Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Околот Г.М.

Справа № 414/20/15-ц

Провадження № 22ц/782/21/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2015 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого - судді Околота Г. М.,

суддів: Гаврилюка В.К., Коротенка Є. В.,

при секретарі – Веселові С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Сєвєродонецьку Луганської області цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-1» на ухвалу Кремінського районного суду Луганської області від 23 січня 2015 року за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-1» на дії посадових осіб Кремінського РВ УМВС України в Луганській області та ВДВС Кремінського РУЮ

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2015 року заявник звернувся до суду зі скаргою, в якій посилався на те, що на підставі вироку Кремінського районного суду Луганської області від 21.11.2007 року на користь ТОВ «Гермес-1» у відшкодування матеріальної шкоди із засудженого ОСОБА_2 стягнуто 2708,33 грн. На протязі 2007-2013 років судове рішення не було виконане, тому у 2013 році за заявою підприємства відносно посадових осіб ВДВС Кремінського РУЮ було відкрито кримінальне провадження. Однак і після цього, рішення суду щодо стягнення матеріальної шкоди не було виконане, посадові особи Кремінського РВ УМВС зволікають у проведенні слідчих дій та порушують строки досудового розслідування.

Вважаючи, що у зв’язку з неналежним виконанням своїх службових обов’язків посадовими особами Кремінського РВ УМВС та ВДВС Кремінського РУЮ, судове рішення щодо стягнення грошових коштів не виконується, а також порушуються строки досудового розслідування за відкритим кримінальним провадженням, заявник просить суд визнати факт неналежного виконання вказаними посадовими особами своїх службових обов’язків, щодо виконання рішення суду, а також зобов’язати посадових осіб Кремінського РВ УМВС закінчити досудове розслідування у передбачені строки. Крім того, заявник просить зобов’язати ВДВС Кремінського РУЮ здійснити дії по примусовому виконанню судового рішення щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь підприємства грошових коштів у розмірі 2708,33 грн., а також стягнути з останнього 5566,93 грн. на підставі ст..1192 ЦК України з урахуванням індексації за період 2007-2015 років.

Ухвалою судді від 13.01.2015 року скарга була залишена без руху з тих підстав, що вона не відповідає вимогам ст.. 383-385 ЦПК України, а саме, в скарзі не було зазначено державного виконавця або іншої посадової особи ВДВС Кремінського РУЮ дії яких оскаржуються, крім того в ухвалі було зазначено, що скарга на дії працівників Кремінського РВ УМВС повинна бути розглянута у порядку кримінального судочинства та заявнику був наданий строк для усунення вказаних недоліків.

22.01.2015 року заявником , на виконання ухвали від 13.01.20015 року, було надано суду скаргу , в якій він виклав обставини, якими обґрунтовує свої вимоги.

Ухвалою Кремінського районного суду Луганської області від 23.01.2015 року скаргу ТОВ «Гермес-1» на дії посадових осіб Кремінського РВ УМВС України в Луганській області та ВДВС Кремінського РУЮ визнано неподаною та повернуто заявнику.

Не погодившись з такою ухвалою суду, вважаючи її такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, заявник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді від 23.01.2015 року, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття скарги до розгляду. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що суд в порушення вимог ЦПК України не врахував, що уточнена скарга була подана у визначений строк тому безпідставно визнав скаргу неподаною та повернув її.

У судове засідання апеляційної інстанції сторони не з’явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України така неявка сторін не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача,, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи 13.01.2015 року скаргу без руху, суд першої інстанції керувався вимогами ч.1 ст. 121 ЦПК України та зазначив , що скарга не відповідає вимогам ст.. 383-385 ЦПК України, оскільки в скарзі не було вказано державного виконавця або іншої посадової особи ВДВС Кремінського РУЮ дії яких оскаржуються , крім того, суд вказав в ухвалі, що скарга на дії працівників Кремінського РВ УМВС повинна бути розглянута у порядку кримінального судочинства та заявнику був наданий строк для усунення вказаних недоліків- п'ять днів з дня отримання копії ухвали до 22.01.2015 року (а.с. 12)

На виконання ухвали суду від 13.01.2015 року заявником 22.01.2015 року було надано суду скаргу , в якій він виклав обставини, якими обґрунтовує скаргу та зазначив свої вимоги. (а.с. 15, 16-17)

Ухвалою Кремінського районного суду Луганської області від 23.01.2015 року, суд першої інстанції визнав скаргу неподаною та повернув її заявнику з тих підстав, що заявник не виконав вимоги ухвали суду від 13.01.2015 року та не усунув недоліків скарги ( а.с.19)

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, з наступних підстав .

