Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-174/11 Головуючий у 1-й інстанції:

ОСОБА_1

Суддя-доповідач: ОСОБА_2

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2011 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Боєвій В.В.

Суддів Коваленко А.І.

ОСОБА_2

При секретарі: Карацюпі О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа - Відкрите акціонерне товариство «Запоріжгаз» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - ВАТ «Запоріжгаз» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

В позові зазначала, що їй на праві приватної власності належить 1/2 частина жилого будинку №3 по вул. Ленінградській у м. Запоріжжя. Відповідачу ОСОБА_3 належить нежитлове приміщення №5 по вул. Ленінградській у м. Запоріжжя, що розташоване на сусідній земельній ділянці. Належна їй частина жилого будинку №3 по вул. Ленінградській у м. Запоріжжі та належне відповідачу нежитлове приміщення №5 по вул. Ленінградській у м. Запоріжжі з часу їх побудови мали єдину систему газо - та водопостачання.

У квітні - травні 2009 року відповідач самостійно без узгодженого проекту почав проводити будівельні роботи без дозволу інспекції ДАБК у Запорізькій області та без попередження позивачки втрутився у систему газопостачання у її будинку, позбавивши при цьому її на три місяця вказаної послуги. З вини відповідача на проведення проектних та відновлювальних робіт вона понесла матеріальні витрати у розмірі 5676,50 грн. Діями відповідача їй також було завдано моральну шкоду, позбавленням її елементарних умов для проживання через відсутність комунальних послуг у будинку, неможливість готувати їжу на протязі трьох місяців.

Посилаючись на вищевикладене, просила стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду у розмірі 5676,50 грн., моральну шкоду у розмірі 5000 грн., а також судові витрати у розмірі 426,77 грн., що складаються з держмита у розмірі 56,77 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 120,0 грн; витрати на правову допомогу у розмірі 250 грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 жовтня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 - матеріальну шкоду у розмірі 5676,50 грн., моральну шкоду у розмірі 2000 грн., судовий збір в розмірі 56,77 гривень, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 гривень, а всього 7853 грн. 27 коп. В решті позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта ОСОБА_5, заперечення представника позивача ОСОБА_6 та представника третьої особи ОСОБА_7, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з п. 34 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999, N 2246 споживач несе відповідальність згідно із законодавством за шкоду, заподіяну власникові будинку або власникам інших квартир, їх майну.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1167ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як установлено судом, ОСОБА_4 на праві приватної власності належить 1/2 частина жилого будинку №3 по вул. Ленінградській у м. Запоріжжя.

З 1976 року належна їй частина жилого будинку №3 по вул. Ленінградській у м. Запоріжжі мала єдину систему газопостачання з нежитловим приміщення №5 по вул. Ленінградській у м. Запоріжжі, який належав КБП тресту загального харчування «Меркурій».

Згодом відповідач ОСОБА_3 придбав зазначене нежитлове приміщення №5 по вул. Ленінградській у м. Запоріжжя і в квітні 2008 року звернувся до Запорізького міського голови з заявою про переведення будинку №5 по вул. Ленінградській із нежитлового фонду у житловий.

Рішенням виконкому Запорізької міської ради від 28.08.2008 року №378/28 нежитлові будівлі по вул. Ленінградській №5, якими володіє ОСОБА_3, переведені до житлового фонду для подальшої реконструкції під жилий будинок.

У травні 2008 року і у березні 2009 року ОСОБА_3 звертався до ВАТ «Запоріжгаз» з заявою про видачу технічних умов на газопостачання належного йому будинку та про відключення від його будинку подачу газу на будинки по вул. Ленінградській, 3 та 5-а.

22 квітня 2009 року, не отримавши дозволу від ВАТ «Запоріжгаз» та позивачки на відключення подачі газу від його будинку в будинок №3по вул. Ленінградській, ОСОБА_3 демонтував єдину систему газопостачання: установив на різьбі вводу газопроводу заглушку, а трубу газопроводу зігнув, що завадило ВАТ «Запоріжгаз» відновити подачу газу до будинку позивачки.

Доводи апелянта про те, що подача газу була припинена не з його вини, а з вини працівників ВАТ «Запоріжгаз», які опломбували ввід газопроводу, спростовані дослідженими судом доказами, а саме: виконаними заявками №2332 від 10.04.2009 року, №2505 від 17.04.2009 року, №2617 від 22.04.2009 року, листом ВАТ «Запоріжгаз» 13.04.2009 року за №06/18-111 (а.с. 133 -136).

Суд повно і всебічно дослідив обставини справи та дійшов до правильного висновку про задоволення вимог позивачки про відшкодування відповідачем матеріальної шкоди в розмірі 5678,5грн., заподіяної ним внаслідок демонтажу системи газопостачання, що складається з необхідних витрат позивачки для проведення нового газопроводу до свого будинку.

Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 2000грн., суд посилався на те, що у позивачки порушився звичайний уклад життя у зв’язку з необхідністю проведення ремонту ушкодженого газопроводу, який потребував певного часу, та на необхідність звернення до суду.

Між тим, звернення до суду за відновленням порушеного праву не є підставою, передбаченою ст.1167 ЦК України, для стягнення моральної шкоди.

Що стосується відшкодування моральної шкоди, заподіяної побутовими незручностями позивачки у зв’язку з самовільним демонтажем відповідачем спільної системи газопостачання, то колегія суддів вважає відшкодування матеріальної шкоди достатньою сатисфакцією заподіяної моральної шкоди.

З огляду на зазначене рішення суду першої інстанції на підставі п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає зміні – скасуванню в частині задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди та постановлення в цій частині нового рішення про відмову у задоволення таких позовних вимог. В іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 жовтня 2010 року по цій справі в частині стягнення моральної шкоди скасувати, відмовивши у задоволенні цих позовних вимог.

В іншій частині рішення залишив без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене о Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: