Судове рішення #456760
УХВАЛА

 

УХВАЛА

Апеляційного  суду Закарпатської  області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2007 року                                                                                                    м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - Крегула М. М.,

суддів - Симаченко Л. І., Кондора Р. Ю.,

з участю прокурора - Кураха Ю. М.,

засудженого -ОСОБА_1та його захисника - ОСОБА_2,

представника інтересів потерпілої - ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією захисника засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 18 квітня 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець АДРЕСА_1 Виноградівського району Закарпатської області, несудимий,

виправдний за ч. 1 ст. 368 КК України та засуджений за ч. 1 ст. 190 КК України на два роки обмеження волі, за ч. 1 ст. 365 КК України на п'ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно - господарських функцій строком на два роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно йому призначено п'ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно - господарських функцій строком на два роки.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком - три роки, з покладенням обов'язку повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання.

Справа : №756\2006

Категорія 11

головуючий у першій інстанції: Дворніченко В.І. Доповідач:  Симаченко Л.І.

 

2

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що, працюючи на посаді інженера - інспектора технічного аудиту Виноградівського РЕМ та будучи службовою особою, перевищив свої службові повноваження і, зловживаючи довірою потерпілої ОСОБА_4, ввів її в оману, пообіцявши скласти прийнятний для неї графік погашення боргу в розмірі 4 800 гривень Виноградівському РЕМу ВАТЕК „Закарпаттяобленерго" за користування електроенергією в кафе, що знаходиться АДРЕСА_2 Виноградівського району, власником якого вона  є. За обіцяні послуги він 25 липня 2005 року о 14 - й годині біля центрального універмагу, що знаходиться на вул. Мира в м. Виноградові отримав від неї 2 300 гривень.

В апеляції захисник засудженого - ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати та закрити провадження по справі за відсутністю в діях ОСОБА_1складу злочину, посилаючись на те, що досудовим слідством та судом не здобуто безперечних доказів його винності, у вироку не конкретизовано які саме владні повноваження перевищив ОСОБА_1 та в чому полягає заподіяння істотної шкоди державі. Дії засудженого були спрямовані на ліквідацію боргу та внесення грошей в касу підприємства, що входило в його обов'язки.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його захисника, які підтримали апеляцію в повному обсязі, пояснення представника потерпілої, яка просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія судів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом правильно встановлені фактичні обставини, які ніким із учасників судового розгляду не оспорюються. Кваліфікація дій засудженого за ч. 1 ст. 190 КК України є правильною і підтверджується сукупністю зібраних та перевірених у суді відповідно до вимог ст. 67 КПК України доказів, наведених у вироку.

Під час досудового та судового слідства засуджений не заперечував той факт, що запропонував потерпілій допомогу в складенні прийнятного для неї графіку погашення заборгованості за користування електроенергією в кафе, що не входило в його службові обов'язки. 25 липня 2005 року у ОСОБА_1 були вилучені грошові кошти в сумі 2300 гривень, які йому передала ОСОБА_4 для вирішення питання реструктуризації боргу. Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6  підтвердили, що зі слів потерпілої їм відомо про передачу грошей ОСОБА_1. Факт передачі грошей підтверджується також даними протоколу усної заяви про злочин та протоколу огляду грошей.

Отже, засуджений отримав грошові кошти за вчинення дій, що не входили в його повноваження шляхом обману потерпілої. Доводи апелянта про отримання ним грошей з метою їх подальшого внесення в касу підприємства як і твердження ОСОБА_4 щодо передачі ОСОБА_1 грошей іншим службовим особам є надуманими і носять характер припущень.

Що стосується кваліфікації дійОСОБА_1за ч. 1 ст. 365 КК України, то така є помилковою, оскільки відповідальність за ст. 365 КК України згідно вимогам п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 15 « Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень « настає лише за умови, що дії службової особи зумовлені її службовим становищем і пов'язані з її владними чи службовими повноваженнями. Якщо такого зв'язку не встановлено, дії винного за наявності до того підстав можуть кваліфікуватися за статтями    названого Кодексу, що

 

з

передбачають відповідальність за злочини проти особи, власності, громадського порядку

тощо.                                                                                                              

Таким чином, доводи апелянта в цій частині заслуговують на увагу й провадження у справі щодо ОСОБА_1за ч. 1 ст. 365 КК України підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу злочину.

Покарання засудженому за ч. 1 ст. 190 КК України призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину та даних, що характеризують винну особу і є необхідним та достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів. Враховуючи, що обсяг обвинувачення не зменшився, суттєвих обставин, які б істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину судом не встановлено, колегія суддів вважає, що підстав для призначення більш м'якого покарання за цією статтею немає.

Приймаючи до уваги відсутність сукупності злочинів, з вироку підлягає виключенню вказівка про призначення остаточного покарання на підставі ст. 70 КК України.

Порушень кримінально-процесуального закону, які б тягнули за собою скасування вироку по справі не встановлено і тому в цій частині доводи апелянта не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

Апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 18 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1 в частині його засудження за ч. 1 ст. 365 КК України скасувати, провадження в справі закрити за відсутністю в його діях складу злочину на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 1 ст. 190 КК України на два роки обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком - три роки..

На підставі ст. 76 КК України покласти на нього обов'язок повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання.

В решті вирок залишити без зміни.     

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація