОБА_6  суду показала, що вона з 1995 року почала проживати однією сім’яєю з ОСОБА_3  і в них в 1996 році народилася донька. Спочатку вони проживали в кв. АДРЕСА_1  разом з батьками ОСОБА_3  – батьком ОСОБА_2  та матір’ю ОСОБА_5  Потім з 1999 року вони почали проживати в неї вдома по вул. Макаренка в м. Києві, але по 2-3 рази на тиждень вона бувала в квартирі ОСОБА_2 , оскільки її донька любила діда ОСОБА_2  і постійно бігала до нього в гості. З 1995 року по 2008 рік по час смерті ОСОБА_2 , вона ніколи не бачила ОСОБА_2  з будь-якими іншими жінками, крім як з його дружиною ОСОБА_5  За весь час, скільки вона знає сім’ю ОСОБА_2 , в їх квартирі АДРЕСА_1  ніколи не проживали будь-які інші жінки.

В судовому засіданні також були допитані в якості свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які вказали, що вони як сусіди, бачили в квартирі ОСОБА_2  жінку років 40 на ім’я ОСОБА_1 , яка періодично проживала з ОСОБА_2 , коли від нього виїжджала його дружина ОСОБА_5

Суд не приймає до уваги покази вказаних свідків ОСОБА_7  та ОСОБА_8 , оскільки вони не змогли на запитання суду дати будь-яких поясненнь щодо проживання з ОСОБА_2  його сина ОСОБА_3 , що свідчить про надуманість їх свідчень і крім того, згідно матеріалів на підставі яких було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи по факту смерті ОСОБА_2  та ОСОБА_3 , вказані свідки жодним чином не згадували про наявність будь-яких осіб які б проживали разом з ОСОБА_2  та ОСОБА_3  При дачі показів вказані свідки про близьких родичів померлих не вказали, що свідчить про їх необізнаність з колом оточення померлих ОСОБА_2  та ОСОБА_3

    Таким чином, аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1  про визнання права користування жилим приміщенням – АДРЕСА_1  є надуманими та безпідставними, оскільки наведені вище докази ніяким чином не підтверджують спільного проживання позивачки разом з померлим ОСОБА_2  відповідно до вимог ст. 65 ЖК України.

    Посилання позивача на ту обставину, що вона проживаючи разом з ОСОБА_2 , несла витрати по утриманню житла, є неспроможними для сприйняття і суд їх не приймає до уваги, оскільки, відповідно до наданих квитанцій про сплату за комунальні послуги, оплата за липень, серпень та вереснь 2008 року, були проведені лише 25 вересня 2008 року, тобто через майже півтора місяця після смерті ОСОБА_2  та за день до подачі позову до суду, який було подано до суду 26 вересня 2008 року, що свідчить про намагання ввести в оману суд щодо спільного проживання позивачки разом з ОСОБА_2  В той же час жодних письмових доказів, які б підтверджували несення спільних витрат по утриманню житла відповідно до позовних вимог позивачки, починаючи з 1998 року, суду не надано.

Керуючись ст. ст. 816, 822, 824 ЦК України,  ст. ст. 64,65 ЖК України, ст. ст. 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 294 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

    В задоволенні позову ОСОБА_1  до Дніпровської районної державної адміністрації в м. Києві третя особа – відділ громадянства і реєстрації фізичних осіб Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві про визнання права користування жилим приміщенням – відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: