Справа №1-17/2007 p.

ВИРОК

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 січня 2007 року    Великобагачанський районний суд Полтавської області у складі

головуючого                   Лисенко Н.В.

при секретарі                   Зіненко Ю.В.

з участю прокурора       Школьного В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні      в залі суду в сел. Велика Багачка Полтавської області кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

м. Миргород, Полтавської області,

з професійно-технічної  освітою,

українця, громадянина України, не одруженого,

непрацюючого,   раніше  не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 122   КК України

встановив:

13 жовтня 2006 року десь о 23 годині ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в с. Матяшівка Великобагачанського району Полтавської області в господарстві гр. ОСОБА_2, грубо порушуючи громадський порядок та спокій громадян, не впускав ОСОБА_2 та її дочку ОСОБА_3 до власного будинку, висловлювався в їх адресу нецензурними словами, розбив скло в віконній рамі, погрожував відкрити вентиль газу в будинку, застосовував до ОСОБА_2 фізичне насильство, під час якого умисно заподіяв їй тілесні ушкодження.

Згідно висновку експерта № 665 від 27.10.2006 року пошкодження заподіяні ОСОБА_2 в вигляді перелому лівої променевої кістки, синців та саден на тілі виникли від дії тупих предметів, по давності можуть відповідати вказаному строку і відносяться до пошкоджень середньої ступені тяжкості, які спричинили довгостроковий розлад здоров'я.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе в скоєних злочинах визнав повністю і суду пояснив, що він дійсно розбив скло в вікні будинку ОСОБА_2, з дочкою якої перебував деякий час в незареєстрованому шлюбі, погрожував відкрити вентиль газу в будинку, не впускав ОСОБА_2 з дочкою в їх будинок, виражався нецензурними словами і їх адресу, застосовував до потерпілої ОСОБА_2 насильство, хватав за волосся, наносив удари в різні частини тіла, втому числі і по руці, крутив ліву руку, чим заподіяв їй тілесні ушкодження, погоджується, що ним заподіяні потерпілій тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. В скоєному щиро кається. Просить суворо не карати, згодний відшкодувати заподіяні потерпілій збитки.

Потерпіла ОСОБА_2 зменшила свої позовні вимоги і просила суд стягнути з підсудного ОСОБА_1 350 грн. - за заподіяну злочином матеріальну шкоду і 300 грн. - за заподіяну моральну шкоду. Суду пояснила, що ОСОБА_1 13 жовтня 2006 року прийшов додому разом з її дочкою ОСОБА_3 десь о 23 годині, вона почула шум і вийшла на подвір'я в нічній сорочці, побачила, що ОСОБА_1, перебуваючи в нетверезому стані, ударив  її дочку, в відповідь  на  її зауваження, зайшов в будинок  і замкнувся з середині, на прохання відчинити двері, відповідав брудною лайкою, погрожував відчинити вентиль газу, розбив скло віконної рамі, після чого вона вибила вікно і почала через нього залазити в будинок . ОСОБА_1 схватив її за волосся і втягнув в середину будинку, кинув на підлогу, почав душити, вкусив за ліву щоку. Викручував ліву руку, наносив удари по обом рукам, після чого вона відчула різкий біль в лівій руці і на мить втратила свідомість. Підсудний продовжував бити її, вона схватила дерев'яну лопатку (дрючок), якою замішувала їжу тваринам, і хотіла ударити підсудного, але він вирвав лопатку з її рук, розбив нею дві люстри потім прийшли його батьки, яких покликала дочка, вони його скрутили і вивели з будинку, в дворі він вирвався підбіг до неї і наніс ще декілька ударів. Сусіди через шум вийшли на подвір'я і наступного дня запитували, що вночі відбувалося в дворі. Просить задовольнити її цивільний позов, змінений нею в судовому засіданні,   і суворо ОСОБА_1 не карати.

Відповідно до ст. 299 КПК України суд за згодою всіх учасників судового розгляду виніс постанову, якою визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та обмежив обсяг дослідження доказів по справі лише допитом підсудного ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2 та дослідженням документів, що характеризують особу підсудного, тому інші докази не досліджувалися.

Дії ОСОБА_1, який вчинив хуліганство, тобто грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та, вчиняючи хуліганські дії, умисно заподіяв потерпілій ОСОБА_2 тілесні ушкодження середньої тяжкості, належить кваліфікувати за сукупністю злочинів, за ст.ст. 296 ч. 1, 122 ч. 1 КК України.

При обранні міри та виду покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ст. 296 ч. 1 КК України відноситься до злочину невеликої тяжкості, а ч. 1 ст. 122 КК України - до злочинів середнього ступеню тяжкості, особу винного, який позитивно характеризується за місцем попередньої роботи та посередньо за місцем проживання, враховує обставини, що пом'якшують покарання щире каяття, сприяння розкриттю злочину і вважає, що його виправлення та перевиховання можливо без ізоляції від суспільства і є підстави для застосування ст. 75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов ОСОБА_2, змінений в судовому засіданні, підлягає задоволенню.

Речових доказів по справі  немає. На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_1визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених    ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України.

Призначити ОСОБА_1 за ч. 1 ст.296 КК України покарання у виді двох років обмеження волі, за ч. 1 ст. 122 КК України - три роки обмеження волі, згідно ст. 70 ( ч.1-3) шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим вважати ОСОБА_1остаточно засудженим до  трьох років обмеження волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком один рік.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком чинності залишити підписку про невиїзд.

Цивільний позов ОСОБА_2, змінений в судовому засіданні, задовольнити, стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер невідомий, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер невідомий, шістсот п'ятдесят грн.( 350 грн. - за заподіяну матеріальну шкоду, 300 грн. - за заподіяну моральну шкоду).

Апеляція   на вирок суду   може бути подана   до апеляційного   суду Полтавської області протягом п'ятнадцяти діб з дня його проголошення.