Справа № 22-5766 /08                               

Головуючий у 1 інстанції: Остапенко О.М.

Доповідач : Коротун В.М.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2008 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва

в складі:                   Головуючого: Коротун В.М.

суддів: Кабанченко О.А., Пікуль А.А. при секретарі: Твердохліб Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 квітня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_1, Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, третя особа : КП «Дегтярівське», КПУЖГ Шевченківської районної у м. Києві ради про визнання права користування квартирою, визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання недійсним ордера, виселення та вселення та зобов'язання зняти з реєстрації, -

заслухавши доповідь судді Коротуна В.М., пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

встановила:

В березні 2007 року позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, про визнання за нею права користування житловою площею в квартирі АДРЕСА_1 та зобов'язати зареєструвати її за цією адресою, посилалась на те, що її рідна сестра ОСОБА_3 на підставі обмінного ордеру № 5 від 05.01.1985 року отримала, як наймач однокімнатну квартиру жилою площею 29, 5 кв.м. АДРЕСА_1.

На початку 2001 року ОСОБА_3 захворіла і позивачка переїхала проживати до неї щоб доглядати, в зв'язку з чим перевезла свої особисті речі і з того часу вони проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет.

Наприкінці 2006 року ОСОБА_3 запропонувала їй зареєструватись у спірній квартирі, в зв 'язку з чим позивачка у вересні 2006 року знялась з реєстрації за колишнім місцем її проживання та звернулась до ЖЕК № 1015 з приводу оформлення реєстрації. Однак їй було відмовлено оскільки за цією квартирою була заборгованість по квартирній платі. У зв'язку з відмовою ЖЕКу зареєструвати позивачку у спірній квартирі ОСОБА_3 12 жовтня 2006 року звернулась до ВРІРФО Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві із письмовою заявою , в якій просила зареєструвати ОСОБА_2 в її квартирі. За резолюцією начальника документи готувались до реєстрації. Проте, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

При цьому позивачка ОСОБА_2 вважала, що оскільки вона продовжила після смерті сестри проживати в її квартирі, то як член сім'ї набула права користування зазначеною квартирою.

Під час розгляду справи судом першої інстанції позивачка уточнила свої позовні вимоги, оскільки було встановлено, що 22 березня 2007 року абзацом другим пункту 3 розпорядження Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації № 323 спірна квартира була включена до числа службових житлових приміщень КПУЖГ Шевченківської районної у м. Києві ради, а розпорядженням Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації № 324 (п.2.1) затверджено рішення адміністрації КПУЖГ Шевченківської районної у м. Києві ради щодо надання службового приміщення однокімнатної квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та видано йому на нього ордер № 3845 від 03.04.2007 року, та просила в зв'язку з цим визнати незаконним абзац другий пункту 3 розпорядження Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації № 323 від 22.03.2007 р. і скасувати його, визнати незаконним п. 2.1. розпорядженням Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації № 324 від 22.03.2007 р. у частині затвердження рішення адміністрації .КПУЖГ Шевченківської районної у м. Києві ради щодо надання службового приміщення однокімнатної квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 і скасувати його, визнати недійсним ордер № 3845 від 03.04.2007 року, виданий Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією, виселити ОСОБА_1 із цієї квартири без надання іншого житла та вселити її у спірну квартиру.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 квітня 2008 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право користування квартирою АДРЕСА_1.

Визнано незаконним абзац другий пункту 3 розпорядження Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації № 323 від 22.03.2007 р. «Про надання житлової площі та розгляд звернень громадян та організацій, підприємств і установ району» у частині включення до числа службових житлових приміщень КПУЖГ Шевченківської районної у м. Києві ради однокімнатної квартири АДРЕСА_1 і скасовано його.

Визнано незаконним пункт 2.1. розпорядження Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації № 324 від 22.03.2007 р. «Про затвердження спільних рішень адміністрації та профспілкових організацій, підприємств і установ Шевченківського району про надання жилих та службових жилих приміщень, зарахування на квартирний облік та внесення часткових змін в облікові справи» у частині затвердження рішення адміністрації КПУЖГ Шевченківської районної у м. Києві ради щодо надання службового приміщення однокімнатної квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 і скасовано його.

