АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
у м. Феодосії
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2007 року м.Феодосія
Колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної
Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого судді: Моісеєнко Т.І.,
суддів Іщенка В.І.,
Полянської В.О.,
при секретарі: Піцик Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до МКП „Рембиттехніка" про стягнення матеріального збитку
і моральної шкоди за апеляційною скаргою МКП „Рембиттехніка" на рішення
Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 листопада 2006
року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до МКП „Рембиттехніка" з позовом
про стягнення матеріального збитку і моральної шкоди, який мотивує тим, що
ІНФОРМАЦІЯ_1 вона здала до підприємства відповідача для ремонту своє взуття, яке
купила у квітні 2004 р. і яку прийняв майстер ОСОБА_2 не видавши при цьому
позивачці ніяких документів про отримання взуття для ремонту. Майстер призначив
позивачці час для того, щоб вона прийшла і забрала з ремонту своє взуття, однак у
призначений час ОСОБА_1, яка прийшла разом з подругою ОСОБА_3, з'ясувала, що
підприємство закрито, так само воно було закрито і у наступну зміну майстра.
Наступного дня позивачка прийшла до МКП „Рембиттехніка" разом зі своєю матір'ю і
майстер показав їм 5 пар взуття, попросивши упізнати свою, однак, серед цього взуття
не було того що позивачка віддала для ремонту. На вимоги ОСОБА_1 віддати "її
взуття, майстер відповів, що взуття з'їли пацюки. Зустрівшись з директором МКП
„Рембиттехніка" ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 отримала від неї пропозиції
відшкодувати вартість взуття у розмірі 250 грн., вказані гроші позивачка взяла, про що
написала розписку, Однак, дійсна вартість взуття, яке було виготовлено по
індивідуальному замовленню, складає 880 грн., але таку суму від відповідача ОСОБА_1
не отримала і просить стягнути її з МКП „Рембиттехніка".
Згодом позивачка доповнила свій позов вимогами про стягнення з МКП
„Рембиттехніка" моральної шкоди у розмірі 1690 грн., яку обґрунтовує моральними
стражданнями, яких вона зазнала внаслідок неправомірних дій відповідача.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 17 листопада 2006 р. позов
ОСОБА_1 був задоволений частково: стягнуто з МКП „Рембиттехніка" на користь
Справа № 22-ц-123-Ф/07р. Головуючий у першій інстанції
Кисельова О.М.
Суддя-доповідач Іщенко В.І.
позивачки матеріальний збиток у розмірі 630 грн., а також судові витрати - 225 грн. 40
коп.; в решті вимог позивачці було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду МКП „Рембиттехніка" подала на нього
апеляційну скаргу, в якій просить зазначене судове рішення скасувати і ухвалити по
справі нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її позовних вимог, або
повернути справу до суду першої інстанції для нового розгляду. В обгрунтування своїх
вимог апелянт посилається на неправильне застосування судом матеріального і
процесуального права, неповне з'ясування суттєвих обставин по справі і надання
неналежної правової оцінки доказам, які надавалися апелянтом.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія
суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга МКП „Рембиттехніка" не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1., суд першої
інстанції виходив з того, що позивачкою у жовтні 2004 р. для ремонту до МКП
„Рембиттехніка" було здане взуття, яке позивачці повернено, оскільки було зіпсовано
пацюками. Отримання МКП „Рембиттехніка" взуття позивачки для ремонту, а також
провини працівників відповідача у їх псуванні, не оспорювалося директором
підприємства, яка не погодилася лише з вартістю цього взуття, наполягаючи на тому,
що їх вартість з урахуванням зносу складає 250 грн. Для визначення вартості взуття
ОСОБА_1 судом була призначена відповідна експертиза, яка не відбулася Через те,
що директором МКП „Рембиттехніка", у якої ці півчобітки знаходилися, не надала їх
для проведення експертизи, через що суд зробив висновок на підставі наявних у справі
доказів про необхідність стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 різницю між
сумою, які вона отримала від відповідача у відшкодування вартості взуття та дійсною
вартістю півчобітків, яка зазначена позивачкою.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на
підставі ретельно досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка. Судом
правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і
постановлене рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального закону.
Відповідно до ст. 146 ч.1 ЦПК України у разі ухилення особи, яка бере участь у
справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в
експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із
цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати
факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність
визнання того факту, від з'ясування якого ухилявся відповідач, тобто визнання вартості
взуття ОСОБА_1 у розмірі 880 грн.
Отже, сума матеріального збитку, який підлягає стягненню з МКП
„Рембиттехніка" складає 880 грн. З урахуванням 250 грн., які ОСОБА_1 отримала
від відповідача у відшкодування збитку за зіпсовані півчоботи, сума матеріального
збитку у 630 грн. правомірно стягнута з МКП „Рембиттехніка" на користь позивачки
судом першої інстанції.
Погоджується колегія суддів і з висновками суду першої інстанції в частині
відмови позивачці у стягненні з МКП „Рембиттехніка" моральної шкоди, оскільки її
відшкодування не передбачено ст.3 п.6 ЗУ „Про захист прав споживачів" споживачі, які
перебувають на території України, під час придбання, замовлення або використання
товарів (робіт, послуг) для задоволення своїх побутових потреб мають право на
відшкодування збитків, завданих товарами (роботами, послугами) неналежної якості, а
також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечними для життя і
здоров'я людей товарами (роботами, послугами) у випадках, передбачених
законодавством.
Також, відповідно до ст. 88 ЦПК України, підлягає стягнення на користь ОСОБА_1
. і судові витрати по справі: 174 грн. 40 коп. - авансовий внесок за проведення
експертизи до Кримського НДІСЕ та 51 грн. - державне мито.
Що стосується посилання МКП „Рембиттехніка" про фізичний знос півчобітків,
які з часу їх придбання ОСОБА_1 до здачі у ремонт суттєво зменшилися у ціні, то в
даному випадку колегія судців вважає таке твердження безпідставним, оскільки з часу
придбання позивачкою півчобітків у квітні 2004 р. до їх здачі у ремонт 14 вересня того
ж року пройшло небагато часу, тобто фізичний знос не міг суттєво зменшити вартість
взуття.
Таким чином, колегія суддів, вважаючи рішення суду першої інстанції
правильним та обгрунтованим, а також таким, що ухвалено з дотриманням вимог
матеріального і процесуального права, не вбачає підстав для його скасування за
апеляційною скаргою МКП „Рембиттехніка".
На підставі наведеного і, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313-315
Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по
цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу МКП „Рембиттехніка" відхилити.
Рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 17
листопада 2006 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення,
однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до
суду касаційної інстанції.