ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"22" липня 2015 р. справа № П/811/419/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Гімона М.М.

          суддів:                     Дадим Ю.М. Юрко І.В.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Світловодської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року у справі № П/811/419/15 за позовом Приватного підприємства «Спецзовнішкомплект» до Світловодської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року позовні вимоги Приватного підприємства «Спецзовнішкомплект» до Світловодської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволені. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Світловодської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 23 січня 2015 року № НОМЕР_1, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 142779,17 грн., № НОМЕР_2, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 22055,83 грн. та № НОМЕР_3, якому позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 6500,00 грн.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень є встановлення порушень позивачем податкового законодавства при господарських операціях з ТОВ «Техпромсфера» та ТОВ «МДНС», що було виявлено в ході невиїзної позапланової перевірки позивача. Підставою для таких висновків стало не підтвердженя факту отримання та використання послуг з транспортування у господарській діяльності позивача. Товарно-транспортні накладні та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) мають дефекти форми, змісту та походження відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженним наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 що спричинило до втрати юридичної сили та доказовості.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою і перебуває на податковому обліку відповідача.

Посадовими особами відповідача проведено невиїзну позапланову документальну перевірку позивача щодо правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Техпромсфера» за березень 2014 року та з ТОВ «МДНС» за липень 2014 року, подальшої реалізації (використання) придбаних ТМЦ (робіт, послуг) та податку на прибуток за 2014 рік, за результатами якої складено акт №5/2200/23222306 від 30.12.2014 року (далі ОСОБА_1 перевірки) (а.с. – 17-37).

ОСОБА_1 перевірки встановлено порушення позивачем - п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено валові витрати за 9 місяців 2014 року всього в сумі 142779,17 грн., наслідком чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування на загальну суму 142 779,17 грн.; п.44.1 ст.44, пп.14.1.181 п.14.1 ст. 14, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту по операціям за квітень, липень 2014 р. на загальну суму ПДВ 28555,83 грн., в т.ч. за квітень 2014 року на суму 22055,83 грн., за липень 2014 р. на суму 6500,00 грн. та п. 200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого по операціям з ТОВ «Техпромсфера» та ТОВ «МДНС» завищено від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 28555,83 грн., в т.ч. за квітень 2014 р. в сумі 22055,83 грн., за липень 2014 р. в сумі 6500,00 грн.

З ОСОБА_1 перевірки вбачається, що порушення відповідач пов’язує з тим, що позивачем до Світловодської ОДПІ подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2014 року. В декларації задекларовано від'ємне значення суми податку на додану вартість, в тому числі, і з огляду на віднесення до складу податкового кредиту за вказаний звітний період ПДВ у сумі 22055,83 грн. за податковими накладними, виданими ТОВ «Техпромсфера» з надання транспортних послуг по перевезенню соняшнику від СТОВ «Україна» та за липень 2014 року, в якій віднесено до складу податкового кредиту за вказаний звітний період ПДВ у сумі 6500,00 грн. за податковими накладними, виданими ТОВ «МДНС» з надання транспортних послуг по перевезенню вантажу, на підставі договору поставки. У зв’язку з тим що транспортні послуги не підтверджуються відповідними актами про надання послуг, товарно-транспортними накладними.

Підставою для зменшено суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток став висновок контролюючого органу про завищення задекларованих показників у рядку 05 «Витрати операційної діяльності», в тому числі 05.1 Декларацій «собівартість придбаних (виготовлених та реалізованих товарів (робіт, послуг)» за 9 місяців 2014 року в загальній сумі 142779,17 грн., у тому числі по взаємовідносинах з ТОВ «Техпромсфера» в сумі 110 279,17 грн. та ТОВ «МДНС» у сумі 32500 грн.

На підставі ОСОБА_1 перевірки 23 січня 2015 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми «П» № НОМЕР_1, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 142779,17 грн., форми «В4» № НОМЕР_2, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 22055,83 грн. та форми «В4» №0000081500, якому зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 6500,00 грн. (а.с. 11-16).

Крім того, судом встановлено, що 09 липня 2014 позивачем було укладено договір №1-ПВ з ТОВ «МДНС» на виконання послуг з транспортування (а.с. 40).

