Справа № 22 - 1929ас Головуючий у 1 інстанції Подолянчук І.М.
Категорія 41 Доповідач Рибалко Л.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2006 року колегія суддів у цивільних справах апеляційного суду
Донецької області
в складі
головуючого судді Рибалко Л.І
суддів Новікової Г.В. Дем"яносова М.В.
при секретарі Стефанової І.М.
за участю представника Генеральної прокуратури України Ґудзь О.М., представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку за апеляційною скаргою представника Генеральної прокуратури України Плужнікова В.В., Генеральної прокуратури України
на постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 10 жовтня 2006 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України про визнання противоправними нечинними наказів, про поновлення його на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановила
Постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 10 жовтня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2. частково задоволені. Суд визнав противоправними нечинними накази Генерального прокурора України НОМЕР_1, НОМЕР_2, скасував їх. ОСОБА_2 поновлено на попередній посаді ІНФОРМАЦІЯ_1, на його користь стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 119127 грн.24 коп. Допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць .
В задоволенні позову ОСОБА_2. про визнання противоправним незаконним наказу від ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовлено.
В апеляційних скаргах Генеральна прокуратура України та її представник ставлять питання про скасування постанови суду , постановления рішення у відмові у задоволенні позову посилаючись на те, що судом невірно зроблено висновок про відсутність законних підстав для змін в штатному розпису в частині скорочення посади ІНФОРМАЦІЯ_1 і введення замість неї посади заступника Генерального прокурора - ІНФОРМАЦІЯ_1; висновок суду про невиконання вимог закону про необхідність працевлаштування при звільненні з роботи у зв'язку зі скороченням посади є необгрунтованим; позивачем порушено місячний термін для звернення до суду за
1
вирішенням трудового спору, чому суд дав неналежну оцінку, хоча з цих підстав у позові могло бути відмовлено.
ОСОБА_2, заперечуючи проти доводів апеляційних скарг, погоджуючись з рішенням суду про часткове задоволення його позову посилався на те, що наказом Генерального прокурора України НОМЕР_3 був призначений на посаду ІНФОРМАЦІЯ_1. Наказом Генерального прокурора України від НОМЕР_1 посада ІНФОРМАЦІЯ_1 була скорочена і замість цього введена посада заступника Генерального прокурора - ІНФОРМАЦІЯ_1. У зв'язку з чим він звільнений за скороченням штату наказом НОМЕР_2. Вважав вказані накази противоправними, оскільки фактично скорочення посади не було, а було її переіменування . При його звільненні не виконанні вимоги закону про працевлаштування , оскільки не запропоновані наявні вакансії в єдиній системі прокуратури України, в тому числі і по Донецькій області, його несвоєчасно попереджено про скорочення штату. Крім того, просив скасувати наказ НОМЕР_4, яким на відновлену посаду ІНФОРМАЦІЯ_1 призначено не його, а іншу особу. Ним не пропущено строк звернення до суду за вирішенням публічно - правового спору.
Судова колегія вважає, що апеляційні скарги Генеральної прокуратури України, її представника задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Суд повно та всебічно з"ясував дійсні обставини, дав їм належну правову оцінку і постановив законне та обґрунтоване рішення.
Судом встановлено, що наказ Генерального прокурора України НОМЕР_1про скорочення посади ІНФОРМАЦІЯ_1 і введення посади заступника Генерального прокурора - ІНФОРМАЦІЯ_1 є незаконним.
Вказаний висновок суду підтверджується аналізом нормативних документів, які регулюють діяльність прокуратури України, порівнянням службових повноважень прокурора області та заступника Генерального прокурора - прокурора області.
Відповідно до ст. ст. 121 , 123 Конституції України Прокуратура України становить єдину систему. Організація і порядок діяльності органів прокуратури визначаються законами.
Відповідно до Закону України,, Про прокуратуру" систему Органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополі на правах обласних), районні , міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури, які очолюються, відповідними прокурорами.