Визнано недійсним ордер № 3845 від 03.04.2007 року, виданий Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією.

Виселено ОСОБА_1 із квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житла.

Вселено ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1.

Зобов'язано Шевченківське РУ ГУ МВС України в м. Києві зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1.

В своїх апеляційних скаргах ОСОБА_1 та Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація просять скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на те, що суд першої інстанції при постановленні рішення неповно з'ясував суттєві обставини справи, дав невірну оцінку зібраним доказам, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого постановив незаконне та необгрунтоване рішення.

Апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції позивачка ОСОБА_2 є рідною сестрою ОСОБА_3, яка на підставі обмінного ордеру № 5 від 05.01.1985 року отримала, як наймач однокімнатну квартиру жилою площею 29, 5 кв.м. АДРЕСА_1.

У вересні 2006 року ОСОБА_2 знялась з реєстрації за колишнім місцем її проживання по АДРЕСА_2 з метою зареєструватися в квартирі сестри, яка не заперечувала і з приводу цього 12.10.2006 року звернулась до ВГІРФО Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві із письмовою заявою, в якій просила зареєструвати ОСОБА_2 в її квартирі. При цьому зазначала, що ЖЕК 1015 відмовився прийняти документи на реєстрацію позивачки в зв'язку з наявністю заборгованості по квартирній платі. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.

При цьому після її смерті позивачка продовжувала проживати в спірній квартирі, що підтверджується листом попередження ЖЕК № 1015 від 27.03.2007 р. з вимогою звільнити спірну квартиру.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вимоги позивачки є законними та обґрунтованими.

Вказані висновки суду ґрунтуються на матеріалах справи, наданих доказах, яким суд дав належну правову оцінку, відповідають вимогам закону.

Так, позивачкою було надано в судовому засіданні докази про те, що при житті наймач ОСОБА_3, яка є її рідною сестрою, надавала згоду на її реєстрацію в спірній квартирі і вони вчинили всі дії, направлені на це, а тому вона набула права користування цією квартирою.

Також судом першої інстанції в судовому засіданні було вірно з'ясовано, що в зв'язку з хворобою сестри в липні 2001 року позивачка переїхала до неї та постійно проживала у спірній квартирі однією сім'єю з сестрою, вела спільне господарство та спільний бюджет, сплачувала комунальні послуги, за спільні кошти купували продукти та необхідні в господарстві речі, ліки, одежу тощо.

Відповідно до ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.

Крім того, згідно ст. 58 ЖК України ордер може бути виданий на вільне приміщення.

Так, відповідно до Положення про порядок надання службових житлових приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР № 37 від 04.02.1988 р. до числа службових може бути включене тільки вільне приміщення.

Будь-яких доказів, що спірна квартира станом на 22.03.2007 року була вільна відповідачами надано не було.

Проте, в матеріалах справи міститься два листа попередження ЖЕК № 1015 від 23 лютого 2007 року та від 27 березня 2007 р. з вимогою до позивачки щодо звільнення спірної квартири (а.с. 50, 51).

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

Враховуючи вказане, а також з урахуванням того, що за ОСОБА_2 визнано право користування спірною квартирою, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність задоволення і інших вимог, зокрема про визнання незаконними вищевказаних пунктів розпоряджень Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, визнання недійсним ордеру, виселення ОСОБА_1 зі спірної квартири та вселення в неї ОСОБА_2

Суд першої інстанції вірно встановив дійсні обставини справи.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду є законним та обґрунтованим, відповідає вимогам матеріального та процесуального права, внаслідок чого підстав для його -скасування, з мотивів викладених в апеляційних скаргах, не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації та ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 квітня 2008 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена на протязі 2 (двох) місяців до Верховного суду України в касаційному порядку з моменту проголошення через суд касаційної інстанції.