ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" березня 2011 р. справа № 9/192
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Мірошниченка М.В.
суддів: Руденко М.А. Юхименка О.В.
при секретарі судового засідання: Федоровій Т.С.
за участю представників :
прокуратури: не з’явився;
позивача: ОСОБА_1, довіреність від 10.03.2010р.;
відповідача: не з’явився;
третьої особи: ОСОБА_2;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,
м. Бобринець Кіровоградської області
на постанову господарського суду Кіровоградської області від 27.08.2008р.
у справі № 9/192
за позовом Кіровоградського міжрайонного природоохоронного прокурора
в інтересах держави в особі Державного управління охорони
навколишнього природного середовища в Кіровоградській області,
м. Кіровоград
до відповідача ОСОБА_3 районної державної адміністрації Кіровоградської
області, м. Бобринець Кіровоградської області
третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Фізична особа-підприємець
ОСОБА_2, м. Бобринець Кіровоградської області
про визнання незаконними та скасування розпоряджень
ВСТАНОВИВ:
Кіровоградським міжрайонним природоохоронним прокурором в інтересах держави в особі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області заявлено позов до ОСОБА_3 районної державної адміністрації Кіровоградської області про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації від 30.08.2006р. № 624-р, від 26.12.2006р. № 979-р, від 21.09.2007р. № 796-р (відповідно до уточнених позовних вимог).
Постановою господарського суду Кіровоградської області від 27.08.2008р. у справі № 9/192 позов задоволено. Визнано незаконними та скасовані розпорядження голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації від 30.08.2006р. № 624-р, від 26.12.2006р. № 979-р, від 21.09.2007р. № 796-р.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що спірні розпорядження були винесені з дотриманням вимог Земельного кодексу України; не надано доказів щодо якої саме земельної ділянки водного фонду загальною площею 60 га. було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду третій особі. Третьою особою не подавалась заява щодо набуття права оренди на будь-яку земельну ділянку водного фонду на території Червонодолинської сільської ради. Відповідачем неправомірно збільшено з 60 га до 130,7101 га розмір земельної ділянки, щодо якої третій особі надано дозвіл на розробку проекту землеустрою.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 подана апеляційна скарга, в якій, з урахуванням зроблених уточнень, ставиться вимога про скасування постанови господарського суду Кіровоградської області від 27.08.2008р. у справі № 9/192 та відмову у задоволенні позову. В обґрунтування таких вимог третя особа посилається на те, що постанова суду першої інстанції прийнята без повного і всебічного дослідження матеріалів та обставин, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Скарга ґрунтується на доводах про правомірність спірних розпоряджень голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації.
В судовому засіданні 03.03.2011р. третя особа підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі. Представник позивача в судовому засіданні виклав свою правову позицію, вказавши на законність постанови суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Від інших учасників судового процесу письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило. Представник прокуратури та відповідач законним правом на участь в судовому засіданні не скористались. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Про причини неявки суду не повідомили. Колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами, у відсутності вказаних осіб відповідно до ст.196 КАС України, оскільки їх неявка не перешкоджає вирішенню спору.
Технічне фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою комплексу «Камертон».
За результатами судового розгляду справи в судовому засіданні 03.03.2011р. колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та обставини справи, перевіривши їх доказами колегія суддів знаходить підстави для задоволення апеляційної скарги.
Як випливає з матеріалів справи, згідно протоколу № 5 засідання комісії з проведення конкурсу при передачі права на оренду земельних ділянок державної власності від 10.08.2006р., фізична особа-підприємець ОСОБА_4 визнаний переможцем конкурсу щодо набуття в оренду земельної ділянки водного фонду загальною площею 60 га на території Свердлівської сільської ради.
30.08.2006р. головою ОСОБА_3 районної державної адміністрації прийнято розпорядження № 624-р, згідно якого надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП ОСОБА_4 в оренду терміном на 25 років для рибогосподарських потреб з земель водного фонду загальною площею 60,0 га, що знаходиться біля с. Полум’яного на території Свердлівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області. Зобов’язано заявника не пізніше 30 днів з моменту прийняття даного розпорядження укласти договір з проектною організацією на виконання робіт по виготовленню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Розпорядженням голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації № 979-р від 26.12.2006р. внесено зміни до розпорядження від 30.08.2006р. № 624-р та надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 в оренду терміном на 25 років для рибогосподарських потреб з земель водного фонду, загальною площею 70,6117 га, з них площею 64,7214 га на території Свердловської сільської ради та площею 5,8903 га на території Червонодолинської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.
21.09.2007р. головою ОСОБА_3 районної державної адміністрації прийнято розпорядження № 796-р, яким внесено зміни до розпорядження від 30.08.2006р. № 624-р (з урахуванням змін, внесених розпорядженням від 26.12.2006р. № 979-р), за змістом якого надано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 згоду на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 25 років для рибогосподарських потреб з земель водного фонду загальною площею 130,7101 га, з них по сільських радах: на території Свердлівської сільської ради –всього 110,5299 га, в т.ч. 56,9648 га під водоймою, 527685 га під прибережною захисною смугою; з них: 42,2856 га пасовищ, 1,7178 га боліт, 8,7651 га кам’янистих місць та 0,7967 га під гідротехнічними спорудами; на території Червонодолинської сільської ради –всього 20,1802 га, в т.ч. 4,1128 га під водоймою, 16,0674 га під прибережною захисною смугою, з них –16,0674 га пасовищ. Визнано таким, що втратило чинність розпорядження від 26.12.2006р. №979-р.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що нормами Земельного кодексу України не передбачено можливості надання земель, зайнятих річками, громадянам та юридичним особам на правах оренди; передача в оренду земель водного фонду під річками для вирощування риби не передбачена нормами водного законодавства. Землі водного фонду для товарного вирощування риби можуть бути надані в оренду лише тим особам, які отримали дозвіл на здійснення вказаної діяльності; проте третьою особою такого дозволу отримано не було. ПП ОСОБА_2 здійснено зариблення земельної ділянки без отримання ветеринарно-санітарної оцінки стану промислових ділянок рибогосподарських водних об’єктів, без погодження режиму використання вказаного об’єкту. Відповідачу не делегувалися повноваження щодо розпорядження водним об’єктом загальнодержавного значення. Внесення відповідачем до своїх розпоряджень змін відносно збільшення розміру земельної ділянки по складанню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду є незаконним, оскільки конкурс проводився по відведення земельної ділянки загальною площею 60,0 га. У зв’язку з цим, прокурор звернувся до суду з даним позовом.
Колегія суддів зазначає, що у відповідності зі ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно ст.51 Водного кодексу України, у користування на умовах оренди водні об'єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях.
Орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації.
Сторонами не заперечується факт того, що на території Кіровоградської області водні об'єкти мають загальнодержавне значення.
Статтею 85 Водного кодексу України встановлено, що порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.
В п. «г»ч.3 ст.84 Земельного кодексу України зазначається, що землі під водними об'єктами загальнодержавного значення належать до земель державної власності.
Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Згідно ч.3 ст.85 Водного кодексу України, у тимчасове користування за погодженням з постійними користувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, громадянам України, юридичним та фізичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, для проведення науково-дослідних робіт.
Відповідно до ч.4 ст. 59 Земельного кодексу України, громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Із змісту ст.15 зазначеного вище Закону, невід'ємною частиною договору оренди землі є проект відведення земельної ділянки.
Згідно зі ст.124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
В ч.ч. 3 - 5 ст.123 Земельного кодексу України встановлено, що особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування. Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.
Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.
Стаття 123. ЗК України передбачає Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, в тому числі:
1. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
4. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.
Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проекту він повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.
Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи відповідно до закону.
9. Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:
затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);
надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
Частина 1 ст. 124 ЗК України містить норму, згідно з якою передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно до ст. 125 ЗК України, право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно до ч.5 ст 126 ЗК України, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Таким чином, системний аналіз вказаних норм права свідчить, що суб’єкт підприємницької діяльності набуває права користування земельною ділянкою лише з моменту фактичного укладення договору оренди землі та його державної реєстрації.
Фактичні обставини справи свідчать про те, що спірними розпорядженнями відповідача було надано третій особі лише дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду.
Тобто, посилання у позові на те, що: нормами Земельного кодексу України не передбачено можливості надання земель, зайнятих річками, громадянам та юридичним особам на правах оренди; передача в оренду земель водного фонду під річками для вирощування риби не передбачена нормами водного законодавства; землі водного фонду для товарного вирощування риби можуть бути надані в оренду лише тим особам, які отримали дозвіл на здійснення вказаної діяльності; проте третьою особою такого дозволу отримано не було; відповідачу не делегувалися повноваження щодо розпорядження водним об’єктом загальнодержавного значення; внесення відповідачем до своїх розпоряджень змін відносно збільшення розміру земельної ділянки по складанню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду є незаконним, оскільки конкурс проводився по відведення земельної ділянки загальною площею 60,0 га., не може свідчити про незаконність оспорюваних розпоряджень відповідача №№: 624р, 979р, 796р., оскільки надання дозволу на розробку проекту землеустрою є лише початковою стадією процедури отримання земельних ділянок у користування і ніяким чином не порушує права, свободи, інтереси Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області (позивача у справі), на захист прав, свобод та інтересів якого подано адміністративний позов. Отримання усіх відповідних дозволів суб’єктом господарювання (щодо унеможливлення завдання шкоди навколишньому природному середовищу) повинно за вказаними нормами законодавства відбуватись після отримання дозволу відповідача на розробку проекту землеустрою, а не до цього етапу.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, отримавши зазначені вище розпорядження, розпочав підготовку землевпорядної документації, що підтверджено матеріалами справи ( в тому числі щодо отримання дозволів).
Колегія суддів зазначає, що підставами для визнання акта незаконним (його скасування) є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Згідно зі ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Прокурором та позивачем, в порушення вимог ст. 71 КАС України, не були доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а саме: невідповідність спірних розпоряджень відповідача вимогам чинного законодавства України. В той же час, відповідачем доведено відсутність порушень, на які посилається прокурор в підставі позову.
Аналіз обставин справи свідчить про те, що спірні розпорядження прийняті відповідачем в межах наданих йому повноважень, відповідно до норм діючого земельного та водного законодавства, а тому підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи викладене, висновки суду першої інстанції щодо незаконності спірних розпоряджень відповідача, і як наслідок цього, необхідності їх скасування, не відповідають фактичним обставинам справи та матеріалам справи, тому постанова господарського суду Кіровоградської області від 27.08.2008р. підлягає скасуванню, із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 195, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Бобринець Кіровоградської області задовольнити.
Постанову господарського суду Кіровоградської області від 27.08.2008р. у справі № 9/192 скасувати.
У задоволенні позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання до адміністративного суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено –11.03.2011р.
Головуючий: М.В. Мірошниченко
Суддя: М.А. Руденко
Суддя: О.В. Юхименко