Позивача ОСОБА_2 наказом НОМЕР_3 призначено ІНФОРМАЦІЯ_1 і. ІНФОРМАЦІЯ_3 наказом Генерального прокурораУкраїни затверджено структуру прокуратур Автономної республіки Крим , областей та м. Києва. Відповідно до цього наказу Генеральний прокурор України має відповідних заступників, а прокуратури областей очолюють прокурори областей.
Всупереч наведеним нормативним актам НОМЕР_1 Генеральним прокурором України було видано наказ НОМЕР_1 , яким в структурі апарату прокуратури Донецької області було скорочено посаду ІНФОРМАЦІЯ_1 та введено посаду заступника Генерального прокурора - ІНФОРМАЦІЯ_1. Крім того, із представлених суду документів вбачається, що повноваження заступника Генерального прокурора - ІНФОРМАЦІЯ_1 не змінилися, будь- яких обов'язків щодо діяльності саме Генеральної прокуратури така особа не наділялася. Посилання на те, що заступник Генерального прокурора - прокурор області міг продовжувати строк досудового слідства понад 6 місяців не спростовують висновок суду, оскільки це право віднесено до процесуальних прав заступника Генерального прокурора і не пов'язані з адміністративною посадою. Збільшення штатної чисельності прокуратури, покращення роботи зі зверненнями громадян, на що є
посилання в апеляційній скаргах, також не свідчать про зміну функціональних обов'язків особи, яка займала нововведену посаду.
Судом встановлено, що посада заступника Генерального прокурора - ІНФОРМАЦІЯ_1 наказом Генерального прокурора України НОМЕР_5 скорочена та відновлена посада ІНФОРМАЦІЯ_1.
Судом встановлено, що при звільненні ОСОБА_2. за скороченням штату працівників за п.1 ст. 40 КЗпП вимоги закону про обов'язковість працевлаштування відповідачем не були виконані, оскільки ОСОБА_2 не були запропоновані усі наявні вакантні посади в єдиній системі Генеральної прокуратури України за їх наявності. Посилання в апеляційній скарзі на те, що не є обов'язковим пропонувати вакантні посади в системі органів прокуратури є безпідставними, оскільки , як свідчить практика призначень Генеральної прокуратури України , то на керівні посади прокурорів областей та їх заступників працівники призначаються незалежно від місця їй попередньої роботи та проживання. В деяких областях України, в тому числі і в прокуратурах міст і районів та в апараті прокуратури Донецької області, як встановлено із матеріалів справи, були наявними вакансії прокурорів та їх заступників з моменту попередження позивача про звільнення і до його звільнення, але вони йому запропоновані не були.
Доводи апеляційних скарг про те, що позивачем порушенні строки звернення з позовом не ґрунтуються на законі.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено адміністративний позовом до суб'єкта владних повноважень - Генеральної прокуратури України з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії щодо звільнення з публічної служби, що відповідає вимогам ст. 17 КАС України. Відповідно до ст.99 КАС адміністративний позов може бути пред'явлено в межах річного строку з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Ст. 235 КЗпП України передбачає строки звернення до суду з позовом про вирішення трудового спору. Інший, ніж передбачений КАС річний строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів, як це випливає зі змісту ст. 99 КАС можуть встановлюватися іншими законами, коли їх вирішення віднесено до компетенції адміністративного суду. До компетенції адміністративного суду не віднесено вирішення трудового спору.
Позивачем не порушено річний строк за зверненням до адміністративного суду з адміністративним позовом за захистом його нрав, що відповідачем не заперечується, а тому дії позивача відповідають вимогам ст. ст. 17, 99 КАС України.
Враховуючи наведене суд прийшов до обґрунтованого висновку про противоправність нечинності наказів Генерального прокурора України НОМЕР_1. та НОМЕР_2.,поновив порушене право ОСОБА_2., поновив його на публічній службі на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнув з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права , а тому таке рішення відповідно до ст. 200 КАС України слід запиши без зміни , а апеляційні скарги без задоволення.
Керуючись вимогами ст. ст. 17, 99, 198,200,206 КАС України, колегія суддів
ухвалила
Апеляційні скарги представника Генеральної прокуратури України Плужнікова В.В., Генеральної прокуратури України відхилити.
Постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 10 жовтня 2006 року залишити
без зміни.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її проголошення.