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадовою особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 13 постанови № 6 від 7 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в п.3-5 ч. 7 ст. 82 Закону «Про виконавче провадження», зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення ст. 121 ЦПК України.

Вимоги щодо форми і змісту позовної заяви, визначені ст. 119 ЦПК України. Згідно з ч. 2 зазначеної статті позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.

Згідно п. 3-5 ч. 7 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» скарга у виконавчому провадженні має містити реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та норму закону, яку порушено; викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Постановлена судом першої інстанції 13 січня 2015 року ухвала про залишення скарги ТОВ «Гермес-1» без руху таким вимогам цивільного процесуального закону не відповідає.

Крім того, колегія суддів зауважує, що залишення скарги без руху з наданням заявнику конкретного строку для його усунення, суперечить нормам ЦПК України, оскільки таким чином обмежується його право на усунення недоліків у строк, визначений у ч.1 ст.121 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що заявник звернувся до суду зі скаргою , в якій оскаржував дії посадових осіб ВДВС Кремінського РУЮ та Кремінського РВ УМВС України , та відповідно до вимог скарги просив суд визнати факт неналежного виконання ними службових обов’язків з приводу примусового стягнення з боржника грошових коштів на користь заявника при виконанні вироку суду, а також просив суд зобов’язати посадових осіб Кремінського РВ УМВС дотримуватися строків досудового слідства за відкритим кримінальним провадження стосовно посадових осіб ВДВС. Крім того, заявник просив стягнути з боржника ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди грошові кошти з урахуванням індексації.

Згідно роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 8 постанови № 6 від 7 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства (ч. 5 ст. 128 КПК України). Оскільки судове рішення щодо цивільного позову у кримінальному провадженні ухвалюється не за нормами ЦПК України, які лише субсидіарно можуть бути застосовані при його розгляді, а його примусове виконання здійснює державна виконавча служба, то оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби при виконанні вироків, що стосуються вирішення цивільних позовів у кримінальному провадженні, відповідно до ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Отже, вирішуючи питання про прийняття скарги до розгляду , суддя не звернув уваги на те, що ВДВС здійснює примусове виконання цивільного позову розглянутого в кримінальному провадженні, відшкодування шкоди ОСОБА_2В здійснено на підставі вироку, а тому оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи начальника ВДВС при виконанні вироку, що стосуються вирішення цивільних позовів у кримінальному провадженні, відповідно до ст.181 КАС України підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Крім того, з матеріалів скарги вбачається, що заявник оскаржує дії посадових осіб Кремінського РВ УМВС України в Луганській області стосовно дотримання ними строків досудового слідства по відкритому кримінальному провадженню стосовно посадових осіб ВДВС Кремінського РУЮ, а також він заявив вимоги позовного характеру про стягнення з ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди грошових коштів, однак суддею при вирішенні питання про прийняття скарги до розгляду з цих заявлених вимог не було прийнято ніяких процесуальних рішень.

Таким чином, оскільки судом при прийнятті скарги до розгляду не вирішено питання щодо кола осіб, дії та бездіяльність яких оскаржується, не вирішено правильно питання щодо можливості розгляду скарги на дії ВДВС в порядку цивільного судочинства, не прийнято процесуальне рішення стосовно заявлених у скарзі позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди та вимог, щодо оскарження дій працівників РВ УМВС в рамках відкритого кримінального провадження, колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

До такого висновку колегія суддів приходить, оскільки судом першої інстанції порушено порядок, встановлений для вирішення питання щодо прийняття до розгляду скарги, в зв'язку з чим, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України ухвала суду підлягає скасуванню з передачею цього питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.4 ч.2 ст.307, п.3 ч.1 ст.312, 315,319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-1» задовольнити.

Ухвалу Кремінського районного суду Луганської області від 23 січня 2015 року – скасувати, справу направити до того ж суду для вирішення питання про прийняття скарги відповідно до вимог законодавства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: