АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
у м. Феодосії
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 22-ц-2218-Ф/06 Головуючий суду першої інстанції - Кисельов Є.М.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції - Мудрова В.В.
26 грудня 2006 року колегія суддів судової палати по цивільним справам
Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:
Головуючого - судді Ломанової Л.О.,
суддів Притуленко О.В.,
Мудрової В.В.,
при секретарі Цендрі О.М.
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про поділ майна, що є об'єктом права сумісної власності жінки та чоловіка,
що проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, та набуте під час
спільного проживання, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення
Керченського міського суду АР Крим від 4 жовтня 2006 року -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, про поділ майна.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вона з відповідачем з ІНФОРМАЦІЯ_1
ІНФОРМАЦІЯ_2, проживала однією сім'єю. Під час спільного проживання вони набули
майно.
Позивач вважає, що вказане майно є об'єктом права сумісної власності на підставі
статті 74 Сімейного кодексу України.
Оскільки від сумісного життя вони мають дочку, яка знаходиться на утриманні у
позивачці, просить присудити їй 2/3 частки майна, а відповідачу 1/3 частку майна.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 4 жовтня 2006 року в
задоволені позову відмовлено.
На вказане рішення суду ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу, в якій просить
скасувати його, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано матеріальне
право.
Апелянт вважає, що майно, яке було нажито у періоді сумісного проживання,
повинне бути поділено.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної
скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з
таких підстав
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України
під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і
обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та
вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції прийшов до висновку, що
вказане майно не підлягає поділу, оскільки було придбано до набрання Сімейним
-2-
Кодексом чинності. Таким чином, стаття 74 Сімейного кодексу України застосуванню не
підлягає і підстави для поділу майна що придбане під час сумісного проживання сторін
однією сім'єю, але при тому не перебуваючи у шлюбі, відсутні.
З таким висновком суду погоджується колегія судів, оскільки підтверджені
матеріалами справи, не суперечать вимогам сімейного законодавства.
Відповідно прикінцевим положенням Сімейного кодексу України, цей кодекс
набирає чинності одночасно з набранням чинності Цивільним кодексом України, тобто з
1 січня 2004 року.
Згідно зі статею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не
мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують
відповідальність особи.
Таким чином до правовідносин, яки склалися між позивачем і відповідачем до 1
січня 2004 року застосувати статтю 74 Сімейного кодексу України і визнати придбане
майно до набрання чинності СК України об'єктом права сумісної власності жінки та
чоловіка, що проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою не
можливо.
Матеріали справи свідчать про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року було придбано: пральна
машина «Zanyssi-1003» вартістю 1800 грн.; пилосос «Samsyng ИС-5853» вартістю
180 грн.; музичний центр «Samsyng MAX- WB» вартістю 1200 грн.; холодильник
«Атлант» мод. МХМ-1701-01» вартістю 1800 грн.
Що стосується кондиціонера „Samsyng SN 07 Z,S 8", який відповідно товарному
чеку (а.с.5) був придбаний ІНФОРМАЦІЯ_4, то позивачем безспірних доказів
придбання його сторонами по справі під час їх сумісного проживання не надано.
Наведені в апеляційної скарзі доводи не містять ознак неправильного застосування
судом норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного
вирішення справи й отже колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не
підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 303, пункту 1 частини 1 статті 307, 308, 315 Цивільного
процесуального кодексу України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 4 жовтня 2006 року - залишити
без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної чинності з моменту її проголошення,
однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до
суду касаційної інстанції.