УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2008 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах по розгляду касаційних скарг Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Гвоздика П.О., Павлишиної А.Т., Вакарук В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу за позовом ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ліквідатора АК АПБ «Україна» про повернення вкладу за касаційною скаргою ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 14.04.2005 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2003 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовною заявою до ліквідаційної комісії АК АПБ «Україна» про повернення вкладу.
Рішенням Свалявського районного суду від 29 червня 2004 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, задоволено частково. Стягнуто з ліквідатора АК АПК «Україна» на користь ОСОБА_1-11763, 53 грн., ОСОБА_2-11763, 53 грн., ОСОБА_3-5826 грн. 26 коп.3нецінених вкладів.
Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 14.04.2005р. апеляційну скаргу представника уповноваженого ліквідатора Банку «Україна» задоволено. Рішення Свалявського районного суду від 29 червня 2004 року скасовано. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3 до ліквідаційної комісії АК АПК „Україна" про стягнення внесеного вкладу в загальній сумі 33947 гривень 53 коп. - відмовлено.
Справа № 33-ц-101кс/2008 р. Головуючий у 1 інстанції: Ганчак Л.Ф.
Категорія 32 Доповідач: Гвоздик П.О.
2
У касаційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції,
посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального права, просить скасувати
рішення апеляційного суду Закарпатської області від 14.04.2005р. та залишити в силі
рішення суду першої інстанції.
В запереченні на касаційну скаргу представник уповноваженого ліквідатора Банку «Україна» посилається на те, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають обставинам справи та дійсним фактам, тому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 та інших відхилити, а рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 14.04.2005р. залишити без зміни.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду рішення Апеляційного суду відсутні виходячи з наступного.
Апеляційним судом правильно визначено те, що чинність Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян» від 21.11.1996 року, на який посилається суд першої інстанції, не поширюється на вклади в комерційних банках, одним з яких є АК АПБ «Україна», внаслідок чого застосування положень даного Закону є безпідставним. Оскільки норми даного Закону не поширюються на дані правовідносини, тобто на вклади громадян в інших комерційних банках, то при вирішенні питання сплати коштів за вказаними рахунками слід керуватись умовами договорів, укладених між клієнтами та банком (лист Національного банку України № 18-212/453 від 02.03.1998 року).
Згідно ст.6 вищезгаданого Закону компенсація громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень проводиться виключно в грошовій формі за рахунок Державного бюджету України починаючи з 1997 року.
Апеляційним судом правильно встановлено те, що судом першої не обґрунтовано застосовано аналогію закону в частині перерахунку 1 крб. = 1, 05 грн., оскільки у відповідності до Постанови Президії Верховної Ради України «Про введення в обіг на території республіки купонів багаторазового використання» від 01.01.1992р. введено купони багаторазового використання. Обмін проведений з розрахунку один рубль дорівнює одному карбованцю. Указом Президента України «Про грошову реформу в Україні» від 25.08.1996 року встановлено, що українські карбованці підлягають обміну на гривні (банкноти та розмінну монету) за курсом 100000 карбованців = 1 гривня.
Також, встановлено те, що судом першої судом першої інстанції не було застосовано ст. 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність», згідно якої з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора, зокрема припиняється нарахування процентів, неустойки (штрафу, пені) та інших економічних
3
санкцій по всіх видах заборгованості банку. Постановою Національного Банку України № 249 від 29 червня 2001 року відкрито ліквідаційну процедуру стосовно акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна».
Доводи касаційної скарги не можуть бути взяті до уваги, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч.1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судом рішення.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростують.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах по розгляду касаційних скарг Апеляційного суду Івано-Франківської області, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 14.04.2005 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.