Справа № 338/1962/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1721/2015

Категорія 44

Головуючий у 1 інстанції Битківський Л. М.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Вакарук В.М.,

суддів: Бойчука І.В., Горейко М.Д.,

секретаря Бойчук І.В.

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – служба у справах дітей Богородчанської райдержадміністрації про виселення, за апеляційною скаргою представника ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Богородчанського районного суду від 24 червня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2014 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – служба у справах дітей Богородчанської райдержадміністрації про виселення з житлового будинку по вул.Грушевського,1 в с.Старі Богородчани Богородчанського району, який є предметом іпотеки.

Рішенням Богородчанського районного суду від 24 червня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «ПриватБанк» посилається на незаконність та необґрунтованість судового рішення, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неналежному дослідженні судом доказів по справі та невідповідності висновків суду обставинам справи. Зазначає, що суд не взяв до уваги той факт, що відповідач порушив умови кредитного договору, у зв’язку з чим було звернуто стягнення на предмет іпотеки, що є підставою для виселення його разом із сім’єю з даного будинку. Вважають, що саме на суд, а не на банк покладається обов’язок надати інше житло при відповідно до вимог п.3 ст.109 ЖК України. Суд зобов’язаний був застосувати ЗК ’’Про іпотеку’’, а не п.2 ст.109 ЖК України. Просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В засіданні апеляційної інстанції представник апелянта ОСОБА_6 вимоги скарги підтримала, відповідачі в судове засідання не з’явилися з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Богородчанського районного суду від 26.04.2013 року, яке набрало законної сили 04.06.2013 року, задоволено позов ПАТ КБ «Приватбанк» і в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 25.04.2007 року у розмірі 46989,82 дол. США звернуто стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку площею 0,2340 га по вул. Грушевського, 1 в с. Старі Богородчани Богородчанського району, що належить ОСОБА_5

Цим же рішенням визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів з укладенням від імені іпотекодавця договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, а також з наданням ПАТ КБ «Приватбанк» усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу земельної ділянки та житлового будинку.

Судом встановлено, що на час вирішення спору у будинку, крім власника відповідача, проживають і зареєстровані його дружина, дочка та неповнолітній син.

Із матеріалів справи вбачається, що 06.11.2014 року банк направив усім відповідачам письмову вимогу про добровільне виселення їх із вказаного домоволодіння. Вказане повідомлення отримане відповідачами 18.11.2014 року, однак вимога банку не виконана.

Відповідно до вимог ч.1 ст.40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.109 ЖК Української РСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду

Таким чином, зазначена норма закону встановлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців на підставі ч.2 ст.39 Закону України «Про іпотеку» підлягають застосуванню як положення ст.40 цього закону, так і норма ст.109 ЖК Української РСР.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18 березня 2015 року № 6-39цс15.

Оскільки судом встановлено, що вказане домоволодіння не було придбане відповідачем за рахунок кредиту, забезпеченого його ж іпотекою, а збудоване ним до 2001 року і зареєстроване в Івано-Франківському ОБТІ 29.10.2001 року на підставі рішення виконавчого комітету Старобогородчанської сільської ради від 11.09.2001 року, що підтверджено свідоцтвом про право власності, то правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» про виселення без надання іншого постійного житла немає.

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ПАТ КБ «ПриватБанк» відхилити, рішення Богородчанського районного суду від 24 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: В.М. Вакарук

ОСОБА_7

ОСОБА_8