апеляційний суд
автономної республіки крим
у м. Феодосії
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2007 року м. Феодосія
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної
Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого судді: Моісеєнко Т.І.,
суддів Іщенка В.І.,
Полянської В.О.,
при секретарі: Піцик Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи -ОСОБА_4, 1-ша Керченська державна
нотаріальна контора, про визнання майна Подружжя спільним сумісним, встановлення
факту прийняття спадщини, продовження строку прийняття спадщини, визнання
договору купівлі-продажу частково недійсним, визнання права власності на 1/4частку
домоволодіння, визнання права власності на частку грошового вкладу, стягнення
судових витрат за надання юридичної допомоги за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки
Крим від 11 жовтня 2005 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2., ОСОБА_3. про
визнання майна подружжя спільним сумісним, встановлення факту прийняття
спадщини, продовження строку прийняття спадщини, визнання договору купівлі-
продажу частково недійсним, визнання права власності на 1/4 частку домоволодіння,
визнання права власності на частку грошового вкладу, стягнення судових витрат за
надання юридичної допомоги. Вимоги позовної заяви ОСОБА_1. мотивовані тим,
що його батьки у ІНФОРМАЦІЯ_1 купили домоволодіння по АДРЕСА_1 і
протягом п'яти років вказаний будинок добудовувався не тільки батьками позивача, але
і він приймав у цьому участь; вказане домоволодіння було зареєстровано за ОСОБА_2 - матір'ю позивача. ОСОБА_1. був прописаний у домоволодінні. Батько
позивача часто хворів і піклування про нього було покладено на ОСОБА_1.,
оскільки відповідачка - ОСОБА_2 часто виїжджала у інше місце і жила там. Після
смерті батька, -ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_1. звернувся до нотаріальної контори з
заявою про прийняття спадщини, однак, він був не в змозі протягом шестимісячного
терміну після смерті батька, отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки
сильно хворів і йому потребувалася операція. Відповідачка ОСОБА_2 після смерті
свого чоловіка постійно у будинку не проживала і забрала з нього все майно,
незважаючи на те, що у будинку проживав позивач, який сплачував всі витрати на його
Справа №. 22-ц-144-Ф/07р. Головуючий у першій інстанції
Кіт М.В.
Суддя-доповідач Іщенко В.І.
утримання.ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач дізнався про те, що спірний будинок було
продано відповідачкою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що позивач вважає
порушенням своїх прав як спадкоємця. Крім того, ОСОБА_1. просить суд визнати за
ним право власності на грошовий вклад на ім'я батька, особисті речі померлого і
автомобіль ВАЗ-2101.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 11 жовтня 2005 р. позовна
заява ОСОБА_1. була задоволена частково, за ОСОБА_1 було визнано право
власності по праву спадкоємства на 1/4 частину вкладів ОСОБА_5, померлого
ІНФОРМАЦІЯ_4, які знаходяться у філіаліІ НФОРМАЦІЯ_5
„ІНФОРМАЦІЯ_6"; в іншій частині позову ОСОБА_1. було відмовлено.
ОСОБА_1. не погодився з таким рішенням суду і подав апеляційну скаргу, в
якій просить рішення суду першої інстанції скасувати і повернути справу на новий
розгляд до того ж суду. Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1. мотивована тим, що
оскаржуване рішення є необгрунтованим і незаконним, оскільки прийнято з
порушенням норм діючого законодавства і не відповідає обставинам по справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія
суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1. підлягає частковому
задоволенню.
Відповідно до ст.205 п.6 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у
справі, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні
правовідносини не допускають правонаступництва.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач по справі - ОСОБА_1., 23 жовтня
1948 р.н., ІНФОРМАЦІЯ_7, після прийняття судом першої інстанції рішення
по цивільній справі за його позовом. Справа була повернута до суду першої інстанції
для вирішення питання про залучення до участі при її розгляді правонаступників
померлого ОСОБА_1., однак, згідно з довідкою НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_8
Першої Керченської державною нотаріальної контори після смерті ОСОБА_1.,
який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 ніхто з заявою про прийняття спадщини не звертався і
спадкова справа не заводилася.
Отже, спадкоємцями ОСОБА_1., померлого ІНФОРМАЦІЯ_7, є його матір
та сестра, які до участі у розгляді даної справи залучені у якості відповідача та третьої
особи відповідно, однак, у даному випадку цивільне процесуальне законодавство
забороняє можливість притягнення їх до участі у справі, як правонаступників ОСОБА_1 оскільки останній був позивачем по справі, а відповідно до вимог цивільного-
процесуального законодавства одна і та ж сама особа не може бути позивачем і
відповідачем по справі.
Згідно ст.310 ч.1 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному
порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з
підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.
Виходячи зі змісту вказаної статті Кодексу при ухваленні судом першої інстанції
неправильного і необгрунтованого рішення у випадку смерті фізичної особи - сторони у
спірних правовідносинах після проголошення судом першої інстанції судового рішення,
апеляційний суд постановляє ухвалу про скасування цього рішення і закриття
провадження по справі.
Судом першої інстанції було встановлено, що домоволодіння по вул. АДРЕСА_1належало на праві власності ОСОБА_2, її чоловік -ОСОБА_5 не
виділяв частку у вказаному домоволодінні і не визнавав за собою права на частку у
ньому і, таким чином, відсутня спадкова маса у вигляді нерухомого майна, що
позбавляє ОСОБА_1. права вимагати виділення його частки. ОСОБА_2
розпорядилася своїм майном, продавши домоволодіння ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4,
і вказаний договір ніким не оспорювався і позивачем питання про визнання цього
договору купівлі-продажу недійсним перед судом не ставилося.
З такими висновками суду не погоджується колегія судців, оскільки судом не були
ретельно досліджені докази по справі, а дослідженим доказам не була надана належна
правова оцінка. Судом неправильно встановлені фактичні обставини справи, характер
спірних правовідносин і постановлене рішення, не можна визнати таким, що відповідає
вимогам матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст.22 ч.1 КпШС України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є
його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння,
користування і розпорядження цим майном.
Таким чином, оскільки будинок належав ОСОБА_5 та ОСОБА_2, які
перебували у зареєстрованому шлюбі, то висновки суду про те, що дане домоволодіння
належить останній на праві особистої власності у зв'язку з незаявленням ОСОБА_5 вимог щодо виділення йому частки, є необгрунтованими.
Що стосується, визнання права власності на частку компенсаційних рахунків, то у
даній частині позову колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції
про те, що в даному випадку 1/2 частки зазначених рахунків належить ОСОБА_2 на
праві спільної сумісної власності, як дружині померлого, а позивачу належить 1/2 частки
від тієї, що залишилося, тобто 1/4 частки рахунків, оскільки він звернувся з відповідною
заявою до нотаріальною контори відповідно до ст.549 ЦК України (1963 p.), що не було
зроблено дочкою померлого - ОСОБА_4., тому питання про її частку у рахунках
судом не враховувалося.
На думку колегії суддів, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з тих
підстав, що судом при вирішенні питання щодо позову ОСОБА_1. в частині
визнання майна подружжя спільним сумісним і визнання права власності на 1/4частку
домоволодіння були неправильно застосовані норми матеріального права, а при
вирішенні позову в частині про встановлення факту прийняття спадщини вказане
питання взагалі не досліджувалося.
На підставі наведеного і, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.4, 310, 313, 314, 315
Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по
цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 жовтня
2005 року - скасувати і провадження по справі закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення,
однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до
суду касаційної інстанції.