АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

у м. Феодосії

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

Справа № 22-ц-1956- Ф/2006       Головуючий суду першої інстанції - Кисельов Є.М.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції-Мудрова В.В.

26 грудня 2006 року грудня колегія суддів судової палати по цивільним справам

Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:

Головуючого, судді                          Ломанової Л.О.,

суддів    Притуленко О.В.,

Мудрової В.В.,

при секретарі    Цедра О.М.

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до

ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину квартири,

вселення та покладення обов'язків по усуненню перешкод у користуванні жилою площею,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Керченського

міського суду АРК від 22 серпня 2006 року -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом доОСОБА_2  про визнання

права власності на 1/2 частину квартири, вселення та покладення обов'язків по усуненню

перешкод у користуванні жилою площею.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у ІНФОРМАЦІЯ_1 року під час шлюбу сторін на

сумісні кошти була придбана квартира АДРЕСА_1

 

У лютому 2005 року шлюбно - сімейні відносини з відповідачкою припинені у

зв'язку з конфліктними взаємовідносинами. Він був повинен покинути житло, після чого

відповідачка змінила вхідні замки у квартирі і перешкоджає йому у користуванні вказаної

квартирою.

Рішенням Керченського міського суду АРК від 22 серпня 2006 року позов

задоволено у повному обсязі.

На вказане рішення суду ОСОБА_2. подала апеляційну скаргу, в якій

просить скасувати його, вказуючи, що судом першої інстанції не була надана належна

оцінка обставинам та доказам наданим під час розгляду справи, неправильно були

застосовані норми матеріального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, вказує на те, що її чоловік

неправомірно веде себе, добровільно залишив квартиру, а на неї поклав всі матеріальні

витрати, щодо утримання житлового приміщення.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали

            справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга

          не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу

       України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє

 

законність  і  обґрунтованість рішення  суду  першої  інстанції  в  межах доводів

апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив з того, що сторони

придбали квартиру АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-

продажу від ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час шлюбу, в якому сторони перебували з

ІНФОРМАЦІЯ_3, у зв'язку з чим вказана квартира є об'єктом спільної

сумісної власності.

Вказані обставини підтверджені матеріалами справи, не оспорюються відповідачем.

Відповідно до ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України, майно, нажите подружжям

за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права

володіння, користування і розпорядження цим майном.

Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них

був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших

поважних причин не мав самостійного заробітку.

Таким чином висновок суду, щодо визнання права власності за позивачем 1/2

частини квартири АДРЕСА_1 є

обґрунтованим і відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення

перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо усунення

перешкод у користуванні позивачем вказаною квартирою, оскільки згідно зі ст. 383 ЦК

України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання

для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб. Як встановлено

судом першої інстанції, і це не заперечується відповідачем, право позивача користування

жилою площею порушується, а саме відповідач заборонила доступ у квартиру.

Доводи апеляційної скарги щодо неправільної поведінки позивача не можуть бути

прийняті до уваги як такі, що мають правове значення для цього спору.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не містять ознак неправильного застосування

судом норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного

вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обставини справи встановлені

повно і правильно, висновки суду відповідають вимогам чинного законодавства.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, 315 ЦПК України колегія суддів:

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Керченського міського суду АРК від 22 серпня 2006 року - залишити без

змін.

Ухвала апеляційного суду набуває чинності з дня проголошення, може бути

оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців.