АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
у м. Феодосії
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2007 року м. Феодосія
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної
Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого судді: Притуленко О.В.
суддів Іщенка В.І.,
Полянської В.О.,
при секретарі: Піцик Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту
проживання однією родиною, поділ майна та визнання права власності на 1/2 частку
спільно нажитого майна за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення
Керченського міського суду Автономної Республіки Крим 08 листопада 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення
факту проживання однією родиною, поділ майна та визнання права власності на 1/2
частку спільно нажитого майна. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1. з
відповідачем знаходиться у шлюбі з ІНФОРМАЦІЯ_1., за цей період у них народилося двоє дітей.
До березня 2005 р. вони проживали однією родиною по АДРЕСА_1, вели спільне господарство і проводили разом дозвілля. За час щлюбу сторонами
по справі було придбано наступне майно: трикімнатна квартира АДРЕСА_1, телевізор „Panasonic", телевізор „Sharp", комп'ютер „Samsung", м'які
меблі (диван та два крісла), комп'ютерний стіл, холодильник „Bosch" загальною
вартістю 55010 грн. Крім того, за ОСОБА_2 закріплено земельну ділянку НОМЕР_1,
загальною площею 1250 кв.м., садівничого товариства „ІНФОРМАЦІЯ_2", яка придбана ІНФОРМАЦІЯ_3 р. У березні 2005 р. позивачка дізналася, що рішенням Керченського
міського суду АР Крим від ІНФОРМАЦІЯ_4. шлюб між нею та чоловіком був
розірваний, однак, чоловік відмовляється добровільно ділити спільне майно, мотивуючи
його тим, що воно придбано на його кошти після розірвання шлюбу.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 08 листопада 2006 р. в позові
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією родиною,
поділ майна та визнання права власності на 1/2 частку спільно нажитого майна було
відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1. подала на нього апеляційну
скаргу, в якій просить зазначене рішення скасувати та ухвалити по справі нове, яким
задовольнити її позов у повному обсязі. В обгрунтування своїх вимог апелянт
посилається на неправильне застосування судом матеріального і процесуального права,
Справа № 22-ц-61-Ф/07р. Головуючий у першій інстанції
Короткова Л.М.
Суддя-доповідач Іщенко В.І.
неповне з'ясування суттєвих обставин по справі і надання неналежної правової оцінки
доказам, які надавалися апелянтом.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення
осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів
дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд виходив з того, що майно,
про розділ якого ОСОБА_1. ставить питання у своїй позовній заяві, було придбано
ОСОБА_2. за свої кошти після розірвання шлюбу за рішенням суду від ІНФОРМАЦІЯ_4., свою участь у придбанні цього майна позивачкою доведено не було, яке було
придбано у 2003-2004 p.p., як не доведено і факту проживання однією родиною. Крім
того, суд відмовив ОСОБА_1 і у розділі земельної ділянки з тих підстав, що вказана
ділянка не знаходиться у власності сторін по справі.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на
підставі ретельно досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка. Судом
правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і
постановлене рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального закону.
Відповідно до ст.44 КпШС України (в ред. 1970 p.) шлюб вважається припиненим
з моменту реєстрації розлучення в органах реєстрації актів громадянського стану.
Згідно зі ст. 1.14 ч.2 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб
припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Свідоцтво про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було
отримано відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_5 на підставі рішення Керченського міського суду
АР Крим від ІНФОРМАЦІЯ_4.
Що стосується вимог ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією
родиною, то і в даному випадку, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення
вимог апелянта, оскільки рішенням Керченського міського суду АР Крим від ІНФОРМАЦІЯ_4 було встановлено що сторони з 1998 р. фактично припинили шлюбні відносини і
протягом 3-х років не намагалися їх поновити. Вказане судове рішення вступило в
законну силу ІНФОРМАЦІЯ_6 і ОСОБА_1 не було використано її право на
оскарження цього рішення з моменту, коли вона дізналася про таке рішення.
Таким чином, майно придбане відповідачем після розірвання шлюбу між ІОСОБА_1 таОСОБА_2 не може бути визнане таким, що придбано подружжям і
знаходиться у спільній сумісній власності, тобто підстав для його поділу немає.
Також позивачкою не наведені докази того, що після розірвання її шлюбу з
ОСОБА_2. вона продовжувала проживати з відповідачем однією родиною.
Окрім зазначеного, колегія суддів погоджується і з висновками суду першої
інстанції і щодо його рішення в частині розподілу судових витрат між сторонами,
оскільки оскаржуване ОСОБА_1 рішення в цій частині відповідає вимогам ст.88
ЦПК України.
Отже, на думку колегії судів, рішення суду першої інстанції є правильним і
обгрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права,
з урахуванням всіх суттєвих обставин по справі, яким, у свою чергу, дана належна
правова оцінка, і підстав для скасування такого рішення за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 не вбачається.
На підставі наведеного і, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313, 314, 315
Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по
цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим 08 листопада
2006 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення,
однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до
суду касаційної інстанції.