УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" лютого 2011 р.справа № 2а-396/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Руденко М.А.
суддів: Мірошниченка М.В. Юхименка О.В.
при секретарі судового засідання: Красоті А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2010 року по справі № 2а-396/10 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИЛА:
06 жовтня 2009 року позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови серії АВ 050266 від 24.09.2009 року, що складена інспектором ДПС батальону ДПС ВДАЇ для обслуговування м. Дніпропетровська сержантом міліції ОСОБА_2.
Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2010 року.
В обґрунтування апеляційних вимог вказав на те, що суд першої інстанції при винесенні рішення не врахував допущені інспектором порушення, а саме: його відмову вказати в протоколі про адміністративне правопорушення вказаного позивачем свідка; відсутність у справі доказів відповідача стосовно вчинення адміністративного правопорушення позивачем; порушення інспектором прав, наданих позивачу відповідно до ст. 268 КУпАП.
В судове засідання сторони не з’явились, про час розгляду справи повідомлені належним чином, від представника позивача 07.02.2011 року надійшла заява про розгляд справи за його відсутність (а.с.40), за таких обставин колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку, передбаченому ст. 41 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої постанови, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмовлення особи, яка вчинила правопорушення, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка вчинила правопорушення, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії АЕ № 106796 від 24.09.2009 року встановлено, що водій автомобіля Опель ZAFIRA, рухаючись 24.09.2009 року об 19:50 в м. Дніпропетровську по пл. Десантній, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 ПДР України «Проїзд без зупинки заборонено», а саме проїхав, не зупинившись. Свідками в протоколі вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зауваження позивача щодо невірного вказання свідків у протоколі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 106796 від 24.09.2009 року відсутні.
Позивачем у вищевказаному протоколі вказано, що він виконав вимоги Правил дорожнього руху, здійснив повну зупинку на знак 2.2, співробітник ДАЇ віднісся до нього упереджено. Має свідків, які можуть дати пояснення при розгляді справи в суді, однак при складанні протоколу свідки позивачем вказані не були.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог з огляду на належні докази та обставини справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2010 року по справі № 2а-396/10– залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2010 року по справі № 2а-396/10– залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст.212 КАС України.
Головуючий: М.А. Руденко
Суддя: М.В. Мірошниченко
Суддя: О.В. Юхименко