Справа №592/4966/15-п Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1

Номер провадження 33/788/202/15 Суддя-доповідач - ОСОБА_2

Категорія - Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2015 року м. Суми

Суддя Апеляційного суду Сумської області Шунько Г. О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми, за участю ОСОБА_3, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 червня 2015 року, якою

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець міста Суми, вул. Ударників 28,

визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на один рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_3, судовий збір у розмірі 36 грн. 54 коп.,

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 червня 2015 року, ОСОБА_3 визнаний винуватим та притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 21.05.2015 року близько 22 години 45 хвилин, керував автомобілем марки «ОСОБА_4,» державний номерний знак якого ВМ 92-20 АА, в м. Суми по вул. Металургів, з явними ознаками алкогольного сп’яніння, а саме з різким запахом алкоголю з порожнини рота, млявою мовою. Від проходження у встановленому законом порядку огляду для визначення стану алкогольного сп’яніння за допомогою приладу «Alcotest 6810 Drager» та в медичному закладі СОНД відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3, стверджує про те, що суд першої інстанції при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення, не взяв до уваги, що 02.06.2015 року він подав заяву до слідчого відділу Сумського МВ УМВС України в Сумській області щодо спричинення йому тілесних ушкоджень 21.05.2015 року о 22-30 год. на перехресті вулиць Металургів - Горького в м. Суми громадянами ОСОБА_5 та ОСОБА_6, особами, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, як свідки. На підставі зазначеної обставини, вважає, що письмові пояснення ОСОБА_5 та ОСОБА_6, не можна брати до уваги як свідків адміністративного правопорушення. Крім того, судом не був доведений і факт керування автомобілем саме ним, оскільки, працівники ДАЇ прибули на місце коли він не перебував за кермом в автомобілі. Судом першої інстанції безпідставно було відмовлено в задоволенні його клопотання про допит свідків та працівників ДАЇ в судовому засіданні.

Посилаючись на те, що він сам утримує сім’ю, оскільки жінка перебуває в декретній відпустці, має двох малолітніх дітей, а тому накладене адміністративне стягнення позбавляє його сім’ю джерела до існування, що теж не враховано судом першої інстанції при накладенні адміністративного стягнення. ОСОБА_3, просить рішення суду скасувати.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3, на підтримку поданої апеляційної скарги, пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які підтвердили факт керування ОСОБА_3, автомобілем Фольксаваген "Вента" 21 травня 2015 року по вул. Металургів, з ознаками алкогольного сп'яніння, а на пропозицію працівників ДАЇ пройти медичний огляд у встановленому законом порядку відмовився у їх присутності, перевіривши матеріали справи вважаю, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів адміністративного провадження, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_3, у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП підтверджується сукупністю зібраних та перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії АП1 №315212, який складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП (а.с. 3 ); письмовими поясненнями свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_5, , які не викликають сумніву у своїй належності, допустимості та достатності.

Аналіз доказів, на які послався суд, свідчить про правильність висновків суду та повну доведеність винності ОСОБА_3, у вчиненні адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що пояснення свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_5, не можна брати до уваги як свідків адміністративного правопорушення, оскільки вони спричинили йому тілесні ушкодження, вважаю безпідставними, оскільки, в адміністративній справі відсутні про це дані. З письмового повідомлення від 1 липня 2015 року слідчого СВ Сумського МВ УМВС України в Сумській області ОСОБА_7, на яке посилається апелянт в апеляційній скарзі вбачається, про початок досудового розслідування, за заявою ОСОБА_3, щодо спричинення йому тілесних ушкоджень. Із повідомлення не вбачається, про те, що саме від протиправних діянь ОСОБА_6 і ОСОБА_5, як свідків вчинення ОСОБА_3, адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП, він отримав тілесні ушкодження. За таких обставин не довіряти письмовим поясненням свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_5, суду першої інстанції так і апеляційній інстанції підстав немає, крім того вказані свідки які були викликані за клопотанням ОСОБА_3 надали в суді апеляційної інстанції, аналогічні письмовим поясненням від 21 травня 2015 року, показання.

Доводи ОСОБА_3 про те, що за кермом автомобіля перебувала його дружина, теж не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах адміністративної справи про ці відомості відсутні і не були предметом дослідження суду першої інстанції. У протоколі про адміністративне правопорушення від 21 травня 2015 року, в розділі пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення, ОСОБА_3 теж не вказував, що за кермом автомобіля перебувала його дружина. Свідки ОСОБА_6 і ОСОБА_5, наполягають на тих свідчення, що за кермом автомобіля перебував ОСОБА_3, який перебував з ознаками алкогольного сп’яніння і відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду для визначення стану алкогольного сп’яніння за допомогою приладу «Alcotest 6810 Drager» або в медичному закладі СОНД, в їх присутності. Доказів про перебування за кермом автомобіля дружини ОСОБА_3, крім заяв останнього, в справі немає і не надано під час апеляційного перегляду справи.

Таким чином, вважаю, що суд першої інстанції, належним чином дослідив докази у справі, дійшов до обґрунтованого висновку про наявність в діянні ОСОБА_3, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і наклав адміністративне стягнення в межах санкції, що передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Доводи апелянта про те, що місцевий суд при накладенні стягнення на ОСОБА_3, не врахував сімейні обставини, про те що керування транспортним засобом є його основним джерелом прибутку є теж безпідставними.

У постанові в його мотивувальній частині, місцевий суд вказав, що ОСОБА_3 грошей на оплату штрафу не має, оскільки не працює та займається пошуком роботи. Документів на підтвердження того, що керування транспортним засобом є основним джерелом доходів ОСОБА_3 суду не надав. Крім того, згідно ст.. 24 КУпАП позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів не є найбільш тяжким адміністративним стягненням у порівнянні з іншими, які передбачено в санкції ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Таким чином, оскаржена ОСОБА_3, постанова суду першої інстанції, відповідає вимогам ст.. 33, 40-1, ч.1 ст. 130, 280 і 283 КУпАП і скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 24, 33, ч.1 ст. 130, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 червня 2015 року, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_3 з накладенням стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Сумської областіОСОБА_2.