Справа № 11-419-2008 Головуючий у 1-й інстанції: Черніков В.І.
Категорія: ст. 185 ч.2 КК України Доповідач: Пустовар М.Л.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області
у складі:
головуючого Царюка В.В.,
суддів Олещук Т.Л., Пустовара М.Л.,
за участю прокурора Омеляна В.М.,
засудженого ОСОБА_1
26 червня 2008 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Новобугського районного суду Миколаївської області від 21 квітня 2008 року, яким:
· ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець смт. Устинівка Устинівського р-ну Кіровоградської області, громадянин України, раніше не судимий;
· засуджений за ст. 185 ч.2 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі п. б) ст.1 Закону «Про амністію» від 19.04.2007 р. звільнений від відбування покарання;
- ОСОБА_1ІНФОРМАЦІЯ_2народження,
уродженець м. Баштанка Миколаївської області, громадянин України, судимий: 1)
13.01.2006 р. Баштанським райсудом Миколаївської області за ч.1 ст.185, ч.3
ст.185, ст.70 ЮС України на 3 роки позбавлення волі з випробуванням з іспитовим
строком на 2 роки; 2) 22 січня 2008 р. тим же судом за ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 - ч.3
ст.308, ст.ст.70,71 КК України на 5 років позбавлення волі;
- засуджений за ст. 185 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі.
2
Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, призначених цим вироком та вироком Баштанського райсуду Миколаївської області від 22.01.2008 p., призначено покарання у виді 4 років 4 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання приєднано частково невідбуте покарання за вироком Баштанського райсуду Миколаївської області від 13.01.2006 р., та остаточно призначено до відбуття - 5 років 5 місяців позбавлення волі.
Постановлено стягнути із засудженихОСОБА_2. та ОСОБА_1. на користь потерпілогоОСОБА_3 відшкодування завданих матеріальних збитків солідарно у розмірі 792 грн.
За вирокомОСОБА_2. та ОСОБА_1. визнано винними у тому, що 7 травня 2007 року, у вечірній час, вони, знаходячись на території колишньої птахоферми приватного підприємства «Лан», розташованої на околиці м. Новий Буг Миколаївської області, таємно викрали 1000 штук цегли, бувшої у використанні, належної ОСОБА_3., спричинивши потерпілому матеріальну шкоду у розмірі 660 грн.
У період з 10-го по 11 травня 2007 року, вони ж, звідти, продовжуючи свій злочинний намір, викрали 200 штук такої ж цегли, завдавши ОСОБА_3. збитків на суму 132 грн.
В апеляції засуджений ОСОБА_1. просить пом'якшити призначене покарання.
Посилається на своє щире каяття, сприяння розкриттю злочину, невелику ступінь його тяжкості, незначну його (ОСОБА_1.) роль у скоєному та на явність на утриманні вагітної співмешканки.
Крім того, не згоден із вартістю викраденого майна, вважаючи її значно завищеною.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого на підтримку апеляції, думку прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів визнає апеляцію такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Оцінивши перевірені докази, районний суд обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1. у скоєнні злочину, передбаченому ст. 185 ч. 2 КК України, тобто крадіжки чужого майна, вчиненої за попередньою змовою групою осіб та повторно.
Вирок у цій частині апелянтом не оспорюється.
Щодо покарання засудженого, то судом 1-ї інстанції воно призначене з дотриманням положень ст.ст.65-67,70,71 КК України, у межах санкції ст.185 ч.2 КК України, з урахуванням каяття, що є обставиною, пом'якшуючою покарання, а також вчинення злочину середньої тяжкрсті.
3
Зважаючи на наявність судимості, вчинення нового аналогічного корисливого злочину у період іспитового строку за попереднім вироком, суд вірно визнав, що виправлення ОСОБА_1. може бути досягнуте лише за умов ізоляції засудженого, поміщення його до кримінально-виконавчої установи та на визначений у вироку строк.
Підстав для пом'якшення покарання колегія суддів не вбачає.
Посилання апелянта на каяття та скоєння нетяжкого злочину є несуттєвими, оскільки ці обставини вже враховані судом, тому ОСОБА_1. за ч.2 ст.185 КК України призначене покарання майже у нижчій межі санкції кримінального закону, передбаченої для позбавлення волі.
При складанні покарання за сукупністю злочинів та вироків за ст.ст.70,71 КК України суд застосував принцип часткового складання покарань, що також спростовує доводи про надмірну суворість призначеного остаточного покарання.
Не є достатньою підставою для пом'якшення покарання сприяння у розкритті злочину.
Утримання вагітної співмешканки матеріалами справи не підтверджене.
Щодо доводів про незгоду із вартістю викраденого майна, вони також є невідповідними, оскільки така вартість (0,66 грн. за цеглину) визначена висновком експерта-товарознавця (а.с.229) і саме її суд врахував при визначенні суми завданої потерпілому майнової шкоди (792 грн.).
Об'єктивність висновку експерта у колегії суддів сумніву не викликає.
Відповідно до викладеного, оскаржуваний вирок зміні, про що просить апелянт, не підлягає.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1. залишити без задоволення, а вирок Новобугського районного суду Миколаївської області від 21 квітня 2008 року у відношенні ОСОБА_1- без зміни.