Фактичне виконання вказаної угоди позивача з ТОВ «МДНС» та їх оплата підтверджується наданими податковими накладними, актом приймання-передачі робіт (послуг), реєстру ттн до акту виконаних робіт №1 від 10.07.2014, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученням (а.с.38-39, 41-47). Отримані від контрагента послуги були використані позивачем у господарській діяльності.

Крім того, на підтвердження отримання позивачем від ТОВ «Техпромсфера» транспортних послуг та їх оплати, до справи додано податкові накладні, акти приймання-передачі робіт (послуг) від 31.03.2014 № 33102 та від 18.04.2014 № 33103, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення (а.с.48 - 66). Отримані від контрагента послуги були використані позивачем у господарській діяльності.

Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про відсутність реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ «МДНС» та з ТОВ «Техпромсфера», а також відсутність зв’язку послуг із господарською діяльністю позивача, не знайшли свого підтвердження, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню як протиправні.

Колегія суддів вважає, що вказані висновки зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

ОСОБА_1 з п.138.1 ст.138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

ОСОБА_1 з пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операцій.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704.

ОСОБА_1 п. 2.4 даного Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи від імені яких складений даний документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.16 даного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

ОСОБА_1 п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V ПК України.

ОСОБА_1 п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

ОСОБА_1 п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначених норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування витрат та податкового кредиту платником податку є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

ОСОБА_1 з п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ одним із видів діяльності ПП "Спецзовнішкомплект"є, зокрема, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (а.с.67).

На підтвердження використання придбаного товару у своїй господарській діяльності ПП "Спецзовнішкомплект" надало копії звітів з праці за 2014 р., копії виробничих звітів за квітень, липень 2014 р. в цехах приймання, сушки, зберігання та переробки насіння соняшнику, оборотно-сальдові відомості, договір оренди, акт прийому - передачі (а.с.95-110).

Проаналізувавши норми права, колегія суддів вважає, що підставою для включення сум за господарськими операціями до складу валових витрат та податкового кредиту є належним чином оформленні первинні бухгалтерські документи, які засвідчують зміст господарської операції, за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати за перевіряємий період по фінансово-господарським операціям з ТОВ «МДНС» та з ТОВ «Техпромсфера» сформовано з дотриманням Податкового кодексу України.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на момент здійснення відповідачем перевірки реальність господарської операції між позивачем та ТОВ «МДНС» та з ТОВ «Техпромсфера» підтверджено долученими до справи первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а також встановлено використання придбаних послуг у господарській діяльності позивача.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб’єкт владних повноважень на якого покладено обов’язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, то суд приходить до висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України. А отже, фактичні обставини об’єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «МДНС», ТОВ «Техпромсфера» і правомірність формування позивачем валових витрат та віднесення до податкового кредиту з податку на додану вартість суми понесених витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Крім того, колегія суддів зазначає, що якщо контрагент порушує вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення включених у ціну товару (послуги) сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Доводи апелянта про те, що зазначені в товарно-транспортних накладних автомобілі не належать контрагентам позивача або взагалі не мають реєстрації в підрозділах ДАІ МВС України не підтверджені у справі будь-якими доказами.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що в основу висновків ОСОБА_1 перевірки покладено висновки, що містяться в акті ДПІ у Печерському районі м. Києва №1844/26-55-22-07/38935607 від 03.07.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Техпромсфера» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р.» та №2574/26-55-22-09/39046875 від 26.08.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «МДНС» щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період липень 2014 р.» про відсутність факту реального вчинення господарських операцій.

Відповідно до пп. 62.1.3 п. 6.2.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок на момент існування спірних правовідносин визначений Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постновою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232.

Виходячи зі змісту акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альфа Крок», вказаний документ не відповідає вимогам законодавства щодо проведення зустрічних звірок, а його висновки не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки вони зроблені без проведення будь-якого співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, тобто носять характер припущень податкового органу.

ОСОБА_1 частини 3 статті 70 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Світловодської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року у справі № П/811/419/15 за позовом Приватного підприємства «Спецзовнішкомплект» до Світловодської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - без змін.

          Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий:                                                            М.М.Гімон

          Суддя:                                                            Ю.М. Дадим

          Суддя:                                                            І.В. Юрко