УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" лютого 2011 р. | справа № 18/454/06-АП-13/130/07-АП |
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Руденко М.А.
суддів: Юхименка О.В. Мірошниченка М.В.
при секретарі судового засідання: Красоті А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі
м. Запоріжжя
на постанову Господарського суду Запорізької області від 22 липня 2009 року
у справі № 13/130/07 -АП
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма
«Метал Плюс»м. Запоріжжя, вул. Барикадна 87
до відповідача Державної податкової інспекції у Комунарському районі
м. Запоріжжя, вул. Оранжерейна 23
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000202302/0, № 0000192302/0 від 20.03.2006 року, № 0000202302/1, № 0000192302/1 від 12.04.2006 року, № 0000202302/2, № 0000192302/2 від 30.06.2006 року, № 0000202302/3 , № 0000192302/3 від 06.09.2006 року.
встановили: В вересні 2006 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинними податкові повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя № 0000202302/0 від 20.03.2006 року, № 0000192302/0 від 20.03.2006 року, № 0000202302/1 від 12.04.2006 року, № 0000192302/1 від 12.04.2006 року, № 0000202302/2 від 30.06.2006 року, № 0000192302/2 від 30.06.2006 року, № 0000202302/3 від 06.09.2006 року, № 0000192302/3 від 06.09.2006 року.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 22.07.2009 року позов задоволено: визнано нечинними податкові повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя № 000202302/0 від 20.03.2006 року, № 0000192302/0 від 20.03.2006 року, № 0000202302/1 від 12.04.2006 року, № 0000192302/1 від 12.04.2006 року, № 0000202302/2 від 30.06.2006 року, № 0000192302/2 від 30.06.2006 року, № 0000202302/3 від 06.09.2006 року, № 0000192302/3 від 06.09.2006 року.
Постанова суду вмотивована тим, що позивач не порушував вимоги п.п.7.2.1, 7.4.1, 7.5.1 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки правомірно включив до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені у складі вартості маркетингових послуг, фактично наданих та отриманих від зареєстрованого у встановленому законодавством порядку суб’єктом підприємницької діяльності та платника податку на додану вартість «УкрРесурсПром», яке належним чином оформило та надало податкові накладні.
Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просив постанову Господарського суду Запорізької області від 22.07.2010 року по справі № 18/454/06 АП-13/130/07 АП –скасувати; прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивачеві в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказали на те, що рішення суду першої інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального права. Суд першої інстанції не прийняв до уваги, що має місце укладання угод між позивачем та ТОВ «УкрРесурсПром»які мають ознаки фіктивності, за якими у ТОВ «Метал Плюс»виникло право на податковий кредит.
Сутність спору:
Уповноваженими фахівцями Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя була проведена планова комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Метал-плюс»за період з 01.01.2004 року по 30.09.2005 року (а.с. 18-35).
Документальною перевіркою встановлено, що між ТОВ «НВФ «Метал плюс»та ПП «УкрРесурсПром»був укладений договір № 102/05 від 01.02.2005 року про надання маркетингових послуг. Відповідно до умов даного договору ПП «УкрРесурсПром»зобов’язаний здійснити маркетингові дослідження ринку щодо пошуків потенційних постачальників брухту кольорових металів ТОВ «НВФ «Метал плюс»з метою укладання договорів поставки. Відповідно до п.2.1 вищевказаного договору «виконавець»отримує винагороду у розмірі 26 відсотків від суми операції поставки.
На виконання умов вищевказаного договору «Виконавцем»були здійснені роботи, наслідком яких було укладання договорів поставки з декількома підприємствами. Однак віднесення цих витрат з вартості маркетингових послуг до складу валових витрат є порушенням п.5.1, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки господарська діяльність –це передусім діяльність направлена на отримання доходу. Стан фінансового –господарської діяльності підприємств, досліджений під час перевірки, дозволяє зробити висновок про відсутність спрямованої діяльності на отримання доходу.
Також вказали на те, що відповідно до рішення Святошинського районного суду м. Києва від 30.03.2005 року установчі документи ПП «УкрРесурсПром»з моменту реєстрації (з 01.07.2003 року) та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість визнані недійсними.
Висновками акту про результати планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «НВФ «Метал плюс»встановлено порушення (а.с.34):
- 1.1 Пункту 5.1 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 3334-94 зі змінами та доповнення, в результаті чого було занижено податок на прибуток в сумі 10600 грн. в тому числі у 1 кварталі 2005 року –10600 грн.;
- 1.2.Пункту 1.3, ст..1 пп.7.2.1п.п.7.2.3.пп7.24, п.п. 7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 , п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168\97 від 03.04.1997 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 8440 грн., в тому числі за березень 2005 року 8 440 грн.
Не погодившись з висновками перевірки 13.03.2006 року ТОВ «Науково-виробнича фірма «Метал плюс»звернулась до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя з запереченнями на акт перевірки № 4032302/30744427 від 09.03.2006 року .
15.03.2006 року Державна податкова інспекція у Комунарському районі м. Запоріжжя листом № 4675/10/23-212 надала відповідь на вищевказані зауваження, вказавши, що висновки акту перевірки вважають правомірними (а. с. 37).
На підставі акту перевірки податкової інспекції в Комунарському районі м. Запоріжжя було винесено податкове повідомлення –рішення форми «Р»від 20.03.2006 року за № 0000202302/0, котрим визнано суму податкового зобов’язання за основним платежем 10600 грн. та штрафні (фінансові) санкції 4240 грн. (а.с.57) та податкове повідомлення –рішення форми «Р»від 20.03.2006 року за № 0000192302/0 (а.с 58), котрим визнано суму податкового зобов’язання за основним платежем 8 440 грн. та штрафні санкції 4 220 грн. На вищевказані податкові повідомлення-рішення позивач подав скаргу, однак рішенням ДПІ у м. Запоріжжі вищевказана скарга залишена без задоволення.
12.04.2006 року відповідач виніс податкове повідомлення - рішення форми «Р»від 12.04.2006 року № 0000202302/1 яким визначено суму податкового зобов’язання за основним платежем 10600 грн. та штрафні (фінансові) санкції 4240 грн.
12.04.2006 року відповідач виніс податкове повідомлення-рішення форми «Р»за № 0000192302/1 від 12.04.2006 року (а.с.60) котрим визначив суму податкового зобов’язання за основним платежем 8440 грн. штрафні санкції 4 220 грн.
Скарги позивача на вищевказані податкові повідомлення-рішення позивач залишив без задоволення.
30.06.2006 року Державна податкова інспекція у Комунарському районі м. Запоріжжя винесла податкові повідомлення-рішення форми «Р»за №0000202302/2 та № 0000192302/2, котрими відповідно визначено суму податкового зобов’язання за основним платежем 10600 грн. та штрафні (фінансові) санкції 4240 грн. та визначила суму податкового зобов’язання за основним платежем 8440 грн. штрафні санкції 4 220 грн. (а.с. 61-62), котрі також були оскаржені позивачем та за результатами доводи скарги залишені без задоволення.
06.09.2006 року було винесено податкові повідомлення-рішення форми «Р»за № 0000192302/2 та № 0000202302/2, котрими визначено суму податкового зобов’язання за основним платежем 10600 грн. та штрафні (фінансові) санкції 4240 грн. та визначено суму податкового зобов’язання за основним платежем 8440 грн. штрафні санкції 4 220 грн. (а.с. 63,64).
Вищевказані податкові повідомлення-рішення були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені у складі вартості маркетингових послуг, фактично наданих та отриманих від зареєстрованого у встановленому законодавством порядку в якості суб’єкта підприємницької діяльності та платника податку на додану вартість ПП «УкрРесурсПром», яке належним чином оформило та надало позивачу податкові накладні.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне:
Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», що діяв на момент винесення спірних правовідносин, податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», діючого на момент винесення спірних правовідносин, визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вищевказаного закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що право на податковий кредит виникло у позивача з дати перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця маркетингових послуг за договором (ПП «УкрРесурсПром») та підтверджено виписаними та оформленими відповідно до закону податковими накладними (а.с.79-80).
Посилання апеляційної скарги відповідача на те, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 30.05.2005 року визнано недійсними установчі документи, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ПП «УкрРесурсПром»колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відповідно до ухвали Апеляційного суду м. Києва від 19.01.2006 року у справі №22-9266 рішення Святошинського районного суду м. Києва по цивільній справі № 2-14-14-1/05 від 30.03.2005 року скасовано та провадження у справі закрито (а.с.70-71). Відповідно підприємство «УкрРесурмПром»мало право надати позивачу податкові накладні від 14.03.2005 року за № 140305 та № 140303, які були підставою для віднесення суми ПДВ, сплаченої у вартості отриманих маркетингових послуг, до податкового кредиту за звітний період.
Щодо надання послуг по договору суб’єктом господарської діяльності ПП «УкрРесурПром»колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що надання маркетингових послуг підтверджується укладеним та виконаним договором № 102/05 від 01.02.2005 року (а.с. 73-74) про надання маркетингових послуг, актами виконаних робіт від 14.03.2005 року та 28.03.2005 року та оплатою послуг за договором (а.с.37). На час укладання та виконання послуг за договором ПП «УкрРесурПром», відповідно до довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві № 21-10/1387 від 13.03.2006 року станом на 01.04.2006 року у державному реєстрі значилось (ас.65-66). Також, свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «УкрРесурПром»в установленому законом порядку скасовано не було.
Допустимих доказів того, що позивач уклав з ПП «УкрРесурПром»угоду про надання маркетингових послуг, що має ознаки фіктивності відповідачем надано не було.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, у зв’язку з чим підстав для його скасування не існує.
Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованість висновків суду першої інстанції, а носять характер особистого тлумачення відповідачем окремих норм матеріального права.
У зв’язку з чим, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя , залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Запорізької області від 22.07.2009 року по справі № 18/454/06 –АП-13/130/07 -АП - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст.212 КАС України.
(Ухвалу виготовлено у повному обсязі 14.02.2011 року).
Головуючий: М.А. Руденко
Суддя: О.В. Юхименко