ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.07.15р. Справа № 904/2817/15

За позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ

до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед", м. Дніпропетровськ

про стягнення 16 001,61 грн.

Суддя Кармазіна Л.П.

Представники:

від позивача: представник не з'явився

від відповідача: представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до господарського суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ДНІПРОІНМЕД" про стягнення 16 001,61 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення Закону України "Про страхування", згідно з якими до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Ухвалою господарського суду від 02.04.15р. (суддя Рудовська І.А.) порушено провадження у справі №904/2817/15 та справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 16.04.15р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.15р. (суддя Рудовська І.А.), розгляд справи було відкладено на 07.05.15р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.15р. (суддя Рудовська І.А.), розгляд справи було відкладено на 26.05.15р.

26.05.2015 року, в зв'язку із перебуванням судді Рудовської І.А. на лікарняному, судове засідання призначене на 26.05.2015 р. о 10:15 год. не відбулось.

Розпорядженням керівника апарату суду №456 від 02.06.2015 року щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, в зв'язку з перебуванням судді Рудовської І.А. на лікарняному та відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи.

Відповідно до протоколу про автоматичний розподіл справи між суддями від 02.06.2015 року, справу №904/2817/15 передано для розгляду судді Кармазіній Л.П.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2015р., справа №904/2817/15 прийнята до провадження суддею Кармазіною Л.П., а розгляд справи призначено в судовому засіданні на 09.07.2015р.

09.07.2015р. представники сторін в призначене судове засідання не з'явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення. (а.с.89-91)

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2015р., в зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання, розгляд справи відкладено на 28.07.2015р.

28.07.2015 року представники сторін в призначене судове засідання не з'явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Відповідно до пункту 2.6.15. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013р. № 28 (з подальшими змінами), на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Статтею 69 ГПК України передбачено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Суд вважає, що позивач та відповідач не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача, оскільки останні повідомлені про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Відзиву на позов до суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.3.9.2. Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

28.07.2015р. в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні прийнято рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ

Між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (страховик) та товариством з обмеженою відповідальністю "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №55391Га/14дп від 03.03.2014р. (а.с.11-21)

Відповідно до п. 5 договору, застрахованим транспортним засобом виступає автомобіль Peugeot Partner, реєстраційний номер АЕ 1560 ВР.

19.08.14 року об 11 год. 00 хв. в м. Дніпропетровську на перехресті вул. Чкалова та пров. Ушинського, мала місце дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля марки „ВАЗ 2101" реєстраційний номер 220-05 АВ під керуванням Чехлатого А.М. та автомобіля марки Peugeot Partner, реєстраційний номер АЕ 1560 ВР, під керуванням Сердюк В.В.

Відповідно до постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.09.2014 року по справі №199/7339/14-п (3/199/3047/14) (а.с.33), дорожньо-транспортна пригода сталась з вини Чехлатого А.М., який керуючи автомобілем „ВАЗ 2101" реєстраційний номер 220-05 АВ, рухаючись на перехресті вул. Чкалова та пров. Ушинського у м. Дніпропетровську не дотримався безпечної дистанції. в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем Peugeot Partner, реєстраційний номер АЕ 1560 ВР під керуванням водія Сердюк В.В., який зупинився попереду нього, чим порушив вимоги п. 13.1. ПДР України. Під час ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження, завдано матеріальні збитки.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.09.2014 року по справі №199/7339/14-п (3/199/3047/14) Чехлатого Антона Михайловича, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на останнього адміністративний штраф в доход держави в сумі 425 грн.

Згідно з розрахунком страхованого відшкодування, сума страхованого відшкодування становить 16511 грн. 61 коп. (а.с.44), про що свідчить наявні в матеріалах справи: ремонтна калькуляція №1.002.14.04797 від 01.09.2014 року (а.с.40-42), рахунок №288 від 21.08.2014 року на оплату (а.с.43).

На підставі повідомлення товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна лабораторія ІНВІТРО", про настання події, що має ознаки страхового випадку та заяви про виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу від 03.03.2014 року (а.с.22-25), страхового акту №1.002.14.04797/VESKO25446 від 19.08.2014 року (а.с.45-46), позивач на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту №55391Га/14дп від 03.03.2014р., здійснив страхове відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" в загальному розмірі 16511 грн. 61 коп., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №128915 від 05.09.2014р. на суму 16511,61 грн. (а.с.47)

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність винної у ДТП особи - Чехлатого Антона Михайловича, застрахована у відповідача, що підтверджується полісом №АС8924279 (витяг з бази МСТБУ а.с. 34). Відповідно до якого, страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду заподіяну майну 50 000 грн. 00 коп., при цьому франшиза встановлена у розмірі 510 грн. 00коп.

У зв'язку з цим, 03.02.2015р. позивач звернувся до відповідача з регресною претензією про відшкодування шкоди на суму 16511,61 грн. (а.с.48), яка була отримана відповідачем 24.02.2015р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.50). До вказаної заяви були додані усі необхідні документи для здійснення такої виплати.

Відповідач отримавши вказану заяву, грошові кошти не сплатив, будь-якої відповіді на адресу позивача з цього приводу не надав.

Оскільки відповідальність власника транспортного засобу, яким керував винуватець ДТП, застрахована відповідачем за полісом №АС8924279 приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Дніпроінмед", позивач звернувся з позовом про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу саме до відповідача.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав:

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, а тому до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтями 1166 та 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала, та в разі завдання шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно з ч. 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина особи, яка керувала автомобілем марки „ВАЗ 2101" реєстраційний номер 220-05 АВ, та який перебуває у її володінні, встановлена у судовому порядку.

Таким чином, з аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що позивач після виплати застрахованій ним особі страхового відшкодування, може звернутися з відповідною вимогою стягнення сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу саме до страховика за наявності певних підстав.

Правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно п. 22.1 якої при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Порядок виплати страхового відшкодування визначений ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зокрема, у п. 37.4 якої встановлено, що страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, у разі, коли такі витрати здійснюються за згодою страховика. Якщо страхувальник або особа, відповідальність якої застрахована, здійснили такі витрати без попереднього погодження із страховиком, страховик має право відмовити у компенсації таких витрат або зменшити їх розмір з урахуванням вимог законодавства України про порядок відшкодування такої шкоди.

Проте, відповідач, який є страховиком винної у скоєні ДТП та нанесені збитків особи Чехлатого А.М., відповідальність якої ним застрахована, не здійснював виплати страхового відшкодування безпосередньо потерпілому, який отримав таке страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту №55391Га/14дп від 03.03.2014р. від позивача.

Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено підстави для подачі регресного позову.

Приписами вказаної правової норми встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у п.. 33.1.2 п.33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Тобто зазначена стаття передбачає наявність у страховика права не пред'явлення регресного позову, а не відсутність цього права.

Пунктом 1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наданого позивачем, в підтвердження своїх позовних вимог, полісу № АС8924279 (копії витягу з бази МСТБУ), яким встановлена франшиза у розмірі - 510 грн. Позивач, звертаючись до суду з позовом, здійснив вирахування розміру встановленої полісом франшизи у розмірі 510 грн. (16511,61 - 510 = 16001,61 грн.)

Отже розмір регресного відшкодування, який повинен бути сплачений відповідачем позивачу становить 16001 грн. 61 коп.., тобто за виключенням франшизи - 510 грн., встановленої полісом № АС8924279 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Враховуючи викладене, надані до справи докази, відсутність доказів, щодо оплати відповідачем позивачу виплаченого страхового відшкодування в сумі заявлених позовних вимог, наявність франшизи в розмірі 510 грн. 00 коп. за полісом №АС8924279, позовні вимоги, підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми 16001 грн. 61 коп.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 21, кв. 307, код ЄДРПОУ 21870998) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська 8, код ЄДРПОУ 20474912) суму матеріальних збитків в порядку регресу в розмірі 16001 грн. 61 коп. та суму судового збору у розмірі 1827 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 28.07.2015р.

Суддя Л.П. Кармазіна