УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" лютого 2011 р.справа № 2а-871/10/0870
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Мірошниченка М.В.
суддів: Юхименка О.В. Руденко М.А.
при секретарі судового засідання: Красоті А.О.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1 дов. від 26.02.2010р.
відповідача: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державної податкової інспекції у м. Ялта, м. Ялта, Автономна Республіка Крим
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду
від 31.03.2010р.
у справі № 2а-871/10/0870
за позовом ОСОБА_2, м.Запоріжжя
до відповідача Державної податкової інспекції у м.Ялта, м.Ялта, Автономна Республіка
Крим
про скасування податкового повідомлення
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 заявлено позов про скасування податкового повідомлення Державної податкової інспекції у м.Ялта № ОО68631701 від 15.01.2010р.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31.03.2010р. позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення ДПІ у м.Ялта № ОО68631701 від 15.01.2010р.
В обґрунтування постанови суду першої інстанції вказано на те, що хоча позивач уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки 29.10.08р., однак у відповідності до ст.ст. 5, 13 Закону України «Про плату за землю», ст. ст. 125, 126, 194 Земельного кодексу України не мав у 2009 році статусу власника земельної ділянки, внаслідок чого нарахування йому земельного податку в сумі 67710,04грн. є безпідставним.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції Державною податковою інспекцією у м.Ялта подана апеляційна скарга, в якій зазначені наступні обставини. У відповідності до ст. ст. 2, 5 Закону України «Про плату за землю», об’єктом плати за землю є земельна ділянка, земельна частка (пай), яка перебуває у власності (користуванні). Суб’єктом плати за землю є власник земельної ділянки і землекористувач. Право власності у позивача на земельну ділянку виникло з моменту укладення договору в жовтні 2008року, а тому позивач повинен сплатити земельний податок за 2009рік. Підстави для скасування податкового повідомлення відсутні.
Просить скасувати постанову суду першої інстанції від 31.03.2010р. та прийняти нове рішення про відмову у позові.
ОСОБА_2 в письмових запереченнях на апеляційну скаргу вказав на законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції від 31.03.2010р., просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. Представник позивача в судовому засіданні 02.02.2011р. підтримав доводи, викладені в запереченнях на апеляційну скаргу.
Представник ДПІ у м.Ялта до судового засідання 02.02.2011р. не з’явився. Відповідач про час, дату і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. 14.09.2010р. від відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника. За таких обставин на підставі ст. 196 КАС України колегія суддів ухвалила здійснити апеляційний розгляд справи без участі представника відповідача.
Судовий розгляд справи 02.02.2011р. фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».
В судовому засіданні 02.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду апеляційної інстанції.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Як свідчать матеріали справи, 29.10.2008року ОСОБА_2 за договором купівлі - продажу, зареєстрованим приватним нотаріусом Запорізького міського
нотаріального округу ОСОБА_3, реєстровий № 2690 придбав у ОСОБА_4
Григорівни земельну ділянку площею 0,0938га., яка розташована у АР
Крим, м. Ялта, смт. Ореанда, 60 літ. Б, кадастровий № 0111947900:07:001:0149.
Діюче на час укладання зазначеного договору законодавство, вимагало проходження певної процедури (виготовлення технічної документації на земельну ділянку щодо її набувача за договором, підготовка обмінного файлу і т ін..) з метою отримання на підставі цивільно-правової угоди державного Акту на право власності на земельну ділянку (тобто правовстановлюючого документу за земельну ділянку).
Позивачем були підготовлені та надані у відповідні служби м.Ялта документи з метою реєстрації за ним права власності на земельну ділянку та отримання відповідного Акту.
05.03.2009року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об'єднання земельних ділянок»№ 1066.
Вказаним Законом були внесені зміни до норм Земельного кодексу України, які визначали новий порядок набуття та реєстрації права власності на земельні ділянки.
З урахуванням змін, які сталися в законодавстві, позивач намагався здійснити процедуру встановлену ст.126 ЗК України, та отримати у нотаріуса оригінал попереднього Державного акту на право власності на земельну ділянку (оформленого на попереднього власника) з метою подальшого здійснення відміток на Акті та реєстрації за позивачем, як за новим власником, права власності на земельну ділянку.
З цією метою ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори з проханням видати з архіву державний акт на землю, згідно договору купівлі - продажу земельної ділянки від 29.10.2008р., за реєстровим номером 2690, для здачі в Управління земельних ресурсів м.Ялта для отримання нового бланку державного акту про право власності на земельну ділянку. У зв'язку з таким запитом приватний нотаріус ОСОБА_5 звернулась із заявою - запитом до Державного Земельного Кадастру про надання довідки (витягу) з інформацією про те, що за даний період (з 29.10.2008р. по 30.11.2009р.) державний акт ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,0938 га, що знаходиться за адресою: Україна, АР Крим, смт.Ореанда, 60, літ. Б, не видавався.
Згідно з наданим Ялтинським відділом Кримської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України»витягу з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру ОСОБА_2 БББ № 152961, станом на 01.02.2010року ОСОБА_2 акт на право власності на зазначену земельну ділянку не видавався.
В матеріалах справи міститься копія Державного Акту на право власності на зазначену земельну ділянку Серії ЯД № 594940, виданий ОСОБА_4. Матеріалами справи підтверджено, що в кінці грудня 2009 року позивачу від відповідача надійшло повідомлення від 20.12.2009 про необхідність реєстрації ОСОБА_2 як платника податку на землю.
15.01.2010року позивач з'явився на виклик до відповідача і надав останньому всі наявні документи щодо придбання земельної ділянки.
15.01.2010року відповідачем було прийняте та надіслане позивачу податкове повідомлення № НОМЕР_1 про нарахування земельного податку за 2009 рік у сумі 67 770 грн. 04 коп. зі строком сплати до 15.02.2010року.
Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст.206 Земельного Кодексу України, плата за землю справляється відповідно до Закону.
Питання щодо строків та порядку сплати земельного податку регламентуються положеннями Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992р. № 2535-ХІІ.
Статтею 5 Закону України «Про плату за землю»передбачено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Відповідно до ст. 126 Земельного Кодексу України (у новій редакції) право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж. цільового призначення, посвідчується цивільно - правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою. При цьому вказана норма встановлює, що на державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про відчуження земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про плату за землю»підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Згідно до ст.193 Земельного кодексу України державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.
Пунктом 2 Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.1993р. № 15, визначено, що державний земельний кадастр включає дані реєстрації права власності, право користування землею та договорів на оренду землі, облік кількості та якості земель, бонітування ґрунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель.
Відповідно до ст.194 Земельного кодексу України призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання і охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обгрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.
Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельгну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Із наведених норм вбачається, що обов'язок по сплаті податку на землю покладено на власника земельної ділянки, який набув такого статусу (лише з дати реєстрації права власності, та виникає з моменту внесення даних щодо реєстрації земельної ділянки за платником цього податку в земельному кадастрі).
Станом на день розгляду справи судом першої інстанції, за позивачем не було зареєстроване право власності на земельну ділянку за адресою АР Крим, м.Ялта смт.Ореанда, земельна ділянка 60 літ. Б., а отже у відповідача були відсутні підстави для нарахування земельного податку.
Крім того, наданий відповідачем розрахунок земельного податку свідчить, що вказана сума донарахована за період з 01.01.2010року по 31.12.2010року, в той час як спірне податкове повідомлення визначає період нарахування - 2009 рік.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевогс самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним спірного податкового повідомлення.
Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни постанови Запорізького окружного адміністративного суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 195, 198 п.1, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ялта, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31.03.2010р. у справі № 2-а-871/10/0870 залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання до адміністративного суду касаційної інстанції.
Повний текст ухвали виготовлено - 09.03.2011р.
Головуючий: М.В. Мірошниченко
Суддя: О.В. Юхименко
Суддя: М.А. Руденко